про повернення позовної заяви
18 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1225/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до
Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях (25006, м.Кропивницький, вул.Преображенська, 2, каб.616, код ЄДРПОУ: 39833499)
про визнання протиправним та скасування висновку за результатами службового розслідування,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок за результатами службового розслідування стосовно начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, проведеного з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі державного службовця ОСОБА_6 - начальника Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, щодо порушення його прав, визначених Законом України "Про державну службу", складений Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях 27.09.2019.
Ухвалою судді від 21 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали. Копію ухвали отримано позивачем 30.04.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
05.05.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій просить продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою судді від 21.04.2020, на 5 календарних днів, а саме до 12.05.2020 для надання додаткового часу для зібрання доказів на виконання вимог ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді від 06 травня 2020 року продовжено позивачу строк, встановлений ухвалою судді від 21 квітня 2020 року, для усунення недоліків позовної заяви до 15 травня 2020 року.
В ухвалі від 21 квітня 2020 року, якою позовну заяву залишено без руху, суддею зазначено, що як вбачається із матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду шляхом надіслання позовної заяви засобами поштового зв'язку 14.04.2020.
Крім того, у даній ухвалі зазначено, що позивач в позовній заяві просить поновити строк звернення до суду з даним позовом. Поважність причин пропуску строку позивач обґрунтовував тим, що з оскаржуваним висновком він ознайомився лише 13.04.2020, що підтверджується отриманням поштового рекомендованого листа Укрпошти, №2500609721307 від Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях та відомостями трекінгу Укрпошти за вказаним номером.
Однак, суддя в ухвалі від 21 квітня 2020 року не погодився з такою позицією позивача, оскільки, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав відповідачем в момент отримання Головним територіальним управлінням юстиції в Кіровоградській області від Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях листів №281/01-18/ТО-19 від 24.09.2019, №303/01-18/ТО-19 від 16.10.2019, №324/01-18/ТО-19 від 15.11.2019, №337/01-18/ТО-19 від 16.12.2019, в яких начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 повідомлено про складення Міжрегіональним управлінням Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях висновку за результатами проведення службового розслідування стосовно нього, з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі державного службовця ОСОБА_6 від 23.07.2019, а також запропоновано прибути до Міжрегіонального управління для ознайомлення із зазначеним висновком. Копії зазначених листів Міжрегіонального управління позивачем долучено до даної позовної заяви.
При цьому, в ухвалі судді від 21 квітня 2020 року зазначено, що суд вважає, що наведені підстави є неповажними, оскільки позивачем не наведено жодних підстав які б давали суду змогу встановити, що позивач не міг звернутися до суду у встановлені законом строки і ці обставини виникли з непереборних обставин, які не залежали від нього.
Також, в ухвалі від 21 квітня 2020 року суддею позивачу роз'яснено про необхідність подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог даної ухвали, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій останній посилається на те, що зі змістом оскаржуваного висновку про результати службового розслідування від 27.09.2019 він ознайомився лише 13.04.2020. Тобто, на переконання позивача, строк звернення його до суду починає обліковуватись саме з цього моменту. Також, зазначає, що про існування даного висновку йому стало відомо 26.03.2020.
В даній заяві позивач посилається на те, що йому не було відомо про існування листів, адресованих Головному територіальному управлінню юстиції в Кіровоградській області від Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях листів №281/01-18/ТО-19 від 24.09.2019, №303/01-18/ТО-19 від 16.10.2019, №324/01-18/ТО-19 від 15.11.2019, №337/01-18/ТО-19 від 16.12.2019, в яких начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 повідомлено про складення Міжрегіональним управлінням Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях висновку за результатами проведення службового розслідування стосовно нього, з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі державного службовця ОСОБА_6 від 23.07.2019, а також запропоновано прибути до Міжрегіонального управління для ознайомлення із зазначеним висновком. В обґрунтування таких посилань позивачем зазначено, що у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області "Про покладення виконання обов'язків па Калініну А.О. " №668/к від 17.09.2019 виконання обов'язків начальника Управління покладено па першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Калініну А.О. з 18.09.2019. Тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 тривала до 11.10.2019. Отже, йому було невідомо про існування листа №281/01-18/ТО-19 від 24.09.2019, який надійшов на розгляд в.о. керівника ГТУЮ 25.09.2019, у зв'язку з відсутністю його на робочому місці з поважних причин. Також, зазначав, що у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці з 15.10.2019 він не був повідомлений про надходження на адресу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області листа Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях №303/01-18/Т0-19 від 16.10.2019, який надійшов на розгляд в.о. керівника ГТУЮ 17.10.2019. Крім того, посилався на те, що у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області "Про покладення виконання обов'язків па Калініну А.О. " №793/к від 18.11.2019 виконання обов'язків начальника Управління покладено па першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Калініну А.О. з 19.11.2019. Тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 тривала до 22.11.2019. Отже, йому було невідомо про існування листа №324/01-18/ТО-19 від 15.11.2019, який надійшов на розгляд в.о. керівника ГТУЮ 19.11.2019 у зв'язку з відсутністю на робочому місці з поважних причин. Зазначав, що аналогічно він не був повідомлений про надходження на адресу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області листа Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях №337/01-18/ТО-19 від 16.12.2019 у зв'язку з його перебуванням у відрядженні.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано суду копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 15890 , згідно якої позивач перебував у стаціонарі комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" в період з 17.09.2019 по 25.09.2019; копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8053 , згідно якої позивач перебував у стаціонарі комунального закладу "КМЛ ШМД" в період з 30.09.2019 по 11.10.2019; копію первинного листка непрацездатності, згідно якого позивач перебував у стаціонарі комунального закладу "КМЛ ШМД" з 19.11.2019 по 22.11.2019.
При цьому, позивачем не надано суду доказів відсутності його на робочому місці в період з 26.09.2019 по 27.09.2019, з 15.10.2019 по 18.11.2019, з 25.11.2019 по 18.12.2019 (коли Управлінням отримано лист від 16.12.2019 №337/01-18/ТО-19), коли ОСОБА_1 , як начальник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області мав би ознайомитися з листами Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях №281/01-18/ТО-19 від 24.09.2019, №303/01-18/ТО-19 від 16.10.2019, №324/01-18/ТО-19 від 15.11.2019, №337/01-18/ТО-19 від 16.12.2019, адресованими управлінню, яке очолював позивач.
Крім того, позивачем не надано суду доказів, які б містили інформацію щодо перебування начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 . у щорічній відпустці в період отримання Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області вищезазначених листів Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях, а також не надано доказів про виїзд до смт.Олександрівка.
Відповідно до абз.8 п.23 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. №393, у разі неможливості державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, ознайомитися з висновком щодо його проведення у зв'язку з поважними причинами (хвороба, відрядження, відпустка) він має право ознайомитися з висновком після припинення дії обставин, які перешкоджали ознайомленню.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що позивачем не надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, суд зауважує, що про те, що відносно позивача проводилося службове розслідування, останньому було відомо, оскільки направлявся лист від 09.09.2019 №102-26/01-41/1396 за підписом начальника Гуцул В.В., а також його особисті пояснення від 09.09.2019.
При цьому, суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року по справі №340/1019/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 9901/601/19
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Так, спір у даній справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд вважає, що позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений законом строк. Однак такий звернувся до суду із пропуском місячного строку звернення, а саме 14.04.2020.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Таким чином, позивач знаючи про оскаржувані рішення, звернувся до суду лише 14.04.2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо, позивачем до суду не надано. Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.
Відповідно до статті 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
У справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України") Європейський суд з прав людини зазначав: "…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.122, 123, 171, п.п.1, 9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях про визнання протиправним та скасування висновку за результатами службового розслідування - повернути позивачу разом з усіма доданими до нього документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення адміністративного позову не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина