Справа № 552/313/20 Номер провадження 22-ц/814/1129/20Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
14 травня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: судді Кривчун Т.О.
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2020 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Природоохоронне підприємство «Екологія» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Природоохоронне підприємство «Екологія» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії визнано неподаною та повернуто позивачеві (а.с.11).
Не погодившись із ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржила позивач, яка у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження у даній цивільній справі.
Вважає, що у місцевого суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви, оскільки з метою усунення її недоліків позивачем було долучено до справи належні докази дійсного скрутного матеріального становища ОСОБА_1 , а саме що єдиним її доходом є допомога по безробіттю. При цьому, розмір судового збору, визначений до сплати, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, у січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду з даним позовом до відповідача, в якому прохала: визнати протиправною бездіяльність ВК «Природоохоронне підприємство «Екологія» щодо не розгляду та ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 щодо працевлаштування; зобов'язати ВК «Природоохоронне підприємство «Екологія» повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо працевлаштування з наданням відповіді. Окрім того, позивачем було заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем (а.с.1-2).
В подальшому, ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 23 січня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Природоохоронне підприємство «Екологія» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху.
Надано позивачу строк для виправлення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали.
У випадку, якщо вказані недоліки не будуть усунуті в зазначений термін, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу (а.с.4).
Вказана ухвала отримана позивачем 29.01.2020 року (а.с.6).
05.02.2020 року на адресу місцевого суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з повторним клопотанням про усунення недоліків та позовною заявою (а.с.7-10).
В подальшому, як зазначено вище, місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної зави (а.с.11).
Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив із того, що 05 лютого 2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, проте недоліки , які були зазначені в ухвалі, не усунуті, а саме всупереч норми ст.177 ЦПК України не сплачено судовий збір виходячи з заявлених двох позовних вимог немайнового характеру.
Проте, такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам та не ґрунтується на законі, виходячи з наступного.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За змістом ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
При подачі позовної заяви ОСОБА_1 було заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, яке ухвалою суду від 23.01.2020 року було відхилено, а позов залишено без руху.
В подальшому позивачем було повторно подано клопотання про звільнення її від сплати судового бору, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та на підтвердження надано наступні докази: довідка про склад сім'ї від 30.01.2020 року №95; довідка з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування від 30.01.2020 року; довідка - відомість платника податків №12/Г/16-31-56-73-63 від 14.01.2020 року; довідка про розмір державної соціальної допомоги по безробіттю від 13.01.2020 року №64; довідка про відсутність земельних ділянок у власності від 30.01.2020 року; довідка з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-7 від 31.01.2020 року (а.с.8, зворот).
Так, відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов и, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали в ній не наведено жодного аналізу доводів позивача щодо наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору, не проаналізовано надані ОСОБА_1 докази стосовно того, що визначений судом розмір судового збору перевищує 5% її річного доходу.
Відтак, відповідно до вищевикладеного, при постановленні ухвали про залишення позову без руху, а в подальшому повертаючи позовну заяву на підставі ст.185 ЦПК України місцевий суд не врахував всіх вказаних обставин, передчасно та за відсутності законних підстав, постановив ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та повернув її позивачу.
Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про її скасування та направлення матеріалів позову до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст.368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379, ст.ст.382,383,384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2020 року, - скасувати.
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Природоохоронне підприємство «Екологія» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути до Київського районного суду м. Полтави для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун
СУДДІ О.Ю. Кузнєцова
О.В. Чумак