СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/72/20
ун. № 759/24268/19
03 січня 2020 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічну пору доби, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області, громадянина України, українця, одруженого, освіта вища, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 12019110000000049 від 30.01.2019 року,
26 грудня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічну пору доби, відносно ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2019 року задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12019110000000049 від 30.01.2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці. Також, ОСОБА_5 продовжено покладені, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного обов'язки, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; 2) заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали від 19.11.2019 року, продовжуючи запобіжний захід, суд просто переписав клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, а саме: починаючи з 2-го абзацу знизу 1 аркушу рішення і по 10 абзац зверху 6 аркушу рішення, суд переписує клопотання прокурора слово в слово і з тими ж самимі помилками.
Так. 27.07.2019 року о 22 год. 53 хв. прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України. Однак, 14.08.2019 року, ОСОБА_5 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.08.2019 року.
Так, матеріали кримінального провадження не містять достатньої сукупності доказів, які б достовірно та поза розумним сумнівом підтверджували причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Так, жодних звернень до ОСОБА_5 від ОСОБА_7 про вчинення відносно неї протиправних діянь організованою групою, як це зазначено в підозрі, з травня 2016 по теперішній час не надходило.
В своїх зверненнях ОСОБА_7 не вказувала на причетність до злочинів, як це зазначено в підозрі, членів злочинної організації у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Жодних рішень про забезпечення приховування вказаної злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_5 не приймав.
Виходячи з відповіді на адвокатський запит №170азі/109/1001/02-2-19 від 29.07.2019 року, ОСОБА_7 дійсно зверталась із заявами про різні події до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області.
Однак в кожному випадку за результатами проведених перевірок матеріали списувались, за відсутністю в них ознак кримінальних правопорушень. При цьому, такі рішення приймались колегіально, в складі виконавця, керівника органу досудового розслідування та керівника підрозділу поліції.
Крім того, зазначенні рішення, перевірялись Білоцерківською місцевою прокуратурою на предмет законності й обгрунтованості прийнятих рішень. За результатами проведених перевірок прийняті рішення скасовані не були, відомості про кримінальне правопорушсння в ЄРДР не вносились. Сама ОСОБА_11 жодне з прийнятих рішень не оскаржувала.
Однак в повідомленні про підозру жодним чином не висвітлено в чому ж полягало пособництво з боку ОСОБА_5 . Зазначено лише, що він «вирішив забезпечити приховування злочинної діяльності організованої групи».
Проте, в якій формі це рішення проявилось і яким конкретно способом ОСОБА_5 цьому сприяв не зазначено. Більш того, поняття «вирішив» - це розумовий процес, який не є пособництвом, виходячи зі змісту ч. 5 ст. 27 КК України.
Не розкрито в повідомленні про підозру яке відношення ОСОБА_5 має до організованої групи окрім того, що сам собі щось «вирішив», і чи реалізував він те, що «вирішив».
Якщо виходити з поняття «обгрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обгрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Проте, матеріали клопотання не містять достатньої сукупності доказів, які б достовірно та поза розумним сумнівом підтверджували причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В обставинах повідомленої ОСОБА_5 підозри відсутні дані про вчинення ним будь-яких дій, які складають об'єктивну сторону інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення, що мало бути єдиною підставою для внесення відомостей до ЄРДР. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 вказують на вчинення щодо них злочинів такими особами як ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , не повідомляючи про причетність ОСОБА_5 .
Разом з тим у витягу з ЄРДР. запис №2, зазначено, що вказаний злочин вчинено за пособництвом працівника поліції ОСОБА_5 , а підставою для внесення відомостей де ЄРДР були не заяви потерпілих, а матеріали правоохоронних та контролюючих державцю органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до кримінальних правопорушень.
Проте, як підозрюваний так і сторона захисту вважають такі дії працівників правоохоронних органів провокацією.
Більш того, в показаннях потерпілих немає жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_5 однак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.4 ст. 189 КК України. А самі протоколи допиту потерпілих складені не уповноваженою особою - оперативним працівником, а не слідчим, без посилання на доручення органу досудового розслідування.
Таким чином, сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність обгрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Так, 27.07.2019 року ОСОБА_15 було фактично затриманоо 06 год. 13 хв. (а не в 14год. 15хв, як зазначено в протоколі про затримання) в порушення п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді. Про це було зазначено як зауваження до протоколу затримання.
Тобто, затримання ОСОБА_5 відбулося незаконно та за відсутності ухвали слідчого судді на його затримання.
Так, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ніякого кримінального правопорушення або замаху на його вчинення ОСОБА_5 в момент його затримання не вчиняв.
В день затримання, 27.07.2019. ОСОБА_5 знаходився вдома, відпочивав за місцем свого фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_3 , куди він повернення з роботи у вечері 26.07.2019 року і нікуди не відлучався до моменту затримання.
27.07.2019 року розпочався з обшуку, перед проведенням якого він був фізично затриманий, жодних протиправних дій він не вчинив ані в той день, ані напередодні.
Також, 27.07.2019 року о 22 год. 53 хв. прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
Також, як вже було вище зазначено, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В зв'язку із цим, 05.08.2019 року захисником ОСОБА_5 ОСОБА_4 , слідчому судді Святошинського районного суду м. Києва було подано скаргу на дії старшого слідчого в ОВС відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_16 про незаконне затримання.
За наслідками розгляду зазначеної скарги, 12.08.2019 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва було винесено увалу, якою дану скаргу було задоволено частково, а саме: визнано незаконним затримання ОСОБА_5 , яке відбулося 27 липня 2019 року на підставі протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 липня 2019 року. Тобто, ОСОБА_5 був затриманий незаконно.
Отже, прокурором не підтверджено можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не було надано доказів, що до нього раніше застосовувались запобіжні заходи, умови яких він порушував. Посилання ж прокурора на те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеними. та відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_5 дієвим буде лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з матеріалів справи не вбачається.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, прокурор визнав та підтвердив, шо за час перебування під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_5 жодного разу не порушив умов визначених ухвалою суду.
ОСОБА_5 такого наміру не має - проїзних документів він не купував, з реєстраційних обліків не знімався, майно не розпродував, а навпаки хоче довести свою невинуватість перед органом досудового розслідування та судом.
Посилання прокурора на тяжкість інкримінованого правопорушення не може підтверджувати наявність ризику. Оцінка наявності ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити його існування, або вказати, що він маловірогідний і необхідність в утриманні під вартою відсутня.
В кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому триває ще з 30.01.2019, в якому здійснювались негласні слідчі (розшукові) дії. В один день 27.07.2019 було проведено 50 обшуків, за результатами яких були вилучені всі речі та документи, що мають істотне значення для справи. Усі необхідні речі та документи, які вже містяться при матеріалах провадження зараз у слідчого та процесуального прокурора, а потім будуть знаходитись у розпорядженні суду у матеріалах судового провадження.
В клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу, так і не зазначено на кого ОСОБА_5 може впливати, якщо раніше під час досудового розслідування фактів такого впливу не існувало, на підставі яких доказів прокурор дійшов такого висновку. ОСОБА_5 погроз, підкупів, умовляння свідків, схилення їх до дачі неправдивих показань не вчиняв.
Станом на день подання даного клопотання, ОСОБА_5 вже звільнений з лав Національної поліції України, а тому, жодних дій передбачених п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити не зможе.
ОСОБА_5 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, має позитивну репутацію; одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше він не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався. Своїми діями жодної шкоди не заподіяв.
Захисник в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів у ньому наведеним та просив задовольнити.
Підозрюваний підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, послався на те, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, у зв'язку з тим, що він не буде дієвим і не зможе стримати останнього від вчинення нових злочинів та переховування від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, а також знищити спотворити будь-яку з речей, що має істотне значення у кримінальному провадженні.
Вислухавши доводи захисника, думку підозрюваного та прокурора, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110000000049 від 30.01.2019 року.
Так, в судовому засіданні встановлено, що прокурором не підтверджено можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не було надано доказів, що до нього раніше застосовувались запобіжні заходи, умови яких він порушував. Посилання ж прокурора на те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеними. та відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_5 дієвим буде лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з матеріалів справи не вбачається.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, прокурор визнав та підтвердив, шо за час перебування під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_5 жодного разу не порушив умов визначених ухвалою суду.
ОСОБА_5 такого наміру не має - проїзних документів він не купував, з реєстраційних обліків не знімався, майно не розпродував, а навпаки хоче довести свою невинуватість перед органом досудового розслідування та судом.
Окрім того, ОСОБА_5 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, має позитивну репутацію; одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше він не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Перевіряючи наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_5 слід зазначити, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не конкретизований, у зв'язку із чим вважаю, що відсутні підстави для висновку про можливість настання цього ризику.
Крім того, враховуючи що ОСОБА_5 раніше не судимий, вперше підозрюється у вчиненні злочину та на даний час його винуватість в інкримінованому злочині вироком суду, який би набрав законної сили, не встановлена, тобто ОСОБА_5 не має кримінального минулого, а відтак відсутні будь-які підстави стверджувати про те, що він може вчинити новий злочин або продовжити злочинну діяльність.
На переконання слідчого судді, враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного наведені вище, малоймовірним є й настання ризику переховування його від органів досудового розслідування та суду.
Вважаю, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід такий як домашній арешт в нічний час доби не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Так, з урахуванням встановленої можливості настання неправомірної процесуальної поведінки у виді такого ризику як переховування від органів досудового розслідування та суду, вважаю за можливе, з метою запобігання вказаному ризику та для забезпечення належної процесуальної поведінки, змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м'який ніж цілодобовий домашній арешт, а саме на домашній арешт в нічний час доби.
Такий запобіжний захід буде достатнім та обґрунтованим для запобігання ризику.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 201, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічну пору доби, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічну пору доби з 22.00 год. до 06.00 год., в межах строку досудового розслідування, до 27 січня 2020 року включно, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22.00 год. до 06.00 год.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) заборонити відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22.00 год. до 06.00 год., без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (окрім випадків надання йому невідкладної медичної допомоги);
2) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;
3) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними чи обвинуваченими, потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень, з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосовано більш суворіший запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.
Виконання ухвали покласти на працівників органів Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Строк дії ухвали визначити до 27 січня 2020 року включно.
Ухвала в силу ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1