Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 травня 2020 р. Справа№200/3720/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.02.2020 року № 1236 про відмову в призначенні пенсії, прийняте щодо позивача;
- зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на підприємствах: в ШБУ № 2 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 30.07.1993 року по 06.10.1993 рік; Димитрівському ШБУ №1 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 19.10.1993 року по 31.05.1996 рік, шахті «Краснолиманська» з 11.06.1996 року по 04.11.2013 рік, ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, ТОВ «Коал Енерджі Україна» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» з 04.06.2015 року по 29.06.2016 рік ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з 04.07.2016 року по 02.08.2016 рік;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового (загального) та спеціального (пільгового) стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Дніпропетровському гірничому інституту з 01.09.1987 року, по 11.06.1993 рік;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача, про призначення пенсії незалежно за віком, згідно п.1 частини 2 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1236 від 13.02.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача від 20 лютого 2020 року йому було відмовлено у призначенні пенсії, яке мотивоване тим, що страховий стаж позивача складає лише 27 років 6 місяців 11 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 3 місяці 2 дні.
Позивач зазначив, що відповідачем не зарахований до страхового стажу період навчання в Дніпропетровському гірничому інституту з 01.09.1987 року по 11.06.1993 року згідно диплому від 11.06.1993 року № 778516, так як збігається з періодом проходження військової служби з 03.07.1988 року по 13.09.1989 року, оскільки заявником не надано підтверджуючої довідки про навчання.
Крім того, зазначив, що відповідачем не зарахований пільговий стаж роботи позивача в у ШБУ № 2 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 30.07.1993 року по 06.10.1993 рік; у Димитрівському ШБУ №1 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 19.10.1993 року по 31.05.1996 рік; на ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік; у ТОВ «Коал Енерджі Україна» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, оскільки заявником не надано довідки, підтверджуючий пільговий стаж та наказу про результати атестації робочих за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, а також не надано дані про спуски в шахту.
До пільгового стажу за Списком №1 відповідачем не зараховано період роботи з 04.07.2016 року по 02.08.2016 рік в ВСП «Шахтоуправління Білозерське», оскільки заявником не надано копію наказу про результати атестації робочого місця, довідку про спуски шахту для підтвердження зайнятості на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік.
До пільгового стажу за Списком №1 відповідачем не зараховано період роботи з 04.06.2015 року по 29.06.2016 року в ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт», оскільки заявником не надано копію наказу про результати атестації робочого місця. В довідці, наданої позивачем до відповідача, не вказано характер виконуваної роботи (зайнятість під землею повний робочий день чи 50 і більше відсотків).
До пільгового стажу за Списком №1 відповідачем не зараховано період роботи з 11.06.1996 року по 04.11.2013 рік на ДП «ВК «Краснолиманська», так як в наданій довідці, підтверджуючий пільговий характер роботи, невірно зазначено характер виконуваної роботи (зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік, що передбачено Списками, чинними на період роботи).
Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію та документи, що його підтверджують, не згоден з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким, що порушує його конституційні права.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач зазначає, що 13.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування "(із змінами) (далі - Закон №1058).
Відповідач вказує, що позивачем не було надано довідки про пільговий характер роботи у Відокремленому підрозділі "Ордена трудового червоного прапора шахта ім. В.І.Леніна" ДП "Макіїввугілля" та у Відокремленому підрозділі Ордена трудового червоного прапору шахта ім. В.І. Леніна ДП "Донецька вугільна коксівна компанія".
Рішенням управління Пенсійного фонду України від 20.02.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Вказує, що за данними управління Пенсійного фонду України відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 27 років 6 місяців 11 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 3 місяці 2 дні.
Зазначає, що до страхового стажу не враховано період навчання у Дніпропетровському гірничому інституті з 01.09.1987 року по 11.06.1993 року, так як частково період навчання згідно диплому збігається з періодом проходження військової служби, а довідку, яка підтверджує період навчання не надано.
До пільгового стажу за списком №1 не враховано періоди роботи : в ШБУ №2 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 30.07.1993 року по 06.10.1993 року; в Димитрівському ШБУ №1 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 19.10.1993 року по 31.05.1996 року; ТОВ «Коал Енерджі Україна» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року оскільки позивачем не надано довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи відповідно до Порядку №637 та накази про результати атестації робочих місць за умовами праці згідно постанови КМУ від 01.08.1992 року №442, дані про спуски в шахту.
До пільгового стажу за списком №1 не враховано період роботи з 04.07.2015 року по 02.08.2016 року в ВСП «Шахтоуправління «Білозерське», так як не надано копію наказу про результати атестації робочого місця, довідку про спуски в шаму для підтвердження зайнятості на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік.
До пільгового стажу за списком №1 не враховано період роботи з 04.06.2015. року по 29.06.2016 року в ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт», так як заявником не надано копію наказу про результат атестації робочого місця. В довідці наданій позивачем управлінню ПФУ не вказано характер виконуваної роботи (зайнятість під землею повний робочий день чи 50 і більше відсотків), невірно зазначено пункт посади, передбаченої списками, чинними на період роботи.
До пільгового стажу за списком №1 не враховано період роботи на ДП ВК «Краснолиманська» з 11.06.1996 року по 04.11.2013 року, так як в наданій довідні про пільговий характер робота невірно зазначено характер виконуваної робота (зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік, що передбачено Списками чинними на час роботи).
До пільгового стажу за списком №1 не враховано період роботи в ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року, так як надана довідка від 29.10.2019 року №2 про пільговий характер роботи завірена печаткою підприємства, яке розташовано на окупованій території в м.Донецьк, тоді як згідно витягу З Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «Донбасвуглерозробка» значиться з м.Гірник Донецької області.
За таких обставин у зв'язку з непідтвердженням пільгового характеру роботи позивачу відмовлено в призначенні пенсії і запропоновано у 3-місчний строк надати додаткові документи.
Відповідач зазначає, що 25.03.2020 року позивач через веб-портал ПФУ подав нову заяву про призначення пенсії з відсканованими копіями документів.
Вказує, що 26 березня 2020 року прийнято рішення № 1236 про відмову призначенні пенсії. 14 квітня 2020 року до відмовної справи позивача долучені оригінали документів (в т.ч. історичну довідку про навчання). З урахуванням додаткових документів страховий стаж ОСОБА_1 склав 31 рік 10 місяців 06 днів, пільговий стаж за списком № 1 залишився 3 місяці 02 дні. Уточнюючих документів про підтвердження пільгового стажу не надано. Період навчання зараховано в повному обсязі. Період навчання зараховано в повному обсязі.
З огляду на викладене відповідач вважає, що не порушував прав позивача, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для частокового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 18-24).
З матеріалів справи судом встановлено, що 13 лютого 2020 року позивач звернувся до Покровського об'єднаного управліня Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (а.с. 92).
Відповідно до розписки-повідомлення Покровського об'єднаного управління ПФУ до заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- заява про призначення пенсії;
- паспорт/посвідка серії НОМЕР_1 ;
- трудова книжка НОМЕР_3 ;
- військовий квиток НОМЕР_4 ;
- довідки на пенсію на пільгових умовах № 01-10/1684, 1685,1686, 24, 25, 08, 10/14, 10/16,10;
- довідку з АТ «Ощадбанк».
Крім того, в зазначеній розписці повідомлені було зазначений перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії з зазначенням строку подання 12 травня 2020 року, а саме: диплом про навчання-довідка; довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року; довідка про пільговий стаж 2013-2014 року(а.с. 92 - зворотній бік).
20 лютого 2020 року відповідачем прийнято рішення № 1236 про відмову в призначенні пільгової пенсії, відповідно до наданих документів (а.с. 89-91).
Зі змісту рішення видно, що заявник претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи:
1) на шахті «Родинська» в/в «Красноармійськвугілля» з 08.08.1991 року по 13.09.1991 року, з 06.07.1992 року по 31.08.1992 року;
2) в ШБУ № 2 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 30.07.1993 року по 06.10.1993 року;
3) в Димитрівському ШБУ № 1 тресту «Красноарміськвуглебуд» з 19.10.1993 року по 31.05.1996 року;
4) на шахті «Краснолиманська» з 11.06.1996 року по 04.11.2013 року;
5) на ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.201а року;
6) в ТОВ «Коал Енерджі Україна» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року;
7) у ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» з 04.06.2015 року по 29.06.2016 року;
8) ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з 04.07.2016 року по 02.08.2016 року.
Відповідно до наданих документів страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 27 років 6 місяців 11 днів, пільговий стаж за Списком № 1 складає 3 місяці 2 дні.
Вказане рішення мотивовано тим, що до страхового стажу не враховано період навчаня в Дніпропетровському гірничому інституті з 01.09.1987 року по 11.06.1993 року згідно диплому від 11.06.1993 року № 778516, так як збігається з періодом проходження військової служби з 03.07.1998 року по 13.09.1989 року. Вказано, що довідку, підтверджуючу період навчання, заявником не надано.
До пільгового стажу не враховано періоди роботи: в ШБУ № 2 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 30.07.1993 року по 06.10.1993 року; в Димитрівському ШБУ № 1 тресту «Красноарміськвуглебуд» з 19.10.1993 року по 31.05.1996 року; на шахті «Краснолиманська» з 11.06.1996 року по 04.11.2013 року; на ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.201а року; в ТОВ «Коал Енерджі Україна» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року.
Так як заявником не надано довідки, підтверджуючий пільговий характер роботи, відповідно до Порядку підітвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрав України від 12.08.1993 року № 637 та накази про результати атестації робочих за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Укарїни від 01.08.1992 року № 442, дані про спуски в шахту.
До пільгового стажу за Спиком № 1 не враховано період роботи з 04.07.2016 року по 02.08.2016 року в ВСП «Шахтоуправління Білозерське», так як заявником не надано копію наказу про результати атестації робочого місця, довідку про спуски в шахту для підтвердження заянятості на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік.
До пільгового стажу за Спиком № 1 не враховано період роботи з 04.06.2015 року по 29.06.2016 року в ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт», так як заявником не надано копію наказу про результати атестації робочого місця. В довідці, наданій заявником, не вказаний характер виконуваної роботи (зайнятість під землею повний робочий день чи 50 і більше відсотків), невірно зазначено пункт посади, передбачений списками, чинними на період роботи.
До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано період роботи на ДП ВК «Краснолиманська» з 11.06.1996 року по 04.11.2013 року, так як в наданій довідці, підтверджуючий пільговий характер роботи, невірно зазначено характер виконуваної роботи (зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків) робочого часу на рік, що передбачено Списками, чинними на період роботи.
Крім цього, зазначено, що при надходженні у тримісячний термін додаткових документів для визначення права на призначення пенсії дана заява з додатково наданими документами буде розглянута повторно із поверненням на дату надання заяви 13.02.2020 року.
За таких обставин вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. Вказано, що заявник набуде право не пенсію за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при наявності необхідного пільгового стажу.
25 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (а.с. 64 - зворотній бік).
26 березня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 1236 про відмову в призначенні пільгової пенсії, відповідно до наданих документів, з тих же підстав, що і в рішені від 20 лютого 2020 року (а.с. 61-63).
Крім того, у вищезазначеному рішенні не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи позивача у ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, так як надана довідка від 29.10.2019 року № 2, що підтверджуює пільговий характер роботи завірена печаткою підприємства, яке розташоване в м. Донецьку. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру місцезнаходження ТОВ «Донбасвуглерозробка» значиться м. Селідове, м. Гірник, Донецької області.
Крім цього, зазначено, що при надходженні у тримісячний термін додаткових документів для визначення права на призначення пенсії дана заява з додатково наданими документами буде розглянута повторно із поверненням на дату надання заяви 13.02.2020 року.
За таких обставин вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. Вказано, що заявник набуде право не пенсію за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при наявності необхідного пільгового стажу.
Інших підстав обґрунтування вищезазначені рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.
Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , позивач працював:
- з 08 серпня 1991 року по 13 вересня 1991 року та з 06 липня 1992 року 31 серпня 1992 року працював на Шахті «Родинська в/в Красноармійськвугілля» на посаді дільничого маркшейдера пов'язаного з підземними роботами;
- з 01.09.1987 року по 11.06.1993 року навчався в Дніпропетровському гірничому інституті;
- з 30 липня 1993 року по 06 жовтня 1993 року був прийнят в ШБУ № 2 тресту «Красноармійськвуглебуд» на посаду дільничого маркшейдера пов'язаного з підземними роботами;
- з 19 жовтня 1993 року по 31 травня 1996 року працював в Димитрівському ШБУ №1 тресту «Красноармійськвуглебуд» на посаді дільничого маркшейдера пов'язаного з підземними роботами;
- з 11 червня 1996 року по 04 листопада 2013 року працював на Шахті «Краснолиманська» дільничим маркшейдером пов'язаним з підземними роботами;
- з 11 листопада 2013 року по 24 жовтня 2014 року був прийнятий на ТОВ Донбасвуглерозробка» головним маркшейдером зайнятим на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік;
- у період з 11 листопада 2013 року по 24 жовтня 2014 року був прийнят за сумісництвом в ТОВ «Коал Енерджі Україна» головним маркшейдером;
- з 04 червня 2015 року по 29 червня 2016 року працював головним маркшейдером у ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт»;
- з 04 липня 2016 року по 02 серпня 2016 року був прийнят виконуючим обов'язки головного маркшейдера зайнятим на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік до ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (а.с. 25-29).
Відповдно до диплому позивача серії НОМЕР_6 від 11 червня 1993 року, судом встановлено, що в період з 01.09.1987 року по 11.06.1993 року ОСОБА_1 навчався Дніпропетровському гірничому інституті за спеціальністю «Маркшейдерское дело» (а.с. 35).
Згідно до архівної довідки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 21.02.2020 року № 21/56 з 03 липня 1988 року ОСОБА_1 було надано академічну відпустку у зв'язку з призовом Збройних Сил СРСР. 18 вересня 1989 року повернувся з Радянської Армії на 2 курс денного відділення шахтобудівного факультету за спеціальністю «Маркшейдерська справа». Відрахований з інституту з 30 червня 1993 року у зв'язку з закінченням навчання, та отримал диплом НОМЕР_6 реєстраційний номер - 518. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 11 червня 1993 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію гірничого інженера - маркшейдера (а.с. 37-38).
Відповідно до Військового квитка серії НОМЕР_4 позивач з 03 липня 1988 року по 13 вересня 1988 року проходив військову службу в Лавах Радянської Армії (а.с. 30-34).
Згідно з довідкою № 24 арх. від 13.01.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день у «ДП «ВК «Краснолиманська» та за період з 11.06.1996 року по 06.05.2007 року виконував гірничі роботи за посадою маркшейдер дільничий, що передбачена Списком № 1 розділ 1, підрозділ 1г код 1010100г, підстава - Постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, № 36 від 16.01.2003 року, накази про атестацію робочих місцб № 520 від 31.05.1995 року, № 1690 від 31.12.1997 року, № 2099 від 27.12.2002 року.За період з 11.06.1996 року по 06.05.2007 року -10 років 10 місяців 25 днів.
За період 07.05.2007 року по 04.11.2013 року виконував гірничі роботи за професією головний маркшейдер, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1г, код КП 1010100 г, підстава - Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, накази про атестацію робочих місць № 1724 від 24.11.2003 року, № 2145 від 19.11.2008 року. За період 07.05.2007 року по 04.11.2013 року - 06 років 05 місяців 27 днів (а.с. 39).
Відповідно до виписок із наказу по шахті «Краснолиманська» від 31.05.1995 року № 520, від 31.12.1997 року № 1690, від 27.12.2002 року № 2099, від 24.11.2003 року № 1724, від 19.11.2008 року № 2145 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умавах праці за Списком № 1 (а.с.40-44).
Крім того, позивачем на підтвердження пільгового стажу на ДП « Вугільна компанія «Краснолиманська» надав довідку № 25 арх. від 13.01.2020 року про спуски в шахту за період з 11.06.1996 року по 04.11.2013 рік (а.с.45-46), довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 07 від 16.01.2020 року (а.с. 47) та довідку № 08 від 16.01.2020 року (а.с. 48).
Згідно з довідкою № 2 від 29.10.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглерозробка» та за період з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року виконував на виробництві - гірничі роботи з видобутку вугілля за посадою головний маркшейдер зайнятий на підземній роботі 50 % і більше робочого часу, що передбачена Спиком № 1 розділом 1, підрозділом 1, пунктом 1.1 г, код КП 1237.1 підстава Кабінету Міністрів України № 36 від 11.03.2003 року. За період з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року - 00 років 11 місяців 13 днів (а.с.49).
Відповідно до витягу із наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглерозробка» від 30.09.2010 року № 16/1-п «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умавах праці за Списком № 1 (а.с.51).
Крім того, позивачем на підтвердження пільгового стажу на ТОВ «Донбасвуглерозробка» надав довідку № 2 від 29.10.2019 року про підземні виходи за період з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік (а.с.50).
Згідно з довідкою № 10/14 від 12.08.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в ДП «ОК «Укруглереструктуризація» ВП «Донецька виконавча дирекції з ліквідації шахт» і за період з 04 червня 2015 року по 29 червня 2016 року виконував гірничі роботи за посадою головний маркшейдер відділу реструктуризації, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділо 1 пункт 1.1 в, код КП підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 52).
Також позивачем було надано довідку № 10/15 від 12.08.2019 року про те, що він дійсно працював в ДП «ОК «Укруглереструктуризація» ВП «Донецька виконавча дирекції з ліквідації шахт» головним маркшейдером відділу реструктуризації з 04.06.2015 року по 29.06.2016 року з зазначенням спусків та виїздів в шахту за період 2015 -2016 рік (79- зворотній бік).
Згідно з довідкою № 1-10/1684 від 06.11.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на ОП «Шахта «Родинська» і за період з 08.08.1991 року по 13.09.1991 року виконував гірничі робои за посадою маркшейдер дільничний, зв'язаний з підземними роботами, що передбачена Списком № 1 розділо 2 підброзділ б. Підстава Постанова КМУ від 24.06.2016 року № 461, Постанова КМУ від 16.0.2003 року № 36; Постанова КМУ від 11.03.1994 року № 162, Постанова КМУ від 26.01.1991 року № 10, Постанова Радміну СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, накази про атестацію робочих місць № 1124-к від 27.06.1997 року, № 666 від 15.04.1998 року, № 880-1 від 01.10.2001 року, № 621-1 від 02.10.2006 року, № 541 від 30.09.2011 року, № 285 від 30.09.2016 рок. За період з 08.08.1991 року по 13.09.1991 року - 0 років 1 місяцб 5 днів.
За період з 06.07.1992 року по 31.08.1992 року виконував гірничі роботи за посадою маркшейдер дільничний, зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу в обліковому періоді, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1г код КП 1.1 г.
Підстава Постанова КМУ від 24.06.2016 року № 461, Постанова КМУ від 16.0.2003 року № 36; Постанова КМУ від 11.03.1994 року № 162, Постанова КМУ від 26.01.1991 року № 10, Постанова Радміну СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, накази про атестацію робочих місць № 1124-к від 27.06.1997 року, № 666 від 15.04.1998 року, № 880-1 від 01.10.2001 року, № 621-1 від 02.10.2006 року, № 541 від 30.09.2011 року, № 285 від 30.09.2016 рок. За період з 06.07.1992 року по 31.08.1992 року - 0 рік 1 місяць (а.с.76 - зворотній бік - 77).
Відповідно до витягу із наказу ОП «Шахта «Родинська» від 27.06.1997 року № 1124-к «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умавах праці за Списком № 1 (а.с.78).
На підтвердження пільгового стажу на ОП «Шахта «Родинська» надав довідку № 01-10/1685 від 06.11.2019 року про підземні виходи за період з 1991 року по 1992 рік (а.с.77-зворотній бік).
