Справа № 405/1283/20
Провадження №2-а/405/31/20
28 квітня 2020 року
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гершкул М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 405/1283/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського роти №2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Казаку Дениса В'ячеславовича (25030, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (25030, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22а) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з адміністративним позовом до відповідача поліцейського роти № 2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області Казаку Д.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - УПП в Кіровоградській області ДПП про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 16.02.2020 року відносно нього (позивача) відповідачем поліцейським Казаку Д.В. було винесено постанову серії ЕАК № 2115405 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за те, що він 16.02.2020 року о 09 год. 46 хв. в м. Кропивницький, керуючи транспортним засобом, проїхав перехрестя вулиць Кропивницького та Покровської на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Однак він (позивач) вважає дану постанову незаконною, оскільки даного правопорушення не вчиняв, так як він виїхав на вказане перехрестя на зелений сигнал світлофора, і коли він був уже на перехресті ввімкнувся жовтий сигнал, тим самим він завершив проїзд перехрестя, коли вже горів жовтий сигнал, що дозволяє завершити маневр, виконавши в повній мірі п. 16.8 ПДР. Також зазначив, що згідно п. 8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу світлофора не вдаючись до екстреного гальмування не можуть зупинити свій транспортний засіб у місці, визначеному п. 8.10 ПДР України, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. При цьому, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови вказував, що питання вчинення ним (позивачем) правопорушення є спірним, однак відеозапису правопорушення позивачу для ознайомлення не надав. Зазначив, що оскаржувана постанова містить посилання лише на відеозапис з бодікамери і не містить посилання на відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля. На підставі зазначеного, позивач просить скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою суду від 03.03.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище адміністративним позовом та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило.
Клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін по справі до суду не надходили.
Від відповідача поліцейського роти № 2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області Казаку Д.В. надійшов відзив на адміністративний позов, зареєстрований в суді 16.04.2020 року за вх. № 9203, в якому (відзиві) відповідач по суті адміністративного позову зазначив, що 16.02.2020 року при здійсненні патрулювання екіпажем (відповідачем та його напарником) було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме: як громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя вулиць Кропивницького та Покровської на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим ним (відповідачем) було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2115405 від 16.02.2020 року. Вказав, що якби водій обрав безпечну швидкість руху, він мав би змогу зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування при ввімкненні жовтого сигналу світлофору, якому передував зелений миготливий сигнал, який попереджає про наступну зміну сигналу світлофора. Вважає, що оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону, а її зміст обставинам правопорушення. На підставі зазначеного, відповідач просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Крім того, до відзиву на адміністративний позов відповідачем додано як доказ по справі матеріали відео-фіксації з місця адміністративного правопорушення від 16.02.2020 року, що здійснювалась на нагрудний відеореєстратор та реєстратор службового автомобіля, на носії інформації - DVD-R диску.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, дослідивши докази по справі в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.02.2020 року поліцейським роти № 2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області Казаку Д.В. винесено постанову серії ЕАК № 2115405 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що 16.02.2020 року о 09 год. 46 хв. в м. Кропивницький водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вулиць Кропивницького та Покровської на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3 ґ) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. До постанови додано відеозапис бодікам ВА-00107.
Позивачем оскаржується правомірність винесеного відповідачем поліцейським роти № 2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області Казаку Д.В. як суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови серії ЕАК № 2115405 від 16.02.2020 року.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.п. «а», «в», «ґ» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, зелений дозволяє рух; зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, а жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно з п. 8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Об'єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема, у формі проїзду на заборонний сигнал світлофора.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й формі необережності.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
При цьому, окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Надаючи оцінку належності і допустимості наданим відповідачем в якості доказу відео-файлам: «20200216200148002581», «20200216200200002582», «20200216200248002583», «IMG_0719», які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диску, судом відзначається, що зазначені файли містять записи з нагрудного відеореєстратору працівника поліції та відеореєстратору поліцейського автомобіля, на яких (записах) зафіксована процедура оформлення адміністративного правопорушення та вказані відеозаписи не містять безпосередньої фіксації дій водія ОСОБА_1 , які б вказували на порушення останнім п. 8.7.3. ґ) ПДР України та містили б ознаки адміністративного правопорушення, виявлення яких відповідачем стало підставою винесення оскаржуваної постанови.
Крім того, судом відзначається, що з наданої відповідачем відеофіксації вбачається, що перший світлофорний об'єкт по ходу руху транспортного засобу, яким керував позивач, знаходиться за будівлею і об'єктивно не може спостерігатися відповідачем.
Більш того, як вбачається з відеофайлу «video-adb77a6a1021a3cb816fcafaa1fe65b8-V (1)», який містяться на цифровому носії інформації DVD-R диску, наданому представником позивача, світлофорний об'єкт на перехресті вулиць Кропивницького та Покровської, який знаходився по руху транспортного засобу Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , працює без миготливого зеленого сигналу світлофора, який попереджає про наступну зміну сигналу.
На підставі переглянутих зазначених вище доказів, у вигляді відеофайлів, судом відзначається, що дані відеозаписи, за відсутності безпосередньої фіксації на них події адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , - не обґрунтовують обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не є даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа - відповідач поліцейський роти № 2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області Казаку Д.В. встановив порушення вимог п.п. «ґ» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху та прийшов до висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його (адміністративному правопорушенні) вчиненні або інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, судом відзначається, що оскаржувана постанова серії ЕАК № 2115405 від 16.02.2020 року не містить посилання на інші докази (пояснення свідків, речові докази, показання технічних приладів чи технічних засобів тощо) за результатами оцінки яких відповідач встановив порушення вимог п.п. «ґ» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху та прийшов до висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його (адміністративному правопорушенні) вчиненні, що в свою чергу об'єктивно позбавляє суд можливості належним чином дослідити докази по справі про адміністративні правопорушення в разі їх наявності та надати їм відповідну правову оцінку на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на зазначене, беручи до уваги твердження позивача про те, що він, 16.02.2020 року о 09 год. 46 хв. в м. Кропивницький, керуючи транспортним засобом Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя вулиць Кропивницького та Покровської на зелений сигнал світлофора, і коли він був уже на перехресті ввімкнувся жовтий сигнал, при цьому, зазначені твердження позивача не спростовані відповідачем шляхом надання суду належних та допустимих доказів, на підставі чого суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАК № 2115405 від 16.02.2020 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена суб'єктом владних повноважень - поліцейським роти № 2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області Казаку Д.В. не містить достатніх та беззаперечних доказів порушення позивачем ОСОБА_1 вимог п.п. «ґ» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, та, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом доказами.
Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач поліцейський роти № 2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області Казаку Д.В., визнаючи позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та у порушенні ним (позивачем) вимог п.п. «ґ» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, зокрема, як зазначено у постанові серії ЕАК № 2115405 від 16.02.2020 року про те, що порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху виразилося у проїзді перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до такого висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відповідачем відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, на підставі чого адміністративний позов підлягає задоволенню, у зв'язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2115405 від 16.02.2020 року відносно ОСОБА_1 , як така, що винесена суб'єктом владних повноважень в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Казаку Дениса В'ячеславовича (25030, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (25030, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22а) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2115405 від 16.02.2020 року, винесену поліцейським роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Казаку Денисом В'ячеславовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 8.7.3 ґ) Правил дорожнього руху та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова