ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 травня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/1115/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевська, С.В. Таран,
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020 № 923/1115/19 (суддя Закурін М.К., м. Херсон) про повернення позовної заяви заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі
позивача-1 - Херсонської обласної ради
позивача-2 - Південного офісу Держаудитслужби України
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кужелєва Ігоря Олександровича
про визнання правочинів недійними та стягнення 24 981,61 грн,
Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Південного офісу Держаудитслужби України звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця Кужелєва Ігоря Олександровича про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.03.2018, № 2 від 02.04.2018, № 3 від 11.09.2018 та № 4 від 20.09.2018 до договору № 29 від 12.02.2018, укладеного між Херсонським ліцеєм Херсонської обласної ради та фізичною особою-підприємцем Кужелєвим І.О. та стягнення 24 981,61 грн. безпідставно набутих коштів.
Ухвалою суду від 24.12.2019 позовна заява залишена без руху, та в ній зазначено, що такими підставами є відсутність доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, а також наявність недоліків щодо визначення учасників провадження, а саме, судом зазначено, що позовні вимоги про визнання недійсними правочинів заявлені лише до однієї із його сторін, а інша сторона вказана як третя особа, проте, при визнанні правочину недійсним за його укладення відповідають обидва учасника, а тому інший учасник підлягає залученню у якості відповідача, а не третьої особи. Різниця у процесуальному статусі такого учасника, а саме Херсонського ліцею Херсонської обласної ради, впливає на об'єм його прав та обов'язків при вирішенні спору, у тому числі на стадії відкриття провадження у справі.
На виконання вказаної ухвали прокурором надано до суду платіжне доручення щодо сплати судового збору у сумі 5 763 грн. у строки визначені в ухвалі суду.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020 повернуто позовну заяву керівника Херсонської місцевої прокуратури.
Ухвала мотивована тим, що питання наявності підстав для відкриття провадження у справі вирішується у відповідності до пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України, згідно з яким позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач (прокурор) обґрунтовує свої вимоги, а саме, посилання Прокурора на обставини відсутності необхідності залучення до участі у справі у якості відповідача Херсонського ліцею Херсонської обласної ради. Але, Прокурором такі обставини не були зазначені. Отже вимоги суду, які викладені в ухвалі про залишення позову без руху, не виконані.
За таких обставин суд повернув позовну заяву на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за якою якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулася із позовною заявою.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господаорського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020 про повернення позовної заяви у справі №923/1115/19.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що відповідно до ст.174 ГПК України суддя першої інстанції, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, на думку апелянта, суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху жодним чином не зазначив механізм усунення недоліків відносно учасника справи, в той час як і сам Господарський процесуальний кодекс України не визначає спосіб зміни, залучення співвідповідача та зміни статусу учасника справи до відкриття провадження.
Таким чином, скаржник наполягає на тому, що прокурор не міг усунути вказані в ухвалі про залишення без руху недоліки щодо учасників справи.
Відповідно до ст. 182 ГПК України суд у підготовчому засіданні вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Таким чином, питання щодо залучення третіх осіб, співвідповідача вирішується у підготовчому засіданні, а тому не зазначення прокурором Херсонського ліцею в якості відповідача жодним чином не перешкоджало відкриттю провадження у справі.
Віднесення законодавцем вирішення питання про залучення співвідповідача або заміну неналежного відповідача на стадії підготовчого засідання свідчить, що жодні права відповідачів на стадії відкриття провадження у справі не порушуються, як зазначив суд.
Судом в ухвалі про повернення позовної заяви визначено підставою для повернення невиконання прокурором п.5 ч.3 ст. 162 ГПК України, а саме, суд посилається на те, що прокурором не обґрунтовано відсутність необхідності залучення Херсонського ліцею Херсонської обласної ради як відповідача.
Пункт 5 ч.3 ст.162 ГПК України визначає, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
На виконання вказаної вимоги прокурором у позовній заяві викладено обставини, якими обґрунтовується недійсність оспорюваних правочинів, докази, що підтверджують вказані обставини та норми чинного законодавства, що дають підстави вимагати визнання спірних договорі недійними.
Разом з цим, а ні п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, а ні загалом ст. 162 ГПК України не містить такої вимоги до позовної заяви, як обґрунтування незалучення в якості відповідача тієї чи іншої особи.
Окрім того, позивач самостійно визначає відповідачів у справі. Зазначення в позовній заяві не всіх відповідачів чи пред'явлення позову не до того відповідача не впливає на можливість відкриття провадження у справі та взагалі відповідно до ГПК України не досліджується на даній стадії процесу.
Отже, прокурором виконано всі вимоги визначені в ст.162 ГПК України, в тому числі п.5 ч.3 ст.162 ГПК України.
Таким чином, апелянт вважає що суд помилково дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам п.5 ч.3 ст.162 ГПК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи; розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали про повернення заяви позивачеві розглядаються без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 апеляційну скаргу заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснено, що якщо не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
17.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов лист скаржника щодо усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано платіжне доручення №109 від 03.02.2020 про сплату судового збору у сумі 2102 грн.
Отже, скаржником було усунуто недоліки, визначені ухвалою суду від 10.02.2020.
Суддя-доповідач Л.В. Поліщук відповідно до наказу в.о. голови суду Разюк Г.П. від 17.02.2020 №37-в з 18.02.2020 по 28.02.2020 перебувала у відпустці, а з 02.03.2020 по 13.03.2020 знаходилась на лікарняному, у зв'язку з чим питання про відкриття провадження за вказаною скаргою вирішувалось 16.03.2020.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020 № 923/1115/19, розгляд апеляційної скарги визначено почати через 15 днів з дня відкриття апеляційного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України справа №923/1115/19 розглядається поза межами встановленого строку - у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".
04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.
Враховуючи викладене, прийняття Урядом України рішення про пом'якшення режиму карантину, введеного у зв'язку з поширенням короновірусу "COVID-19", колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи.
Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом, позивач звернувся до суду з позовом про визнання правочинів недійними та стягнення 24 981,61 грн.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2019р. у справі №923/1115/19 позовну заяву повернуто позивачу.
Ґрунтуючись на приписах ч. ч. 4, 6 ст. 174 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в установлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги про визнання недійними правочинів заявлені лише до однієї із його сторін, а інша сторона вказана як третя особа, але при визнанні правочину недійсним за його укладення відповідають обидва його учасника, а тому інший учасник підлягає залученню в якості відповідача, а не третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Ч.1 ст.48 ГПК України встановлено, що Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно ч.3,4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1-2 ст.164 ГПК України До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 4 ст.164 ГПК України визначено, що до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Згідно ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху(ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою ( ч.4 ст. 174 ГПК України).
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч.ч. 6,7 ст. 174 ГПК України).
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про безпідставне застосування місцевим господарським судом норм п. 4 ст. 174 ГПК України та, як наслідок, неправомірне повернення позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. у справі №923/1115/19 - скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 174, 269 - 271, 275, 281 - 284 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу керівника Херсонської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. у справі №923/1115/19 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. у справі №923/1115/19 - скасувати.
3. Позовну заяву керівника Херсонської місцевої прокуратури передати на розгляд до Господарського суду Херсонської області .
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених підпунктами а-г п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України, у строк встановлений ст. 288 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до Господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран