Справа №485/1403/17
Провадження № 2-з/485/5/20
20 травня 2020 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Снігурівка заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області, відділ Держгеокадастру у Снігурівському районі про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним та скасування державної реєстрації,
встановив:
У провадженні Снігурівського районного суду Миколаївської області перебуває вказана цивільна справа.
12 травня 2020 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить заборонити відповідачам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будь-яким чином розпоряджатися (передавати в користування іншим особам чи розпоряджатись земельною ділянкою будь-яким іншим способом) земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, площею 16,99га, кадастровий № 4825783700:05:000:0001, як то обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов'язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використання у будь-який спосіб третіми особами.
Заява мотивована тим, що вказана цивільна справа перебуває на розгляді вже понад два роки, весь цей час відповідачі користуються земельною ділянкою, погіршують її стан, мають змогу її відчужувати, що унеможливить виконання рішення суду позивачем у разі задоволення позову.
Заяву розглянуто згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників процесу.
Розглянувши матеріали поданої заяви, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У поданій заяві про забезпечення позову, заявник не надає суду належних доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження земельної ділянки. Крім того, остання в силу п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, відчуженню не підлягає, а тому заборона такого жодним чином не забезпечує виконання можливого рішення суду.
Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке перебуває у користуванні відповідача, а саме земельна ділянка, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Однак, заявником доказів на підтвердження погіршення стану та якості земельної ділянки внаслідок її користування не надано.
Також, обраний позивачем вид забезпечення позову ніяким чином не забезпечує виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, суд
постановив
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області, відділ Держгеокадастру у Снігурівському районі про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним та скасування державної реєстрації, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, з урахуванням п. 3 розділу ХІІ "Прикінцевих положень" ЦПК України.
Дата складення ухвали 20.05.2020.
Суддя