Справа № 500/786/20
18 травня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 81 058,21 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою платником податків у розмірі та у строк, установлений Податковим кодексом України (далі - ПК України), узгоджених грошових зобов'язань по єдиному податку, нарахованих за період, коли відповідач мав статус підприємця.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею надіслано запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області, яка надійшла до суду 06.04.2020, громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що не відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві: АДРЕСА_2 . Відтак, поштова кореспонденція направлялась судом за двома адресами.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання на 18.05.2020 о 10.00 год.
Копію ухвали суду від 10.04.2020 разом з повісткою про виклик до суду, яку направлено відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, відповідач отримав 22.04.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.48), проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, у судове засідання 18.05.2020 не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача 18.05.2020 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Інших заяв по суті справи, крім позовної заяви, від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З врахуванням викладеного, судовий розгляд даної справи проведено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) знаходиться на обліку в Тернопільському управлінні Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків. У періоди з 19.09.2012 по 28.02.2017 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2020 (а.с.7-10).
Станом на 14.02.2020 за відповідачем рахується податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 81 058,21 грн, що включає 43 927,80 грн - основний платіж, 13 873,90 грн - штрафні санкції, 23 256,51 грн - пеню (а.с.11).
Податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.08.2017 № 0016311306 (а.с.17), прийнятого контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 по 28.02.2017, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 19.09.2012 по 28.02.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 28.02.2017, акт від 10.07.2017 № 4530/19-00-13-06/ НОМЕР_1 (а.с. 19-23). За таким рішенням ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у загальній сумі 69 369,49 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 № 0016311306 направлене відповідачу поштовим зв'язком рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручене 22.08.2017 (а.с.18).
Вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалось, доказів іншого відповідачем не надано.
Крім того, відповідачу нараховано пеню на суму єдиного податку, не сплаченого у встановлені законодавством строки, в розмірі 23 256,51 грн, що підтверджується розрахунком пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань платника ОСОБА_1 (а.с. 14).
Наявність у відповідача податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у загальній сумі 81 058,21 грн (з урахуванням нарахованої пені та переплати) підтверджується відомостями інтегрованої картки платника по вказаному податку (а.с.25-28).
Узгодженні суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2).
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У даній справі податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 № 0016311306, сума по якому становить податковий борг, направлене відповідачу поштовим зв'язком рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручене 22.08.2017 (а.с.18). З цього часу обчислюється строк сплати платником податків грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом.
Також суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями. Предмет спору не стосуються правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань, донарахованих за результатами перевірки податковим органом, які є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У зазначені строки грошові зобов'язання відповідачем не сплачені, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважаються сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога №9521-17 від 02.11.2017 на суму податкового боргу 92 018,66 грн, податкова вимога не вручена оператором поштового зв'язку та повернута адресату з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.16 зворот).
В силу положень пункту 42.4 статті 42, пункту 58.3 статті 58 ПК України слід вважати, що податкова вимога вручена платнику податків ОСОБА_1 у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, 07.12.2017. Податковий борг з часу надіслання податкової вимогу у відповідача не переривався.
Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Головне управління ДПС у Тернопільській області після вжиття всіх необхідних заходів, передбачених ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи, з дотриманням строків, визначених у статті 95 цього Кодексу, звернулось до суду.
Також суд звертає увагу, що податковий борг виник на підставі грошових зобов'язань за платежами визначеними ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності якого проведена 28.02.2017.
Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаного з банкрутством, регламентує стаття 97 ПК України. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (пункт 97.1 статті 97 ПК України).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи (абзац другий пункту 97.3 статті 97 ПК України).
Відповідно до пункту 97.4 статті 97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа (підпункт 97.4.3).
Отже, стягнення податкового боргу стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 має здійснюватися з фізичної особи ОСОБА_1 , який є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем, як за особою відповідальною за погашення податкового боргу стосовно себе як фізичної особи-підприємця, обліковується податковий борг на загальну суму 81 058,21 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з ОСОБА_1 .
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб у сумі 81 058,21 грн (вісімдесят одна тисяча п'ятдесят вісім грн 21 коп), який перерахувати на р/р НОМЕР_2 , код одержувача 37977726, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142763).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; податкова адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2020.
Суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.