Справа № 22-а- 1375-Ф/08 Головуючий суду першої інстанції Кириленко Л.О.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Соболюк М.М.
30 липня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії у складі:
головуючого, судді Ломанової Л.О.,
суддів Соболюка М.М., Притуленко О.В.
при секретарі Долгополовій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Коктебельської селищної ради про визнання розпорядження та свідоцтва недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 21 квітня 2008 року,
У січні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Коктебельської селищної ради про визнання недійсними розпорядження Радгосп-заводу «Коктебель» від 13 липня 1994 року №460 та свідоцтва від 14 липня 1994 року про право власності на АДРЕСА_1
Вимоги позову мотивувала тим, що на час проведення приватизації вказаного будинку її особиста думка не враховувалась, оскільки вона була неповнолітньою. На теперішній час вважає, що втрачає право встати на квартирний облік для отримання окремого житла.
Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 21 квітня 2008 року позов ОСОБА_3 був задоволений - визнано розпорядження органу приватизації Радгосп-заводу «Коктебель» від 13 липня 1994 року № 460 в частині приватизації АДРЕСА_1 і Свідоцтва про право власності на вказаний будинок недійсними; зобов'язано Коктебельську селищну раду прийняти на баланс цей будинок та зобов'язано МБРТІ м. Феодосії анулювати запис про реєстрацію права власності на зазначений будинок.
На вказане судове рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач не мав можливості прийняти участь у справі з поважних причин, оскаржуваним рішенням порушені його права як власника житла, крім того, вважає, що спір підлягає розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що законні права позивачки на житло порушені.
Між тим, такого висновку суд першої інстанції дійшов без визначення компетенції розгляду справ у судах України.
Відповідно до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з положеннями частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, вимогами позову ОСОБА_3 є визнання недійсними: розпорядження органу приватизації Радгосп-заводу «Коктебель» від 13 липня 1994 року № 460 та свідоцтва від 14 липня 1994 - року про право власності на АДРЕСА_1, виданого на підставі цього розпорядження, яке посвідчує, що вказана квартира належить на праві спільної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
А відтак, позивачка звернулася до суду із позовом, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги позову не стосуються захисту її прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а фактично стосуються прав на житло, як позивачки, так і інших співвласників цього житла.
Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України в разі наявності підстав, передбачених статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність компетенції суду щодо вирішення даної справи, тому оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 157, 195, частиною 1 статті 203, пунктом 4 частини 1 статті 205. статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 21 квітня 2008 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Коктебельської селищної ради про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло недійсними - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.