Справа № 139/172/20
20 травня 2020 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці у приміщенні суду кримінальне провадження № 12020020230000014 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_5 17 січня 2020 року близько 13:00 год. проїжджаючи велосипедом по вул. Рачкевич в с. Надністрянське Мурованокуриловецького району Вінницької області зустрівся із місцевим жителем ОСОБА_4 , з яким вони тривалий час перебувають у неприязних відносинах. В подальшому між ними розпочалась словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_5 , маючи раптово виниклий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , кулаком правої руки наніс близько двох ударів в обличчя з правого боку.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 38 від 27.01.2020 у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкодження: слабо виражений синець на нижнім повіці правого ока, який утворився від дії тупого предмета, по механізму - удар, 17.01.2020, механізм утворення даного тілесного ушкодження відповідає механізму його нанесенню на які він посилається, та належить до категорії легких тілесних ушкоджень, яке не спричиняє короткочасний розлад здоров'я більше 6 діб.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у висунутому звинуваченні визнав, щиро покаявся, суду показав, що дійсно 17.01.2020 умисно наніс ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження. Тепер в своїх діях щиро кається. Докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює. Правильно розуміє зміст фактичних обставин кримінального провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив обставини нанесення йому обвинуваченим 17.01.2020 легких тілесних ушкоджень. Просив суворо покарати обвинуваченого.
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого, його допитом та допитом потерпілого.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 17.01.2020 умисно наніс ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий (а.к.п. 39), по місцю проживання характеризується позитивно (а.к.п. 37), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. 38).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Відповідно до такої інформації (а.к.п. 19-21) орган пробації зробив висновок, що існує середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, та «середній» рівень ризику небезпеки для суспільства, а виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ставлення обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого, те, що він є пенсіонером, приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність таких, які б його обтяжували, суд приходить до висновку що саме покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією частини статті за якою кваліфіковано його діяння, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_5 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя :