Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 травня 2020 р. Справа№200/480/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
27 грудня 2019 року, шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо визначення розміру пенсії за віком всупереч частини 1 статті 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2017 року з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та з 01 березня 2019 року без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 та без застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%;
- зобов'язати відповідача здійснити, з урахуванням раніше фактично виплачених сум, перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком згідно частини 1 статті 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2017 року з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з 01 березня 2019 року з застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 2, 5 Постанови Кабінету міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році», пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до другого речення абзацу 5 частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції закону від 28 грудня 2007 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що з 09 травня 2017 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком. З 01 жовтня 2017 року проведено масовий перерахунок пенсій відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, в тому числі і його пенсії, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % та коефіцієнту страхового стажу - 0,47750, в той час як до 01 жовтня 2017 року застосовувалася величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та коефіцієнт страхового стажу - 0,64463. Внаслідок чого розмір пенсії позивача зменшився з 7467,56 грн. до 5531,48 грн.
Крім того, позивач зазначає, що звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226.
Відповідачем протиправно не перераховано пенсію з урахуванням цієї довідки та листом пояснено, що оскільки індивідуальний коефіцієнт для обчислення буде складати 3,05506, використовувати періоди заробітку з липня 1995 року по червень 2000 року недоцільно. Розрахунок заробітку з 01 грудня 2001 року по 30 квітня 2017 року має індивідуальний коефіцієнт для обчислення 3,07732.
Проте, після уточнення розміру пенсії позивача на підставі нових даних про заробітну плату зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітку для оптимізації з 3,07732 до 2,39249.
Таким чином, підставою для протиправної відмови у розгляді заяви про перерахунок пенсії з урахуванням періоду заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року було те, що відповідач не врахував того, що в березні уточнено розмір пенсії позивача на підставі нових даних про заробітну плату та зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації з 3,07732 до 2,39249.
28 лютого 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 11 жовтня 2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, яким розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено, зокрема пунктом 43, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.». Отже, з 01 жовтня 2017 року всі пенсії, які були призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, в тому числі і пенсія позивача, підлягали перерахунку на підставі наведених норм закону.
Відповідач вважає, що на час перерахунку пенсії позивача, який відбувся відповідно до законодавства масово з 01 жовтня 2017 року, діяв на підставі чинного законодавства, яке неконституційним не визнавалося. Після такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився.
Щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226 відповідач зазначає, що вказана заява не відповідає вимогам порядку №22-1 та розглянута згідно Закону України «Про звернення громадян».
03 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
04 лютого 2020 року від відповідача витребувані докази.
03 березня 2020 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
01 квітня 2020 року стягнуто з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області штраф за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
14 квітня 2020 року відкладено розгляд справи до 28 квітня 2020 року.
28 квітня 2020 року ухвалу про застосування заходів процесуального примусу від 01 квітня 2020 року про стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в дохід Державного бюджету України штрафу за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень в розмірі 2102,00 гривень скасовано, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 травня 2020 року.
До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи неявку сторін, суд, на підставі частини 9 статті 205 (Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з паспорта громадянина України НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що позивач з 09 травня 2017 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком.
Так, відповідно до протоколу від 10 серпня 2017 року №3492 при призначенні пенсії її пенсію обчислено виходячи із: загального стажу 29 років 9 місяців 10 днів (стаж враховано по 30 квітня 2017 року); коефіцієнту страхового стажу з урахуванням кратності (величини оцінки одного року страхового стажу) 1,35 %, що дорівнює 0,64463. Загальний розмір призначеної пенсії становив 7625,00 грн.
До 01 жовтня 2017 року позивач щомісячно отримував пенсію у розмірі 7625,00 грн.
З 01 жовтня 2017 року органом Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII проведено масовий перерахунок пенсій, в тому числі і пенсії позивача.
Під час такого перерахунку щодо пенсії позивача застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % та коефіцієнт страхового стажу - 0,47750.
Внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача не змінився 7625,00 грн.
Відповідно до листа відповідач від 03 квітня 2019 року №514/С-01-01-01 при призначенні пенсії врахована заробітна плата за період з 01 грудня 2001 року по 30 квітня 2017 року, середньомісячний заробіток - 11584,26 грн. (індекс коефіцієнту заробітку - 3,07732). Після уточнення даних по заробітній платі, розмір пенсії став складати 5963,16 грн. з врахування середньомісячного заробітку - 9006,29 (індекс коефіцієнту заробітку - 2,39249). При цьому вказано, що обчислення пенсії з урахуванням заробітку за період з 01 липня 1995 року по 26 червня 2000 року та з 01 грудня 2000 року по 30 квітня 2017 року (245 міс) для ОСОБА_1 було недоцільно, так як індивідуальний коефіцієнт заробітку був би меншим 3,05506.
05 серпня 2019 року позивачем подана заява, у якій позивач просить провести перерахунок пенсії з врахуванням періодів по заробітній платі з липня 1995 року по червень 2000 року, а також враховуючи заробітну плату, яка була взята при призначенні пенсії, провести перерахунок, за вище перелічені періоди, якщо це не приведе до зменшення пенсії, надати письмовий розрахунок пенсії, який розмір пенсії буде з включенням періодів по заробітній платі з липня 1995 року по червень 2000 року.
15 серпня 2019 року листом відповідача №20276/34-01/02, розглянувши довідку від 13 квітня 2017 року №3623 встановлено, що період заробітку за липень 1995 року по червень 2020 року та враховуючи дані, які містяться в системі персоніфікованого обліку з 01 грудня 2000 року по 30 квітня 2017 року (245 міс) при розрахунку пенсії використовувати недоцільно, індивідуальний коефіцієнт для обчислення 3,05506. Розрахунок заробітку з 01 грудня 2001 року по 30 квітня 2017 року (185 міс), індивідуальний коефіцієнт для обчислення 3,07732.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із перерахунком пенсії позивача на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, у зв'язку з чим змінилися розміри складових пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Приписами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 2 статті 25 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
Частиною 1 вказаної статті, у редакції, чинній до перерахунку пенсії позивачу, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Порядок індексації і перерахунку пенсії передбачені статтею 42 Закону № 1058-IV.
Також Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено п. 4.3 такого змісту: Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.»
З пункту 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII випливає, що п. 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року.
При цьому, пунктом 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII установлено, що з 01 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 01 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до пунктів 2 і 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» установлено, що: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим підлягала перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Разом з тим, нормами пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, загальний розмір пенсії позивача зменшився у порівняння з загальним розміром пенсії за вересень 2017 року. Тому суд вважає помилковим твердження позивача про звуження його прав внаслідок перерахунку пенсії.
Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01 жовтня 2017 року, тобто з дати набрання чинності пунктами 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, що виключає зворотну дію закону в часі.
Норми пункту 4.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 822/3781/17.
Також суд звертає увагу на те, що до 01 жовтня 2017 року позивач отримував пенсію в розмірі 7625,00 грн., тому загальний розмір пенсії позивача з 01 жовтня 2017 року не змінився.
Підстави цього позову в частині перерахунку пенсії з 01 березня 2019 року є похідними від підстав протиправного, на думку позивача, перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року.
Тому, у суду відсутні підстави для зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, у тому числі з 01 березня 2019 року.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
На підставі частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За змістом зазначених норм Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Згідно частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати розраховується, як сума коефіцієнтів заробітної плати поділити на кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії.
В той же час, стосовно вказаної позовної вимоги суд вважає за необхідне зазначити, що в органу Пенсійного фонду обов'язок прийняти рішення про перерахунок пенсії чи про відмову у перерахунку пенсії виникає за наслідками розгляду заяви особи про перерахунок пенсії, яка складена за формою згідно Додатку №3 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
При цьому, нормами чинного законодавства, а саме статтею 44 Закону №1058-IV, Порядком №22-1 передбачено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV. Без їх дотримання усі наступні дії щодо перерахунку пенсії є передчасними, оскільки суд здійснює захист порушеного права, а не права, яке може бути порушено в майбутньому.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 звернувся із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії з врахуванням періодів по заробітній платі з липня 1995 року по червень 2000 року, а також враховуючи заробітну плату, яка була взята при призначенні пенсії, провести перерахунок, за вище перелічені періоди, якщо це не приведе до зменшення пенсії, надати письмовий розрахунок пенсії, якій розмір пенсії буде з включенням періодів по заробітній платі з липня 1995 року по червень 2000 року (а.с.21). Відповідь на вказану заяву відповідачем було надано у порядку розгляду звернень громадян на підставі Закону України «Про звернення громадян» (а.с.22). Таким чином, Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області не виносилось рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не було дотримано порядку звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії.
А тому, у відповідача обов'язок прийняти рішення щодо перерахунку чи відмови у перерахунку пенсії позивачу не виник, оскільки відповідна заява встановленого зразка мала бути подана до територіального органу Пенсійного фонду, а тому відповідачем було надано відповідь на звернення позивача відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та роз'яснено норми законодавства, на підставі яких було застосовано відповідні індивідуальні коефіцієнти для обчислення пенсії.
Таким чином, за відсутності подачі заяви встановленого зразка до пенсійного органу, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням періодів заробітних плат з липня 1995 року по червень 2000 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 13 квітня 2017 року №3226 та відповідно вимога щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05 серпня 2019 року про перерахунок пенсії є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем, не підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення», підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27А; код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Повне рішення складено 20 травня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя А.І. Циганенко