Справа № 426/4356/20
19 травня 2020 року м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Скрипник С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зелений Гай Боровського району Харківської області, громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 131027 від 27.04.2020 року, 13.04.2020 року о 13.00 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки по відношенню до свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , а саме не займалась його розвитком, вихованням та утриманням, так як зловживала спиртними напоями, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що батьківські обов'язки виконує належним чином, виховує сина, піклується про нього, спиртними напоями не зловживає.
Дослідивши справу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно ст. 184 ч. 1 КУпАП відповідальність особи настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Аналізом вказаної статті встановлено, що ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків має носити умисний та системний характер, що проявляється у бездіяльності щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається лише посилання на те, що ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого сина, а саме не займається його вихованням, вживає алкогольні напої.
Окрім того, з актів обстеження житлово - побутових умов ОСОБА_1 , з яких вбачається лише наявність брудної постільної білизни та штор. До протоколу додані також письмові пояснення ОСОБА_1 та голови селищної ради с. Райгородка ОСОБА_3 , згідно якого у останньої виникло занепокоєння за життя ОСОБА_2 , в зв'язку з чим вона разом з бабусею ОСОБА_2 зайшли до місця проживання ОСОБА_1 . Однак вдома її разом із сином не було.
Згідно довідки - характеристики, ОСОБА_1 практично завжди перебуває на обліку, бо час від часу випиває. В період коли не випиває, є гарною та дбайливою матір'ю.
Отже, судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не наведено конкретного переліку обов'язків щодо виховання своєї дитини, від виконання яких вона ухилялась, та не зазначений конкретний акт законодавства, яким встановлені відповідні обов'язки щодо виховання дитини, від виконання яких ухилялась ОСОБА_1 .
Крім того, слід зазначити, що сам протокол про адміністративне правопорушення не є та не може бути доказом в справі про адміністративне правопорушення, в ньому тільки викладається суть правопорушення.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 131027 від 27.04.2020, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст.284 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись, ст.6,7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст.284, ст.294 КпАП України, суддя,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд луганської області.
Суддя: С.М.Скрипник