Cправа № 127/10302/20
Провадження № 1-кс/127/4597/20
Іменем України
15 травня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 13.05.2020 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020020000885 від 13 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 13.05.2020 о 04:00 год. по вул. М. Шимка, навпроти будинку №32 міста Вінниці, співробітниками УПП у Вінницькій області було зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , який добровільно видав із належного йому рюкзака три поліетиленових згортки з речовиною білого кольору.
Так, 13.05.2020 в ході огляду місця події ОСОБА_4 було видано три поліетиленових згортки із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ №INZ 2051547.
Беручи до уваги вищевикладене, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на вилучене майно в ході проведення огляду місця події, а саме на три поліетиленових згортки із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які було поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ №INZ 2051547, оскільки вказана речовина може відноситись до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, або прекурсорів.
У зв'язку з виявленням під час огляду місця події вказаних вище речей, є достатні підстави вважати, що вони відповідно до п. 1, 3, ч. 2 ст. 167 КПК України є використаними як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення.
Вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
На підставі наведеного, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак 15.05.2020 звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, у якій також зазначив, що вказане клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, однак, як зазначено у заяві слідчого ОСОБА_3 від 15.05.2020, про дату, час та місце розгляду клопотання власник майна повідомлявся слідчим належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020020000885 від 13 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження 13.05.2020 о 04:00 год. по вул. М. Шимка, навпроти будинку №32 міста Вінниці, співробітниками УПП у Вінницькій області було зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , який, в ході огляду, добровільно видав із належного йому рюкзака три поліетиленових згортки з речовиною білого кольору, які було поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ №INZ 2051547.
Наведені обставини підтверджуються протоколом огляду місця події від 13.05.2020.
Постановою слідчого від 13.05.2020 вищевказані вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказані речі, які були вилучені під час огляду є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Крім того, на думку суду, на час розгляду клопотання є достатні підстави вважати, що виявлені в ході огляду вищеперераховані речі є забороненими в обігу та мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як докази під час судового розгляду, а також бути предметом дослідження при проведенні судових експертиз.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке перебувало у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та було вилучене в ході огляду місця події 13.05.2020, а саме на три поліетиленових згортки із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які було поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ №INZ 2051547.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя