Шаргородський районний суд
Вінницької області
14 травня 2020 року
м. Шаргород
справа № 152/434/20
провадження № 3/152/206/20
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Філатова А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , громадянки України,працюючої лікарем Шаргородської ЦРЛ, паспорт НОМЕР_1 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 03.12.1996, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ст.173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 20 березня 2020 року у соціально - орієнтованій мережі «Facebook» здійснила поширення неправдивих чуток щодо стану забезпечення засобами індивідуального захисту місцевих лікарень та звільнення медичного персоналу, що могло викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, чим скоїла правопорушення, передбачене ст. 173-1 КУпАП.
За цим фактом 25 березня 2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 595969.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокат Філатов А.В. просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 -1 КУпАП. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що 20 березня 2020 року у соціально - орієнтованій мережі «Facebook» в групі «Підслухано Шаргород» учасник групи ОСОБА_2 здійснила допис про те, що у Жмеринській ЦРЛ звільнилося 10 працівників інфекційного відділення нащо вона відреагувала дописом, що за її даними звільнилося 16 працівників, оскільки вона перед цим спілкувалася з сестрою, яка раніше працювала у Жмеринській ЦРЛ і остання їй повідомила інформацію про звільнення працівників і відсутність захисних костюмів. Отже вона коментувала вже повідомлену інформацію, а не повідомляла її.
У якості доказів підтвердження поширення неправдивих чуток ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №595969 від 25.03.2020 (а.с.1), ксерокопію повідомлення УСБУ у Вінницькій області від 22.03.2020 про вчинення адміністративного правопорушення (а.с.2 - 3), роздруківку з сайту «Facebook» (а.с.4 - 7), рапорт ст. інспектора - чергового СРПП №2 Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області про отримання повідомлення з УСБУ у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 поширила в соціальній мережі «Інтернет» неправдиву інформацію (а.с.8).
Вказані докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується протокол і мають значення в даній справі подано у вигляді ксерокопій поганої якості, які не завірені належним чином, не зрозуміло з якого обсягу інформації вони виконані, не відображені реквізити документа, відсутня відмітка про засвідчення копії документів, особою, яка його посвідчує, її посада, ініціали та прізвище, дата засвідчення копії, не вказано хто був автором інформації, яку прокоментувала ОСОБА_1 .
Крім того в протоколі не зазначено на якій веб - сторінці «Facebook», в якій групі ОСОБА_1 поширила (постила) інформацію, і, що ця інформація належить до категорії "неправдиві чутки" та за сутністю її змісту могла б викликати паніку у населення.
Дослідивши наведені вище докази, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення передбачає чотири обов'язкові елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона, лише за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Структура складу адміністративного правопорушення містить:
1) об'єкт правопорушення суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;
2) об'єктивну сторону конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;
3) суб'єкт правопорушення конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;
4) суб'єктивну сторону складу ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції встановлюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
Відповідальність за ст.173 - 1 КУпАП настає за поширення неправдивих чуток.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Відповідно до ст. 173-1 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення виражається у поширюванні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками слід вважати будь-яке повідомлення переважно усного характеру про будь-кого та будь-що, що суперечить (не відповідає) дійсності (формальний склад). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.
Отже, обов'язковим елементом об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Тому, саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку не становитиме порушення ст. 173-1 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено, що вона поширила в мережі «Facebook» (без вказівки на сторінку, групу) неправдиву інформацію щодо стану забезпечення засобами індивідуального захисту місцевих лікарень та звільнення медичного персоналу (не конкретизовано про які саме медичні заклади йде мова), а також, що така інформація могла викликати паніку серед населення або порушити громадський порядок.
Термін «паніка» визначається як психічний стан людей несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
На думку уповноваженої особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, неправдиве за своїм змістом повідомлення, яке поширила ОСОБА_1 , могло викликати паніку серед населення, тобто викликати у людей несвідомий, нестримний страх, перед дійсною чи уявною небезпекою через неналежне забезпечення засобами індивідуального захисту місцевих лікарень та звільнення медичного персоналу.
Поряд з цим, із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, не вбачається, що повідомлена інформація є неправдивою і, що вона викликала паніку серед населення, чи якимось чином порушила громадський порядок, отже у справі, що розглядається не розкрита об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП.
Відсутність хоча б одного елементів складу адміністративного правопорушення свідчить про те, що дії особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є адміністративним правопорушенням.
ЄСПЛ у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Так, у рішеннях в справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ зробив висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі, що розглядається судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, так як в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 23 44-3, 247 ч.1 п.1, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Соколовська