Справа № 420/6562/19
18 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафної санкції у розмірі 51000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафної санкції у розмірі 51000,00 грн. - задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України: УК в Овід.р-ні/Овідіоп.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37929461, Казначейство України (ЕАП), р/р UA898999980000031110106015360, код класифікації доходів бюджету: 2108110, штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі: 25500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України: УК в Овід.р-ні/Овідіоп.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37929461, Казначейство України (ЕАП), р/р UA898999980000031110106015360, код класифікації доходів бюджету: 2108110, штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі: 25500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Ухвалою П'ятого апеляційного суду від 03.04.2020 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафної санкції у розмірі 51000,00 грн. - повернуто апелянту.
Від представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , 13.05.2020 року надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду.
Згідно з ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене та застосовуючи аналогію закону, суд вважає, що заява представника позивача про розстрочення виконання рішення суду підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам КАС України, зокрема, ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Отже, в порушення ч.3 ст.161 КАС України позивач до позовної заяви не надав документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно ч.1 ст.4 Законом України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2102 грн.
Згідно з пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" заявник не звільнений від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду заявник повинен був сплатити судовий збір за звернення до суду з заявою про розстрочення рішення суду від у розмірі 630,60 грн. (2102 грн. х 0,3).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду без руху встановивши позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 630,60 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 94, 161, 167 КАС України, суддя
Заяву представника представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - залишити без руху.
Повідомити заявнику про необхідність у 5-денний строк з дня закінчення карантинних заходів та роз'яснити, що в іншому випадку заяву буде повернуто заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин