Справа № 552/1088/20 Номер провадження 11-сс/814/262/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 травня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у порядку письмового провадження судове провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 11.03.2020,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 від 18.02.2020 про закриття кримінального провадження № 12013180020001339 від 28 травня 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Прийняття такого рішення слідчий суддя суду першої інстанції, мотивував тим, що слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12013180020001339 після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів. Крім того, слідчий суддя зазначив, що порушені ОСОБА_6 в поданій до правоохоронних органів 20.05.2013 скарзі питання щодо невиплати коштів за листопад 1994 року можуть бути вирішені виключно в порядку цивільного, а не кримінального судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 11.03.2020 і постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову слідчого СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 від 18.02.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 28 травня 2013 року № 12013180020001339 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею місцевого суду при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано те, що: постанова слідчого СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 від 18.02.2020 про закриття кримінального провадження № 12013180020001339 є незаконною та необґрунтованою так, як не проведено всіх необхідних слідчих дій спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження кримінального провадження, а саме: слідчий не виконав вказівки процесуального прокурора, не допитав експертів, які надали висновок від 28.02.2019 та не перекваліфікував дії головного лікаря Полтавського міського пологового будинку з ч.1 ст. 172 КК України на ч.2 ст. 172 КК України.
Прокурор Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 і апелянт ОСОБА_6 звернулися до апеляційного суду з клопотанням про здійснення провадження за їх відсутності .
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно ч. 2, 3 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст.406 КПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
Перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 3 статті 307 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що кримінальне провадження № 12013180020001339 від 28.05.2013, здійснювалось за попередньою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України за фактом того, що головним лікарем Полтавського міського пологового будинку безпідставно не виплачено частину заробітної плати ОСОБА_6 за святковий день 07 листопада 1994 року та перерахунок лікарняних, відпускних у зв'язку з отриманням двох сум, а саме згідно рішення суду та рішення обкомпрофсоюзу медпрацівників, та різниці відпрацьованих днів за листопад 1994 року, що в подальшому вплинуло на стан соціального захисту заявниці.
За результатами досудового розслідування 18.02.2020 слідчий СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12013180020001339 від 28.05.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно положень ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
При цьому кримінальним процесуальним законом передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За нормами ч. 1 ст. 172 КК України, за ознаками якої здійснювалося досудове розслідування, кримінальним правопорушенням є незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю.
Поняття "інше грубе порушення законодавства про працю", яке використане законодавцем у частині 1 статті 172 КК, має оціночний характер, а тому для з'ясування характеру порушення слід звертатися до відповідних норм Кодексу законів про працю України. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння.
Визнання порушення законодавства про працю грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: 1) характеру порушуваних трудових прав людини; 2) категорії працівника, права якого порушуються; 3) об'єктивних ознак здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо); 4) суб'єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо). Отже, вирішуючи питання про те, чи є порушення законодавства про працю грубим, у кожному окремому випадку слід виходити з характеру порушених трудових прав людини, обставин, за яких вчинено це порушення, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду (Правова позиція, висловлена в постанові Верховного Суду України від 01 жовтня 2015 року).
Як в заяві про вчинення злочину (а.с. 7), так і в судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду даної скарги, ОСОБА_6 посилалася на наявність порушень трудового законодавства щодо неї, вчинених головним лікарем Полтавського міського пологового будинку в період листопада 1994 року.
Недоплата відповідної суми грошових коштів за твердженням заявника ОСОБА_6 підтверджена листом Управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації та довідкою спеціаліста ЦБ УОЗ ОСОБА_9 (а.с. 8-9), і є суттю тих порушень трудового законодавства, на які посилається ОСОБА_6 .
Саме дані обставини є предметом розгляду в межах кримінального провадження № 12013180020001339.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження має бути вмотивована, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.
Враховуючи зміст заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину від 20 травня 2013 року, диспозицію ч. 1 ст. 172 КК України, на досудовому розслідуванні в межах даного кримінального провадження підлягали обов'язковому встановленню обставини наявності чи відсутності саме грубих порушень норм трудового законодавства відносно ОСОБА_6 , яка на той час працювала на посаді акушерки Полтавського міського пологового будинку, в період листопада 1994 року.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування органом досудового розслідування було встановлено такі обставини.
ОСОБА_6 перебувала в трудових відносинах з Полтавським міським пологовим будинком, правомірність нарахування та виплати заявнику заробітної плати за час перебування в трудових відносинах з Полтавським міським пологовим будинком, в тому числі за період 1994 року було неодноразово предметом розгляду контролюючих органів, судового розгляду, що підтверджується даними акту № 02-05/130 Контрольно-ревізійного відділу у м. Полтаві від 13.08.1996 «Про результати перевірки окремих питань згідно листа обласної прокуратури № 7/88-96 від 25.07.1996 у міському пологовому будинку, згідно з якими при перевірці правильності оплати ОСОБА_6 у вихідні дні за весь час роботи по день звільнення 28.03.1996 порушень норм робочого часу не встановлено. При перевірці правильності виплати всіх сум, що належать ОСОБА_6 при звільненні, порушень не виявлено.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що первинні документи, на підставі яких нараховується заробітна плата працівникам за відпрацьований час, в тому числі за 1994 рік, а саме табелі обліку робочого часу, знищені відповідно до акту № 2 від 26.03.1999.
Правильність нарахування заробітної плати ОСОБА_6 за 07.11.1994 було предметом розгляду Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області, яка 24.04.2014 за вих. № 1805/01-04 (а.с. 99) повідомила, що 01.08.2001 державним інспектором праці за заявою ОСОБА_6 було проведено перевірку дотримання вимог законодавства про працю керівництвом Полтавського міського клінічного пологового будинку (акт від 01.08.2001 № 107), якою встановлено, що ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах із вказаним підприємством з 16.11.1992 по 28.03.1996, перевірити правильність нарахування та виплати заробітної плати за 07.11.1994 не є можливим у зв'язку зі знищенням первинних документів за закінченням термінів зберігання.
Питання нарахування заробітної плати ОСОБА_6 за 1994 рік та перевірка виплати заробітної плати за час праці у міському клінічному пологовому будинку м. Полтави на посаді акушерки вивчалося фахівцями управління охорони здоров'я в 2004 році та в 2011 році (а.с. 100).
Згідно з висновками судової економічної експертизи № 475 від 17.07.2015 підтвердити нарахування частини заробітної плати за 07.11.1994 згідно довідки від 25.11.2004 Головного управління охорони здоров'я в Полтавській області не надається за можливе (а.с. 184-188).
За даними Управління Держпраці у Полтавській області (а.с. 198, 205) встановлено, що при розгляді з 2001 року численних звернень ОСОБА_6 з питань оплати праці, в тому числі за вказаний період, досліджувався її «Лицевой сет № 1667 за 1994 год», з'ясовано, що табелі обліку робочого часу Полтавського міського клінічного пологового будинку за 1990-1996 роки знищено, дані обставини унеможливили відповісти на питання факту виконання роботи ОСОБА_6 в конкретні дні листопада 1994 року.
Згідно з висновками експерта за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 18964/4154 від 28.02.2019 (а.с. 378-394) висновки листа Управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації від 25.11.2004 № 6721 щодо не донарахування ОСОБА_6 оплати праці за роботу у святковий день 07.11.1994 в сумі 40800 куп.крб. підтвердити не вважається за можливе. В обсязі наданих документів у зв'язку з отриманням ОСОБА_6 двох сум, а саме: згідно рішення суду та рішення облпрофради, не надається за можливе зробити перерахунок лікарняних та відпускних. Враховуючи, що матеріали справи не містять графіків виходу працівників на роботу та табелів обліку фактично відпрацьованого часу за 1993-1996 роки (знищені згідно актів № 1 від 04.12.1998, № 2 від 26.03.1999 та № 1 від 02.06.2009), не надається за можливе обрахувати різницю відпрацьованого робочого часу між місячною нормою згідно графіків виходу на роботу та вказаними у особових рахунках ОСОБА_6 відпрацьованими годинами та, відповідно, обчислити суму недоплаченої заробітної плати.
На підставі встановлених досудовим розслідуванням фактів та матеріалів слідчий 18.02.2020 в межах кримінального провадження № 12013180020001339 від 28.05.2013 дійшов правильного висновку про те, що в діях посадових осіб Полтавського міського клінічного пологового будинку, в тому числі і безпосередньо головного лікаря ОСОБА_10 , ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, яке б виразилося в грубому порушенні законодавства про працю, не вбачається.
Слідчим в межах досудового розслідування правильно встановлено відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, що виключає наявність складу в цілому.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчим СВВП № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 18.02.2020 винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Слідчий суддя при розгляді скарги ОСОБА_6 правильно погодився з даним висновком слідчого.
Водночас слід зазначити, як встановлено слідчим в межах досудового розслідування, відсутні жодні протиправні дії та/або бездіяльність відповідної посадової особи Полтавського міського пологового будинку, в тому числі і відсутні судові рішення, ухвалені в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, якими б визнавалися такі дії протиправними.
В межах кримінального провадження органом досудового розслідування встановлено, що враховуючи характер порушень, на існування яких посилається ОСОБА_6 в поданій до правоохоронних органів скарзі, відсутні підстави вважати, що такі порушення могли б мати характер грубих.
Лист Управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації та довідка спеціаліста ЦБ УОЗ ОСОБА_9 (а.с. 8-9) щодо наявності суми недоплати не є первинним документом та не підтверджується зібраними органом досудового розслідування матеріалами, в тому числі і проведеними судовими експертизами.
Органом досудового розслідування також встановлено відсутність підстав вважати, що ОСОБА_6 могло бути завдано шкоди в результаті тих порушень, на існування яких остання посилається, тобто слідчий, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, оцінив зібрані в кримінальному провадженні докази з точки зору достатності та взаємозв'язку та прийняв відповідне обґрунтоване процесуальне рішення щодо закриття кримінального провадження.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12013180020001339 вказівки прокурора про допит експертів, на які посилається апелянт не було, що підтверджується вказівками від: 31.05.2013, 10.07.2013, 6.03.2014, 2.11.2016, 13.12.2016, 1.08.2018, 23.08.2019(а.м.к.п. 11,19-20, 72, 248, 251, 342, 363). Тому твердження апелянта про не виконання слідчим вказівки процесуального прокурора щодо допиту експертів, які надали висновок від 28.02.2019, є неспроможними.
Таких вказівок і не містять постанови прокурора про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12013180020001339 (а.с.м.к.п. 58-59, 65-66, 106, 130).
Водночас слід зазначити, що згідно вказівки прокурора від 10.01.2017 було визначено допитати експерта з приводу «неможливості проведення ним експертизи про причини відсутності табеля робочого часу однак за наявності особистого рахунку», що і було виконано старшим слідчим ВП №1 Полтавського ВП ГУНП України в Полтавській області ст. л-т. поліції ОСОБА_11 , що підтверджується протоколом допиту свідка від 19.06.2017 ОСОБА_12 - старший судовий експерт Полтавського відділення ХНДІСМЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Слідчий суддя місцевого суду правильно зазначив, що порушені ОСОБА_6 в поданій до правоохоронних органів 20.05.2013 скарзі питання щодо невиплати коштів за листопад 1994 року можуть бути вирішені виключно в порядку цивільного, а не кримінального судочинства.
З огляду на викладене вище підстави для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить апелянт, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 406, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 11.03.2020, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 від 18.02.2020 про закриття кримінального провадження № 12013180020001339 від 28 травня 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3