Відповідно довідки № 10 від 22.01.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в ВСП «Шахтоуправління Білозерське» ТОВ «ДТЕК «Доборпіллявугілля» (ш. «Новодонецька») за період з 04.07.2016 року по 02.08.2016 року виконував гірничі роботи за посадою виконуючий обов'язки головного маркшейдера, що передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 клод КП 1.1г. Підстава: Постанова Радміну СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, Постанова КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року, КМУ № 162 від 11.03.1994 року, № 36 від 16.01.2003 року, № 461 від 24.06.2016 року. Додаткові відомості Атестація робітничих міст наказ № 703/в від 01.12.1994 року, № 47/в від 19.01.1995 року, № 97/в від 01.02.2000 року, № 99/в від 28.01.2005 року, № 46в від 28.01.2010 року, № 26/ОТ від 22.01.2015 року (а.с. 80).
Відповідно витягу програми Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» «Розрахунку стажу» судом встановлено, що ОСОБА_1 зараховано наступні періоди: з 01.09.1987 року по 02.07.1988 року, 03.07.1988 року по 13.091989 року, 18.09.1989 року по 07.08.1991 року, з 08.08.1991 року по 13.09.1991 року, з 14.09.1991 року по 05.07.1992 року, 06.07.1992 року по 31.08.1992 року, з 01.09.1992 року по 11.06.1993 року (а.с. 64).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058- ІV), працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637, шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Відповідач, у наданому відзиві та у рішеннях від 20.02.2020 року та від 26.03.2020 року, зазначив, що позивачем не було надано довідки про пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про атестації робочих місць за умовами праці згідно постанови КМУ від 01.08.1992 року № 442, дані про спуски в шахту в ШБУ № 2 «Красноармійськшахтобуд», в Димитрівському ШБУ № 1 тресту «Красноармійськвуглебуд», ТОВ «Коал Енерджі Україна», ВСП «Шахтоуправління «Білозерське», ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт».
Крім того, у відзиві та у рішеннях від 20.02.2020 року та від 26.03.2020 року вказано, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи на ДП «Краснолиманська», так як в наданій довідці про пільговий характер роботи невірно зазначено характер виконуваної роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку N 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до довідки ДП «Краснолиманська» від 24 арх. від 13.01.2020 року судом встановлено, що 11.06.1996 року по 04.11.2013 року судом втановлено, що позивач працював за посадою маркшейдер, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1г, код КП 1010100 г.
Так частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З аналізу наведених норм видно, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.
У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника і зазначає причини відмови.
У свою чергу, предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема, того чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення, так як позивач надав суду всі необхідні документи і докази на підтвердження наявного пільгового стажу.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.
Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами.
За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров'я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 10 Порядку 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.94 р. та № 36 від 16.01.03 р. (далі - Список №1), який діяв у відповідні періоди роботи позивача, були включені такі посади (професії) як: усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Судом встановлено, що не дивлячись на те, що, як вказано вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, у довідці № 24 арх. від 13.01.2020 року «ДП «ВК «Краснолиманська» (а.с. 39), № 2 від 29.10.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглерозробка» (а.с. 49), № 10/14 від 12.08.2019 року ДП «ОК «Укруглереструктуризація» ВП «Донецька виконавча дирекції з ліквідації шахт» (а.с. 52), № 1-10/1684 від 06.11.2019 року ОП «Шахта «Родинська» (а.с. 76 - зворотній бік), № 10 від 22.01.2020 року ВСП «Шахтоуправління Білозерське» ТОВ «ДТЕК «Доборпіллявугілля» (ш. «Новодонецька») (а.с. 80) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вказано, що робота позивача передбачена Списком № 1 та було проведено відповідну атестацію робочих місць.
Крім того, позивачем було надано виписки із наказу по шахті «Краснолиманська» від 31.05.1995 року № 520, від 31.12.1997 року № 1690, від 27.12.2002 року № 2099, від 24.11.2003 року № 1724, від 19.11.2008 року № 2145 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умавах праці за Списком № 1 (а.с.40-44), витяг із наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглерозробка» від 30.09.2010 року № 16/1-п «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умавах праці за Списком № 1 (а.с.51).
Обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.
Суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено факт наявності пільгового стажу роботи на посадах, що віднесені до Списку № 1 за період з 30.07.1993 року по 06.10.1993 року в ШБУ № 2 тресту «Красноармійськшахтобуд», з 19.10.1993 року по 31.05.1996 року в Димитровському ШБУ № 1 тресту «Красноармійськвуглебуд», з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року в ТОВ «Коал Енерджі Україна», з 04.07.2015 року по 02.08.2016 року в ВСП «Шахтоуправління «Білозерське», з 04.06.2015 року по 29.06.2016 року в ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт».
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи в ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 року суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 - 2 статті 4 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами) (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частиною 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі статтею 18 Закону № 1207-VII, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
На підставі статей 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizіdоu v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Крім того, доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення наявності чи відсутності у позивача права на отримання пенсії на пільгових умовах, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб чи повідомлення позивача про необхідність надання будь-яких документів, суду не надано.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав неможливості проведення перевірки первинних документів, що підтверджують наявність пільгового стажу, у зв'язку з перебуванням первинних документів на тимчасово непідконтрольній українській владі території, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують наявність права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи вищевикладене позовні вимоги в цій частині підляють задоволенню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача зарахувати до страхового (загального) та спеціального (пільгового) стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Дніпропетровському гірничному інституті з 01.09.1987 року по 11.06.1993 року суд зазначає наступне.
Стаття 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Згідно пункту д) абзаца 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п. 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Таким чином, з вказаного Порядку видно, що за відсутності у дипломі особи відомостей щодо часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки за умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 відсутній запис щодо періодів навчання позивача.
Згідно з дипломом серії НОМЕР_6 , позивач у 1987 році вступив до Дніпропетровського гірничого інституту та рішенням Державної екзаменаційної комісії від 11 червня 1993 року йому присвоєно кваліфікацію гірничого інженера маркшейдера (а.с. 35).
Суд зазначає, що у дипломі позивача відсутні відомості щодо форми навчання та періоду навчання, на підтвердження періоду навчання у вищому навчальному закладі, тому у відповідача не було законних підстав для врахування зазначеного періоду до пільгового стажу, а позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
З розрахунку стажу програми ІКІС ПФУ: "Підсистема призначення та виплати пенсії" судом встановлено, що період з 01.09.1987 року по 11.06.1993 року навчання та проходження служби в Лавах Радянської Армії зарахований до стажу позивача.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач, не врахувавши пільговий стаж позивача на посадах, що віднесені до Списку №1, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та необґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, рішення відповідача №1236 від 20 лютого 2020 року та від 26.03.2020 року є протиправними та підлягає скасуванню.
Проте, щодо решти позовних вимог та належного та повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу стаж за певні періоди, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
До того, ж у позовній заяві відсутні вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною.
Суд зазначає, що ним надано правову оцінку, відповідно до якої позивач має необхідний загальний та пільговий стаж, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, з метою повного та ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 1263 від 20.02.2020 року, від 26.03.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також зобов'язати Покровське об'єднаного управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 періоди його роботи: в ШБУ № 2 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 30.07.1993 року по 06.10.1993 рік; в Димитрівському ШБУ №1 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 19.10.1993 року по 31.05.1996 рік, в шахті «Краснолиманська» з 11.06.1996 року по 04.11.2013 рік, в ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, в ТОВ «Коал Енерджі Україна» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, в ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» з 04.06.2015 року по 29.06.2016 рік, в ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з 04.07.2016 року по 02.08.2016 рік.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 1263 від 20.02.2020 року, від 26.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Покровське об'єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 13.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки суду про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 періоди його роботи: в ШБУ № 2 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 30.07.1993 року по 06.10.1993 рік; в Димитрівському ШБУ №1 тресту «Красноармійськвуглебуд» з 19.10.1993 року по 31.05.1996 рік, в шахті «Краснолиманська» з 11.06.1996 року по 04.11.2013 рік, в ТОВ «Донбасвуглерозробка» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, в ТОВ «Коал Енерджі Україна» з 11.11.2013 року по 24.10.2014 рік, в ВП «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» з 04.06.2015 року по 29.06.2016 рік, в ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з 04.07.2016 року по 02.08.2016 рік.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323).
Рішення складено у повному обсязі 19 травня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу 6 Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.І. Бабіч