06 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді Шестакової Н.В.
суддів: Берзіньш B.C., Сокола B.C.
при секретарі Кравчук З.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Влас Марія Сергіївна, агенція нерухомості „Лівадія", про визнання недійсним договору купівлі-продажу і перевід прав покупця
за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 14 грудня 2006 року,
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Влас Марія Сергіївна, агенція нерухомості „Лівадія", про визнання недійсним договору купівлі-продажу і перевід прав покупця. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у грудні 2005 року ОСОБА_3 продала належну їй кімнату у комунальній квартирі ОСОБА_2, порушивши переважне право позивачки на придбання цієї кімнати на підставі ст.362 ЦК України.
Рішенням суду позов задоволено, постановлено: перевести права і обов'язки покупця АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 на позивача ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 20.12.2005 року.
В апеляційних скаргах представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 і ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення, посилаючись на те. що спірна кімната не може розглядатися як частка у спільній частковій власності, фактично і юридично є відокремленим нерухомим майном, відносно якого не застосовуються правила ст.362 ЦК України; позивачка заявила вимоги тільки після уточнення суми договору, що свідчіть про те, що вона бажає придбати кімнату дешевше, ніж кімната фактично була продана.
У письмових запереченнях представник позивачки вважає, що доводи апелянта не відповідають фактичним обставинам і вимогам матеріального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши позивачку. представників позивачки і відповідача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи. колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу кімнати 1-4 між відповідачами по справі порушує право позивачки на придбання у власність цієї кімнати, оскільки спірна кімната є часткою у спільній частковій власності, тому у разі її продажі повинні застосовуватися правила ст.362 ЦК України; позов забезпечено внесенням суми 10000грн. відповідно до умов договор' купівлі-продажу.
Висновки суду не відповідають вимогам матеріального права.
За матеріалами справи вбачається, що позивачка є співвласницею жилого приміщення площею 22кв.м.. яке зазначено у свідоцтві про право власності від січня 1998 року за угодою приватизації, як АДРЕСА_1
Справа №22-ц-79/2008р. Головуючий по 1 інстанції Долженко Ю Н.
Доповідач Шестакова Н.В.
(а.с.8,зв.) була приватизована ОСОБА_6 у серпні 1996 року, продана ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу у вересні 1999 року; у березні 2002 року ОСОБА_8 продала цю кімнату ОСОБА_3 (а.с.41); ОСОБА_3 продала кімнату у грудні 2005 року ОСОБА_2 (а.с.9).
Відповідно до ч.1 ст.362 ЦК України переважне право перед іншими особами на купівлю майна виникає у співвласника у разі продажу частки у праві спільної часткової власності.
Вид права власності, у тому числі спільна часткова власність, визначається у правових документах; якщо документи не містять такого зазначення, зацікавлена особа може звернутися до компетентних органів з заявою про встановлення статусу спільної часткової власності відносно будь-якого майна з визначенням часток у майні.
Як свідчать матеріали справи, кожна кімната у квартирі є відокремленим нерухомим майном, приватизувалася у різні строки, різнім особам, тому не має правових підстав вважати ці кімнати частками у спільній частковій власності. Знаходження у користуванні власників кімнат часток місць загального користування само по собі не свідчить про виникнення права спільної часткової власності на зазначені кімнати.
Окрема приватизація зазначених жилих приміщень по суті підтверджує те, що кожна кімната розглядалася як окремий об'єкт житла і у спільну часткову власність позивачки та ОСОБА_6 не передавалася.
На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України.
колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 і ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 14 грудня 2006 року скасувати. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Влас Марія Сергіївна, агенція нерухомості „Лівадія'", про визнання недійсним договору купівлі-продажу і перевід прав покупця.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.