Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 травня 2020 р. справа № 520/3114/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними Рішення № 264М6-19 від 29.11.2019 року Комісії при головному управління ПФУ України в Харківській області та №492 від 23.12.2019 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області призначити ОСОБА_1 з 6 жовтня 2019 року пенсію на пільгових умовах зі зниженням віку та врахувати стаж роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. »б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення « та ст. 114 п.1 п.п.2 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за періоди роботи на Куп'янському ливарному заводі, після реорганізації - ВАТ «Куп'янський ливарний завод « - контролером термообрубного участка, зайнята на гарячих ділянках робіт, з 28.10.1987 року по 1.01.1993 року контролером матеріалів та робіт в ливарному виробництві термообрубного участка Куп'янського ливарного заводу, з 1.01.1993 року по 15.05.1996 року на тому ж заводі контролером ливарного виробництва термообрубної ділянки відділу технічного контрою, метрології, та стандартизації, а всього 8 років 6 міс. 17 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач своїми рішеннями № 264М6-19 від 29.11.2019 року та №492 від 23.12.2019 року протиправно відмовив позивачу у зарахуванню до пільгового стажу всього періоду роботи та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Станом на день звернення за призначенням пенсії, на думку позивача, вона мала достатній страховий стаж для призначення пільгової пенсії. Спірним питанням є наявність у позивача достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Так, у спірному рішенні відповідач визначає, що періоди роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1992 року та з 01.01.1993 року по 14.05.1996 року на посаді контролера ливарного виробництва термообрубної ділянки ВАТ «Куп'янський ливарний завод», не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, у зв'язку з відсутністю атестованого робочого місця за Списком № 2. Позивач зазначає, що нею до ГУ ПФУ в Харківській області були надані всі документи для підтвердження пільгового стажу, а саме - трудова книжка з відповідними записами, довідки про уточнюючий характер робот або умов праці для призначення пільгової пенсії, архівні довідки, карточки звільнення форми Т-2, тарифікації архівного фонду.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому вказав, що періоди роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1992 року та з 01.01.1993 року по 14.05.1996 року на посаді контролера ливарного виробництва термообрубної ділянки не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, у зв'язку з відсутністю атестованого робочого місця за Списком № 2. Також, представник відповідача вказав, що наданий позивачем наказ № 92 а від 03.04.1997 року про атестацію робочих місць стосується окремого підприємства ХРП СЧЛ, яке було створено 12.03.1997 року за наказом ВАТ «Куп'янський ливарний завод», на якому позивач не працювала, а тому дія вказаного наказу на позивача не поширюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Куп'янський ливарний завод» у період з 28.10.1987 року по 31.05.1991 року за професією контролер матеріалів та робіт в ливарному виробництві термообрубної дільниці у відділі технічного контролю ( з 01.08.1992 року - відділ технічного контролю метрології та стандартизації), з 01.06.1991 року по 31.12.1992 року - контролер ливарного виробництва термообрубної дільниці цеху сталевого лиття та ковкого чавуна, з 01.01.1993 року по 14.05. 1996 року - контролер ливарного виробництва термообрубної дільниці відділу технічного контролю, метрології та стандартизації, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.
Загальний страховий стаж позивача складає 29 років 03 місяці 21 день.
Позивач звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу по Списку №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-15 (далі - Закон України №1058).
Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем надані наступні документи - копію трудової книжки, архівні довідки про перейменування/реорганізацію ВАТ «Куп'янський ливарний завод», наказ по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» № 92 а від 03.04.1997 «Про атестацію робочих місць», наказ ВАТ «Куп'янський ливарний завод» № 58 від 12.03.1997 року «Про створення ХРП СЧЛ», виписку з наказу по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» про результати атестації робочих місць № 92 а від 03.04.1997 року (по робочому місцю контролер в ливарному виробництві, занятого на участку обрубки лиття цеху металевого лиття та ковкого чавуну, на якому працювала ОСОБА_1 та яка має право на пільгове пенсійне забезпечення) (а.с. 28), уточнюючі довідки про характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії (а.с. 29-30), особисті справи (карточки) ОСОБА_1 по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» форми Т-2 (а.с. 33-35), накази про переміщення на іншу роботу (а.с. 36-37), тарифікація (а.с. 38-39), накази про прийом, переміщення по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» (а.с. 41-51), архівні довідки по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» про особові рахунки по нарахуванню ВАТ «Куп'янський ливарний завод» заробітної плати ОСОБА_1 (а.с. 52-53), архівна довідка по особовому складу ВАТ «Куп'янський ливарний завод» за 1987-1996 року по ОСОБА_1 (а.с. 54-55).
Рішенням комісії при ГУ ПФУ в Харківській області від 29.11.2019 року № 264/16-19 підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 у період з 28.10.1987 року по 31.05.1991 року за професією контролер матеріалів та робіт в ливарному виробництві термообрубної дільниці у відділі технічного контролю ( з 01.08.1992 року - відділ технічного контролю метрології та стандартизації), з 01.06.1991 року по 21.08.1992 року - контролер ливарного виробництва термообрутної дільниці цеху сталевого лиття та ковкого чавуна. Період роботи з 22.08.1992 року по 14.05.1996 року не підтверджено стаж роботи позивача за Списком № 2.
Рішенням відділу з питань призначення пенсії ГУ ПФУ в Харківській області від 23.12.2019 року № 492 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-15, оскільки пільговий стаж роботи ОСОБА_1 складає 04 роки 10 місяців, у той час як пільговий стаж за Списом № 2 має становити не менше 10 років.
Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058).
В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
В солідарній системі відповідно до цього Закону призначаються, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).
Відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом другим частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункту 3 Порядку № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
З огляду на вищевикладене, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ст. 44 Закону № 1058-ІV).
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У пункті 4.7 Порядку № 22-1 окреслено право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. № 442 (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові її безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до п.4 Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обгрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (п. 10 Порядку).
Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що саме на керівника підприємства покладається обов'язок щодо вчасного та якісного проведення атестації робочих місць, недотримання чого не може створювати негативних наслідків для працівників, зокрема, у формі неможливості отримання в майбутньому належних соціальних гарантії у вигляді пенсії на пільгових умовах за відповідним списком.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації (аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 21-307а 14).
Так, у даному випадку спірним періодом, який, як вважає ГУ ПФУ в Харківській області, не підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 2 є період з 22.08.1992 року по 14.05.1996 року, з огляду на відсутність доказів атестації робочих місць позивача у ВАТ «Куп'янський ливарний завод».
Однак, суд звертає увагу, що випискою із наказу по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» про результати атестації робочих місць № 92 а від 03.04.1997 року наказано - затвердити проведення атестації робочого місця контролера в ливарному виробництві, занятого на участку обрубки лиття цеху металеного лиття та ковкого чавуну; підтвердити право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 ОСОБА_1 (код за Список № 2 - 2150100 а- 12936), яка працювала на вказаному робочому місці (а.с. 28).
Так, у відповідності до приписів розділу XIV підрозділу І а, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162, код професії, 2150100а-12936 це - контролери у ливарному виробництві, зайняті на дільницях плавлення, заливання (розливання) металу, вибивання та обрубування лиття.
Таким чином вищезазначені докази безпосередньо свідчать про проведення атестації робочого місця позивача № 675-681 на ВАТ «Куп'янський ливарний завод» та право позивача на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 по професії за кодом 2150100а-12936.
Суд звертає увагу, що суб'єктом владних повноважень під час прийняття спірних рішень № 264/16-19 від 29.11.2019 року (про зарахування пільгового стажу) та № 492 від 23.12.2019 року ( щодо питання призначення пенсії) не було досліджено та не надано оцінку як вищезазначеній виписці із наказу по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» про результати атестації робочих місць № 92 а від 03.04.1997 року, так і іншим доказам, які надавались позивачем до територіального органу пенсійного фонду.
Натомість, відповідач обмежився лише оцінкою наказів по ВАТ «Куп'янський ливарний завод» про результати атестації робочих місць № 92 а від 03.04.1997 року та № 58 від 12.03.1997 року, що, в свою чергу вказує на формальний та поверхневий підхід до соціально значимого питання визначення та дотримання соціальних гарантій громадян.
Стосовно посилань відповідача на те, що наказ № 92 а від 03.04.1997 року про атестацію робочих місць стосується окремого підприємства ХРП СЧЛ, яке було створено 12.03.1997 року за наказом ВАТ «Куп'янський ливарний завод», то суд зазначає, що, по-перше, вищезазначений наказ № 92 а від 03.04.1997 року сформовано та підписано саме ВАТ «Куп'янський ливарний завод», на якому працювала позивач, а атестація робочих місць проведена по всім підприємствам, які створені на основі виробничих потужностей саме ВАТ «Куп'янський ливарний завод».
