ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 травня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/1093/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України”
на рішення Господарського суду Херсонської області від „14” лютого 2020р., повний текст якого складено та підписано „14” лютого 2020р.
у справі № 923/1093/19
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до відповідача: Комунального підприємства "Олешки-Сервіс" Олешківської міської ради”
про стягнення 180354,87 грн.,
головуючий суддя - Ярошенко В.П.
місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області
В грудні 2019р. Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Олешки-Сервіс" Олешківської міської ради” про стягнення заборгованості в сумі 180 354,87 грн., з яких: 139 426,86 грн. пеня, 12 730,46 грн. 3% річних, 28 197,55 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на норми ст.ст.11-16,258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629,655, 692,712 ЦК України, 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України та вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором постачання природного газу №2205/16-БО-33 від 15.12.2015р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого позивачем газу.
13.01.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що КП "Олешки-Сервіс" ОМР виконало зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі, але з порушенням терміну. Вказане порушення відбулося через стабільно тяжкий стан підприємства, діяльність якого є збитковою. Крім того, відповідач зазначив, що він є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є надання населенню та юридичним особам послуг з теплопостачання. Внаслідок невиконання державою взятих на себе зобов'язань з відшкодування різниці в тарифах та примусового стягнення заборгованостей, а також не встановлення тарифів на послугу, що виробляється підприємством на економічно обґрунтованому рівні, відповідач недоотримав та продовжує недотримувати значні кошти, що впливає на здійснення своєчасних розрахунків за природний газ. У зв'язку з наведеним, з огляду на вкрай тяжкий фінансовий стан відповідача, враховуючи, що несвоєчасне виконання зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також беручи до уваги загальну економічну ситуацію та високий ступінь інфляційних процесів в економіці країни, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені, пред'явлених позивачем до 100 грн. та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
03.02.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти зменшення розміру пені, просить врахувати інтереси обох сторін при прийнятті судом рішення.
Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя Ярошенко В.П.) від 14.02.2020р. позовні вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Олешки-Сервіс" Олешківської міської ради” на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 69 713грн 43коп пені, 12 730грн 46коп річних, 28 197грн 55коп інфляційних та 1 660грн компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині позову у задоволені позовних вимог відмовлено.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими докази, проте підлягають частковому задоволенню, в зв'язку із зменшенням судом розміру пені на 50%.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 14.02.2020р. скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 69713,43 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення пені в розмірі 69713,43 грн., у стягненні якої було відмовлено, задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник з посиланням на норми ст.ст. 218, 229, 233 ГК України, ст.ст. 549, 551, 625 ЦК України, постанову ВГСУ від 08.04.2015р. у справі №902/1568/14, постанову ВС від 04.05.2018р. по справі №908/1453/14, постанову ВС від 12.06.2018р. по справі №922/1010/16 та зазначає наступне:
- господарський суд повинен був об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та врахувати при цьому інтереси позивача;
- відповідач не надав господарському суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, натомість суд, не мотивуючи, а керуючись лише своїм внутрішнім переконанням та «сухими» посиланнями на важкий матеріальний стан відповідача, зменшив розмір нарахованих санкцій, що є грубим порушенням положень ст. 233 ГК України;
- сторони визначили вид забезпечення виконання зобов'язання неустойкою, що передбачений умовами договору, та вже заздалегідь визначили розмір пені за неналежне виконання зобов'язання, а тому на думку скаржника, суд неправомірно самостійно визначив розмір пені;
- зменшення судом розміру пені суперечить принципам розумності, справедливості, добросовісності, що призводить до зловживання з боку боржника.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року клопотання Акціонерного товариства „Укртрансгаз” про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Акціонерному товариству „Укртрансгаз” строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 14.02.2020 року у справі № 923/1093/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення Господарського суду Херсонської області від „14” лютого 2020р. по справі №923/1093/19; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
КП "Олешки-Сервіс" ОМР у відзиві на апеляційну скаргу від 09.04.2020 висловило заперечення щодо її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, відзив на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 15.12.2015 р. між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Постачальник) та Комунальним підприємством "Олешки-Сервіс" Олешківської міської ради” (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №2205/16-БО-33 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачеві у 2016 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.
Пунктом 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 258 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис.куб.м): січень - 96, лютий - 114, березень - 48.
Відповідно до п.п. 2.1.5. Договору розподіл/транспортування природного газу за цим Договором здійснює оператор ГРМ/ГТС, з якими Споживач укладає відповідний договір, про що повідомляє Постачальника протягом 3 днів з дати їх укладання.
Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Згідно п.3.4. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.
Відповідно до п. 4.1 Договору кількість газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу.
В розділі 5 Договору сторони погодили ціну природного газу.
Відповідно до п. 5.1 Договору ціна на природний газ на дату укладання договору визначається відповідно до п.5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника. У разі зміни ціни Постачальником, така ціна є обов'язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.
Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладання становить 6 474,00 гривні, без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 6 603,48 грн., крім того ПДВ - 20%., всього з ПДВ - 7 924,18 грн.
В пункті 6.1. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ проводиться Споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п.5.2. цього договору або у відповідних додаткових договорах (п.5.1 даного договору). датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 8.1.,8.2., 8.6. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством, а також цим договором. У разі невиконання споживачем умов п.6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем п.6.1 цього договору він зобов'язується сплатити Потсачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених законодавством України.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п.10.3 Договору).
Відповідно до п. 11.3 Договору сторони погодили, що усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5 та 11.6 цього договору.
Згідно п.12 Договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016р. до 31 березня 2016р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою від 31.12.2015р. № 1 до Договору, якою, зокрема:
- викладено пункт 1.2 статті 1 «Предмет договору» Договору у наступній редакції: «1.2. Газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.»;
- викладено пункт 3.1. статті 3 «Порядок та умови передачі газу» Договору у наступній редакції: « 3.1.Постачальник передає Споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ «Укртрансгаз» або у точці балансового розмежування (для об'єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів Пат «Укртрансгаз»). Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.»;
- викладено пункт 5.1,5.2 статті 5 «Ціна газу» Договору у наступній редакції: « 5.1 Ціна на природний газ визначається відповідно до п.5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника. У разі зміни ціни Постачальником, така ціна є обов'язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов'язковим за цим Договором з моменту введення їх в дію.
5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 січня 2016 року становить 6 398,00 гривень, крім того податок на додану вартість -20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств - 50,80 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -60,96 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 6 448,80 грн., крім того ПДВ - 20%., всього з ПДВ - 7 738,56 грн.»;
- викладено пункт 6.1. статті 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» Договору у наступній редакції: « 6.1 Оплата планових обсягів газу з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.».
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 січня 2016 року.
Додатковою угодою № 2 від 29.01.2016 р. до Договору, якою зокрема:
- викладено пункт 5.2 статті 5 «Ціна газу» Договору у наступній редакції: « 5.2 Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 лютого 2016 року становить 6 239,00 гривень, крім того податок на додану вартість -20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств - 50,80 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -60,96 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 6 289,80 грн., крім того ПДВ - 20%., всього з ПДВ - 7 547,76 грн.».
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 01 лютого 2016 року.
Додатковою угодою № 3 від 22.02.2016 р. до Договору, якою зокрема:
- викладено пункт 5.2 статті 5 «Ціна газу» Договору у наступній редакції: « 5.2 Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 березня 2016 року становить 6 255,00 гривень, крім того податок на додану вартість -20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств - 50,80 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -60,96 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 6 305,80 грн., крім того ПДВ - 20%., всього з ПДВ - 7 566,96 грн.».
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 березня 2016 року.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача протягом січня 2016 р. - березня 2016 р. природний газ на загальну суму 1 000 421,62 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.27-29). Відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно, з порушенням умов п.6.1. Договору.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору за розрахунком, наданим позивачем, складає 139 426,86 грн., розмір нарахованих позивачем 3% річних від основного боргу складає 12 730,46 грн., сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 28 197,55 грн., що у загальному становить 180 354,87 грн.
Вказуючи на вищевикладене, Постачальник звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Олешки-Сервіс" Олешківської міської ради” 180 354,87 грн.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем, у відзиві на позовну заяву було заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 100 грн., обґрунтоване тим, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань виникло з об'єктивних і незалежних від боржника причин та обставин, зокрема, значну заборгованість держави перед підприємством, а також врахувати специфіку діяльності підприємства відповідача, ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення та врахувати майнові інтереси обох сторін.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, господарський суд дійшов висновку щодо можливості зменшення розміру нарахованої позивачем пені на 50%, з чим не погодився позивач, оскарживши в цій частині рішення в апеляційному порядку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду, з огляду наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містяться в ст.ст.525, 526 ЦК України.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Згідно ч.1, ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст..230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 233 ГК України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Зменшуючи розмір пені, нарахованої на прострочену заборгованість на підставі договору, господарський суд вірно врахував ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, а також врахував фінансовий стан відповідача.
До того ж, відповідно до умов Договору №2205/16-БО-33 від 15.12.2015р. (зі змінами) відповідач отримував природний газ від позивача не для власних потреб, а виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 Договору).
Крім того, позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства.
Аргументи скаржника стосовно того, що господарським судом не досліджено питання чи були заподіяні позивачу збитки внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань та не було оцінено розмір таких збитків, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не наводились відомості та докази щодо понесених збитків, їх розмір, настання для позивача негативних наслідків у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх обов'язків, тощо, тому суд першої інстанції не повинен був з'ясовувати це питання за відсутності будь-якого обґрунтування з посиланням на докази з боку позивача.
Відповідно до ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Згідно ч.1, п.5 ч.3, ч.6 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
За відсутності будь-якого обґрунтування наявності збитків та їх співвідношення із нарахованими штрафними санкціями в позовній заяві скаржник безпідставно покладає на господарський суд обов'язок з'ясування обставин, що не входили до предмета доказування за змістом ч.2 ст.76 ГПК України.
Колегія суддів також звертає увагу, що предметом судового розгляду є стягнення штрафних санкцій та передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань, що, в свою чергу, не є основним доходом АТ "НАК "Нафтогаз України" і не може впливати на його господарську діяльність.
Дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, враховується також, що АТ "НАК "Нафтогаз України" є стратегічним підприємством державного сектора економіки, 100% акцій якого належить державі, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що господарським судом вірно зменшено штрафні санкції.
Відтак на підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що господарський суд за результатами оцінки в сукупності всіх наявних у справі матеріалів дійшов вірного висновку про можливість зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені на 50%.
Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення Господарського суду Херсонської області від 14.02.2020р. залишається без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 14.02.2020р. у справі №923/1093/19 без змін.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
19.05.2020р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький