Справа № 564/664/20
19 травня 2020 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.
розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 03.08.1996 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 , директор ТзОВ «Костопільський фанерний завод»,
за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
10 березня 2020 головним державним ревізором-інспектором ГДРІ відділу перевірок платників податків та інших галузей економіки, у сфері матеріального виробництва, торгівлі, послуг, фінансових установ та платників відокремлених управлінь, управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Рівненській області відносно ОСОБА_1 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод»,було складено протокол про адміністративне правопорушення 000260 на підставі Акта від 10.03.2020 року №512/17-00-05-01/35797190 про результати проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2019 р. відповідно до якого ОСОБА_1 допустив ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства всього в сумі 1172088 грн, у тому числі за ІІ квартал 2017 року в сумі 34024 грн., за ІІІ квартал 2017 року в сумі 660406 грн., за ІІ квартал 2019 року 244979 грн., за ІІІ квартал 2019 року в сумі 232678 грн., завищення від'ємного значення фінансового результату та об'єкту оподаткування на суму 2971592 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2019 року на суму 1266582 грн., за ІІІ квартал 2019 року на суму 1705010 грн., в результаті порушень п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 771590 грн., в тому числі за квітень 2017 року - 173711 грн., за травень 2017 року - 200371 грн., за серпень 2017 року - 200375 грн., за вересень 2017 року - 100000 грн., за жовтень 2017 року - 96773 грн. в порушення п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України.Дії ОСОБА_1 попередньо кваліфіковані за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату і час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні просить розгляд справи проводити без його участі та без участі захисника.
Клопотання мотивоване тим, що на підставі акта від 10.03.2020 року №512/17-00-05-01/35797190 про результати проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2019 р. Головним управлінням ДПС у Рівненській області щодо ТзОВ «Костопільський фанерний завод» винесені податкові повідомлення-рішення від 30.03.2020, а саме: №00004060501, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 11172088 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 293022 грн.; №00004070501 яким зменшено суму від'ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2019 року (збитки) на 2971592 грн.; №00004080501 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 771590 грн. та застосовано штрафні санкції на 192898 грн.. Вказує, що такі податкові повідомлення-рішення ТзОВ «Костопільський фанерний завод» оскаржило до суду і останні не набрали законної сили, а відтак відсутні докази вчинення директором товариства ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до протоколу, клопотання ОСОБА_1 , дійшов наступних висновків.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення надано лише протокол про адміністративне правопорушення 000260 від 10.03.2020 та Акт від 10.03.2020 року №512/17-00-05-01/35797190 про результати проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2019 р.
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , як директор ТзОВ «Костопільський фанерний завод», допустив ведення податкового обліку з порушенням п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства всього в сумі 1172088 грн, у тому числі за ІІ квартал 2017 року в сумі 34024 грн., за ІІІ квартал 2017 року в сумі 660406 грн., за ІІ квартал 2019 року 244979 грн., за ІІІ квартал 2019 року в сумі 232678 грн., завищення від'ємного значення фінансового результату та об'єкту оподаткування на суму 2971592 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2019 року на суму 1266582 грн., за ІІІ квартал 2019 року на суму 1705010 грн., завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 771590 грн., в тому числі за квітень 2017 року - 173711 грн., за травень 2017 року - 200371 грн., за серпень 2017 року - 200375 грн., за вересень 2017 року - 100000 грн., за жовтень 2017 року - 96773 грн.
Відповідно до п.п.134.1.1 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п.185.1 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до пп.«а» п.198.1 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушенням адміністративна відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Судом встановлено, що на підставі акта від 10.03.2020 року №512/17-00-05-01/35797190 про результати проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2019 р. Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесені податкові повідомлення-рішення від 30.03.2020, а саме №00004060501, №00004070501 та №00004080501.
Судом також встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення від 30.03.2020 №00004060501, №00004070501 та №00004080501 Товариство з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» оскаржило шляхом подання до Рівненського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2020 №00004060501, №00004070501 та №00004080501 і така позовна заява прийнята судом, про що свідчить відмітка на копії позовної заяви від 09.04.2020 року.
Згідно інформації, розміщеної на веб-порталі Судова влада, справа №460/2744/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» до Головного управлінням ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень призначено до судового розгляду в Рівненському окружному адміністративному суді на 03.06.2020 року.
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відтак, винесені Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі акта від 10.03.2020 року №512/17-00-05-01/35797190 про результати проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2019 р. податкові повідомлення-рішення від 30.03.2020 №00004060501; №00004070501 та №00004080501 не набрали законної сили.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконливого висновку про те, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки сам протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечними доказами вчинення правопорушення.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.247 КУпАП, суд -
Провадження в справі №564/664/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Костопільський районний суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяВ. В. Левчук