По-друге, згідно наказу № 92 а від 03.04.1997 року ВАТ «Куп'янський ливарний завод» в ХРП СЧЛ проведено атестацію робочого місця № 675-681 (а.с. 24), яке, згідно виписки з вищезазначеного наказу, було закріплено саме за ОСОБА_1 (а.с. 28).
Отже, вказані докази спростовують позицію відповідача про нерозповсюдження наказу № 92 а від 03.04.1997 року про атестацію робочих місць на період роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 року по 14.05.1996 року, оскільки робоче місце позивача № 675-681 було атестоване згідно наказу № 92 а від 03.04.1997 року, а тому підстави для не зарахування до пільгового стажу позивача вказаного періоду у відповідача відсутні.
Так, суд враховує, що позивачем надано уточнюючі довідки особливого характеру або умов праці, необхідні для призначення пільгових пенсій № 637, 628, з яких вбачається, зокрема, що з 01.06.1991 року по 31.12.1992 року ОСОБА_1 працювала у ливарному виробництві в якості контролера у ливарному виробництві, зайнятому на термообрубній ділянці металевого цеху та ковкого чавуну (в структурі термообрубної дільниці є дільниця термічної обробки), що передбачено списком № 2 (а.с. 29); з 01.01.1993 року по 30.11.2015 року ОСОБА_1 працювала у ливарному виробництві в якості контролера у ливарному виробництві, зайнятому на термообрубній ділянці відділу технічного контролю метрології та стандартизації ( в структурі термообрубної дільниця є дільниця термічної обробки лиття та обрубна дільниця), що передбачено Списком № 2; з 01.12.1995 року по 14.05.1996 року ОСОБА_1 працювала на ливарному виробництві в якості контролера якості контролера у ливарному виробництві, зайнятому на термообрубній ділянці відділу технічного контролю метрології та стандартизації ( в структурі термообрубної дільниці є дільниця термічної обробки лиття та обрубна дільниця), що передбачено Списком № 2 (а.с. 30).
Таким чином, позивач протягом періоду з 22.08.1992 року по 14.05.1996 року працювала за однією і тією самою професією (код 2150100а-12936 за Списком № 2), лише на різних ділянках, які відносились до термообрубної ділянки та перебували в межах одного ливарного виробництва, що, в свою чергу, не є доказом зміни істотних умов праці.
Окрім того, відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку №383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Доказів того, що на ВАТ «Куп'янсьакий ливарний завод» докорінно проведено зміну умов праці і характер праці, за наслідком чого була проведена позачергова атестація, матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано жодних доказів щодо вказаних обставин, а суб'єктом владних повноважень не було їх досліджено під час прийняття спірного рішення № 264/16-19 від 29.11.2019 року.
Додатковим доказом, який свідчить про те, що ОСОБА_1 за весь період роботи працювала в ливарному виробництві з переводом на різні участки є архівна довідка від 15.08.2019 року № 856 та накази ВАТ «Куп'янський ливарний завод» про прийому, переміщення, звільнення від 26.10.1987 року № 572/кр, від 06.06.1991 року № 331/кр, від 18.01.1993 року № 15/кр, від 14.05.1996 року № 90/к-р (а.с.41-51).
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання, як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем, як джерело існування громадянина держави.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи, та як наслідок, прийняті відповідачем рішення № 264/16-19 від 29.11.2019 року та № 492 від 23.12.2019 року підлягають скасуванню.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
З урахуванням вказаних норм, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування рішень № 264/16-19 від 29.11.2019 року та № 492 від 23.12.2019 року та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на ВАТ «Куп'янський ливарний завод» з 22.08.1992 року по 31.12.1992 року на посаді контролер ливарного виробництва термообрубної дільниці цеху сталевого лиття та ковкого чавуна; з 01.01.1993 року по 14.05. 1996 року - контролер ливарного виробництва термообрубної дільниці відділу технічного контролю, метрології та стандартизації.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання позивача призначити пенсію, то суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.
Таким чином, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Призначення та виплата пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними, а тому на його користь необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 264/16-19 від 29.11.2019 року про підтвердження періодів роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 492 від 23.12.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на ВАТ «Куп'янський ливарний завод» з 22.08.1992 року по 31.12.1992 року на посаді контролер ливарного виробництва термообрубної дільниці цеху сталевого лиття та ковкого чавуна; з 01.01.1993 року по 14.05. 1996 року - контролер ливарного виробництва термообрубної дільниці відділу технічного контролю, метрології та стандартизації з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова