Справа № 534/544/20 Номер провадження 11-сс/814/412/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 травня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 квітня 2020 року, -
з участю: прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 квітня 2020 року у задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовлено.
Негайно звільнено ОСОБА_7 з-під варти в залі суду.
Застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці.
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-цілодобово не залишати житло за адресою : АДРЕСА_1 ;
-прибувати до слідчого СВ ВП №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_9 , прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 або суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснено підозрюваній, що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про обрання щодо останньої запобіжного заходу у виді тримання під вартою ініціатор клопотання вказував , що СВ відділення поліції №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019170080001043 від 09 листопада 2019 року за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 149 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 .
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивовано слідчим необхідністю забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, запобіганням спробам останньої переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання останній запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя врахував відсутність у підозрюваної жодних негативних характеристик, її вік та стан здоров'я, спосіб життя, а також не надання стороною обвинувачення переконливих доказів, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який знайшов своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також відсутність інших ризиків.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
В апеляційній скарзі процесуальний прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову , якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування поданої апеляції прокурор зазначає , що ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою з підстав невідповідності висновків суду , викладених у судовому рішенні , фактичним обставинам кримінального правопорушення.
При цьому , прокурор зазначає , що ОСОБА_7 досить обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів , передбачених . 2 ст. 146, ч. 2 ст. 149 КК України , які , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину.
Крім того , прокурор зазначає , що остання не має міцних соціальних зв'язків , має багатовекторну антисоціальну спрямованість , офіційно ніде не зареєстрована , власного житла не має , проживає за усною домовленістю у будинку ОСОБА_10 , свідки та потерпілий проживають у тому ж будинку , де визначено домашній арешт підозрюваній , а їй ухвалою навіть не визначено обов'язку утримання від спілкування з вказаними особами , а на будинок , де визначено відбувати домашній арешт накладено арешт , що в майбутньому може унеможливити виконання запобіжного заходу.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор подану апеляцію підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.
Підозрювана ОСОБА_7 та в її інтересах адвокат заперечували з приводу задоволення апеляційної скарги прокурора .
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача , пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали провадження , проаналізувавши вимоги законодавства , колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя , постановляючи ухвалу щодо ОСОБА_7 в цілому дотримався зазначених вимог закону.
Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Так Апеляційним судом встановлено , що в провадженні слідчого відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12019170080001043 від 09.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.ст.146 ч.2 , 149 ч.2 КК України КК України.
29.04.2020 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.146 ч.2 , 149 ч.2 КК України.
Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані не в повному обсязі.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні , слідчий суддя прийшов до висновку , що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ст.ст.146 ч.2 , 149 ч.2 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які долучені до матеріалів клопотання.
Із вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
В питанні оцінки доведеності обґрунтованості висунутої ОСОБА_7 підозри , колегія суддів також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини , вимога розумної підозри передбачає наявність доказів , які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми , щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з вчиненим злочином підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів вказує на її причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.146 ч.2 , 149 ч.2 КК України та дає підстави для застосування запобіжного заходу з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті , зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою або невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції , слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Також слідчий суддя урахував наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме , що підозрювана може ухилитися від слідства та суду.
Разом з тим слідчий суддя встановивши існування вказаного вище ризику, визнав , що у клопотанні слідчим та під час розгляду клопотання , прокурором , не наведено переконливих доказів , що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеному ризику.
Із вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Доводи апеляції прокурора , які в цілому зводяться до існування ризиків , переховування від органів досудового розслідування та суду , впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні , колегія суддів апеляційного суду вважає непереконливими.
Так колегія суддів погоджується із тим , що має місце ризик можливості переховування від органів досудового розслідування та суду з боку підозрюваної.
Водночас , колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те , що сукупність даних щодо підозрюваної дає підстави вважати , що запобігти вказаному ризику може запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Так як вбачається із матеріалів судового провадження , підозрювана хоча раніше і притягувалась до кримінальної відповідальності , водночас в даний період має поважний вік , поганий стан здоров'я , веде відкритий спосіб життя , продовжує проживати в орендованому будинку зі згоди його власника.
При цьому , колегія суддів звертає увагу , що під час апеляційного розгляду прокурором не було представлено жодного факту , що за період не тільки перебування у статусі підозрюваної , а і за весь період розслідування кримінального провадження , з боку підозрюваної мала місце неналежна процесуальна поведінка.
Також не може колегія суддів погодитись і з існуванням ризику можливості впливу на потерпілого ОСОБА_11 , оскільки вказана обставина перевірялась слідчим суддею та встановлено , що останній перебуває в місцях попереднього ув'язнення і тому вплив на нього вочевидь є неможливий.
Правильно звернув увагу слідчий суддя і на ту обставину , що ні в клопотанні , ані в судовому засіданні стороною обвинувачення не було наголошено на можливості здійснення впливу на інших потерпілих та свідків, окрім того ж таки ОСОБА_11 .
В контексті доводів апеляційної скарги прокурора колегія суддів насамкінець звертає увагу на таке.
Як вже наголошувалось вище , метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного , обвинуваченого , виконання ним процесуальних обов'язків , виключення можливості впливу на свідків , потерпілих та забезпечення неможливості ухилення від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на наведене вище колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків слідчого судді про те , що існуючим ризикам може запобігти запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Разом з тим , враховуючи , що у кримінальному провадженні потерпілими від злочину визнані і інші особи та у провадженні є свідки , у можливому впливі на яких ОСОБА_7 хоча і не підозрюється стороною обвинувачення , проте вона має утриматися від спілкування із вказаними особами.
За таких обставин апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково , ухвалу слідчого судді в частині визначення обсягу обов'язків скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу.
Керуючись ст.ст.376,420,422 КПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково;
Ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 квітня 2020 року щодо ОСОБА_7 в частині визначення обов'язків скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу , якою покласти на ОСОБА_7 обов'язки: цілодобово не залишати житло за адресою АДРЕСА_1 ; прибувати до слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтаській області ОСОБА_9 , прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 , або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого , прокурора або суд про зміну свого місця проживання ; утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
В іншій частині ухвалу залишити без змін;
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає
____________ __________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4