2008 року серпня місяця 6 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого: судді Моісеєнко Т.І.,
суддів Авраміді Т.С., Полянської В.О., при секретарі Долгополовій Є.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, зацікавлена особа - ОСОБА_2, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 29 січня 2008 року -
19 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою у якій просить встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 з серпня 1999 року по лютий 2007 року.
Заява мотивована тим, що вона з ОСОБА_2 з серпня 1999 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах, та проживала з ним однією сім'єю у його будинку по АДРЕСА_1. Разом вели господарство, а ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька ОСОБА_4. В теперішній час сумісне життя не склалося і заявник вимушена переїхати в інше місце. Оскільки під час сумісного проживання вони придбали майно, яке є їх сумісною власністю, ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 для поділу майна на підставі ст. 74 С К України.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 29 січня 2008 року заява задоволена, встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з серпня 1999 року по лютий 2007 року, однією сім'єю.
Не погодившись з рішенням суду. ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з залишенням заяви ОСОБА_1 без розгляду.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку доказам, внаслідок чого вважав встановленими обставини щодо проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим висновок суду, щодо сумісного проживання сторін не відповідає обставинам справи. Крім того, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального законодавства, оскільки під час розгляду справи у порядку окремого провадження виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, відповідно до положень ст. 235 ЦПК України, суд першої інстанції повинен був залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Справа №22-ц-1616- Ф/08 Головуючий в першій інстанції
суддя Бердієва Б.А. суддя-доповідач Авраміді Т.С.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Так судом першої інстанції, заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 була розглянута за правилами, передбаченими розділом IV ЦПК України, тобто у порядку окремого провадження.
Проте з такими висновками колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 зазначила мету, з якої просила встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 - необхідність поділу майна згідно положень ст. 74 СК України, нажитого під час сумісного проживання з ОСОБА_2 Заінтересована особа ОСОБА_2, щодо якої рішенням суду встановлено факт спільного проживання однією сім'єю, заперечував проти задоволення заяви і права заявника на майно.
Наведене свідчить про те, що під час розгляду справи у порядку окремого провадження виник спір про право на майно, належне ОСОБА_2, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.
Згідно ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Тобто в даному випадку у суду першої інстанції не було законних підстав розглядати вказану заяву в порядку окремого провадження, суд повинен був залишити її без розгляду, роз'яснивши заінтересованим особам їх право пред'явити позов на загальних підставах.
Однак суд першої інстанції на вказані вимоги закону уваги не звернув і ухвалив судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і залишення заяви без розгляду.
На підставі наведеного керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 29 січня 2008 року - задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 29 січня 2008 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду за вирішенням вказаного питання в порядку позовного провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.