Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 травня 2020 р. Справа№200/2074/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачеві № 1905 від 05.10.2019 року;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача на підземних роботах, періоди роботи:
- з 17.02.1992 р. по 14.07.1992 р. в якості учня машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, гірничого робітника підземного з повним робочим днем під землею; з 04.10.1993 р. по 03.12.1993 р. в якості гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею; з 06.12.1993 р. по 01.02.1997 р. в якості гірничого робітника підземного з повним робочим днем під землею, прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею - шахті «Восход» Ордена Леніна виробничого об'єднання «Торезантрацит»;
- з 17.11.1992 р. по 01.08.1993 р. на шахті «Міуська» Ордена Леніна Торезького виробничого об'єднання з видобутку антрациту в якості гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті;
- з 17.02.1997 р. по 08.09.1998 р. на шахті «Зоря» Торезького виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» в якості гірничого робітника по ремонту гірничих виробіток 4 розряду ;
- з 15.11.1999 р. по 30.06.2000 р. на шахті «Схід» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Торезантрацит» в якості гірничого робітника по ремонту гірничих виробіток підземного з повним робочим днем під землею;
- з 03.01.2002 р. по 25.02.2004 р. в якості гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею, та з 08.04.2004 р. по 30.01.2006 р. в якості гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею на ТОВ «Юнион-Углегазодобыча»;
- з 01.01.2011 р. по 30.06.2014 р. на шахті «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит» в якості гірничого робітника очисного забою.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.09.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, зареєстрованою за № 2571 про призначення пенсії відповідно до п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на що отримав рішення відповідача про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії № 1905 від 05.10.2019 року, мотивоване відсутністю у позивача необхідної кількості пільгового стажу, з підстав не зарахування до пільгового стажу періодів його роботи: з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року, з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року, з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Миусская»; з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року на підприємстві шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит»; з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року на підприємстві шахта «Схід» ВО «Сніжнеантрацит», - у зв'язку із відсутністю уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, та атестації робочих місць.
Також до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року, з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року на підприємстві ТОВ «Юнион-Угледобича», - оскільки підприємство перереєстроване на підконтрольній українській владі території, та не надані пільгові довідки та довідки про підземні спуски з шахт на яких працював позивач.
Також до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року у ДП «Сніжнеантрацит», - через відсутність даних про атестацію в спеціальних відомостях про застраховану особу.
Посилаючись на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка й надавалась відповідачу з метою призначення пенсії, та в якій зазначено всі необхідні відомості про періоди та характер його роботи, а також на те, що відповідачу позивачем надавалися уточнюючі довідки підтверджуючі пільговий характер його роботи, а також відомості стосовно атестації робочих місць, вважає, що рішення відповідача яким йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а відповідача слід зобов'язати зарахувати до пільгового стажу позивача на підземних роботах, періоди роботи: з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року в якості учня машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, гірничого робітника підземного з повним робочим днем під землею; з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року в якості гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею; з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року в якості гірничого робітника підземного з повним робочим днем під землею, прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею - шахті «Восход» Ордена Леніна виробничого об'єднання «Торезантрацит»; з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року на шахті «Міуська» Ордена Леніна Торезького виробничого об'єднання з видобутку антрациту в якості гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті; з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року на шахті «Зоря» Торезького виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» в якості гірничого робітника по ремонту гірничих виробіток 4 розряду; з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року на шахті «Схід» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Торезантрацит» в якості гірничого робітника по ремонту гірничих виробіток підземного з повним робочим днем під землею; з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року в якості гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею, та з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року в якості гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею на ТОВ «Юнион-Углегазодобыча», та з 01.01.2011 р. по 30.06.2014 р. на шахті «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит» в якості гірничого робітника очисного забою.
У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1905 від 05.10.2019 року, позивачу правомірно було відмовлено у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку із відсутністю уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, та атестації робочих місць, за періоди роботи позивача з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року, з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року, з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Миусская»; з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року на підприємстві шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит»; з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року на підприємстві шахта «Схід» ВО «Сніжнеантрацит».
Також до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року, з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року на підприємстві ТОВ «Юнион-Угледобича», - оскільки підприємство перереєстроване на підконтрольній українській владі території, та не надані пільгові довідки та довідки про підземні спуски з шахт на яких працював позивач. Періоди роботи з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 31.10.2015 року на підприємстві ДП «Сніжнеантрацит», не були зараховані до пільгового стажу позивача через відсутність даних про атестацію в спеціальних відомостях про застраховану особу.
Періоди роботи: з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 по 31.01.2015 року у ДП «Сніжнеантрацит», не були зараховані до страхового та пільгового стажу позивача - у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату щомісячних страхових внесків за ці періоди.
За таких обставин позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.
Посилаючись на наведені обставини вважає, що відмовляючи у призначенні пенсії позивачеві на пільгових умовах, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, у зв'язку із чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28 лютого 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 27.09.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, зареєстрованою за № 2571 про призначення пенсії відповідно до п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1905 від 05.10.2019 року про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, позивачем до заяви про призначення пенсії від 27.09.2019 року № 2571, були додані наступні документи:
- копія паспорта та довідки про присвоєння РНОКПП;
- копія трудової книжки від 20.02.1992 року, серія: НОМЕР_1 ;
- копія військового квитка, серія : НОМЕР_3 від 25.12.1989 року;
- довідка про взяття на облік ВПО від 24.09.2019 року № 1462-50000199801.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви позивача про призначення пенсії № 2571 від 27.09.2019 року, до його пільгового стажу не були зараховані періоди роботи:
- з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»;
- з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»;
- з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»;
- з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Миусская»;
- з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року на підприємстві шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит»;
- з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року на підприємстві шахта «Схід» ВО «Сніжнеантрацит», - у зв'язку із відсутністю уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, та атестації робочих місць.
Також до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи:
- з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року на підприємстві ТОВ «Юнион-Угледобича»;
- з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року на підприємстві ТОВ «Юнион-Угледобича», - оскільки підприємство перереєстроване на підконтрольній українській владі території, та не надані пільгові довідки та довідки про підземні спуски з шахт на яких працював позивач.
Також до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи:
- з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року на підприємстві ДП «Сніжнеантрацит»;
- з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року на підприємстві ДП «Сніжнеантрацит»;
- з 01.10.2014 року по 31.10.2015 року на підприємстві ДП «Сніжнеантрацит», - через відсутність даних про атестацію в спеціальних відомостях про застраховану особу.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року у ДП «Сніжнеантрацит»;
з 01.10.2014 року по 31.01.2015 року у ДП «Сніжнеантрацит», - у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату щомісячних страхових внесків за ці періоди.
У підсумку зазначено про відмову у призначенні пенсії позивачеві, із зниженням пенсійного віку, згідно із п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років (а.с. 14, 14 з.б.).
Згідно із записами у трудовій книжці, серія: НОМЕР_1 , виданій 20.02.1992 року на ім'я ОСОБА_1 , містяться записи про роботу позивача, у періоди, зокрема:
- з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит» на посадах: учня машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею; (з24.03.1992 року по 17.05.1992 року - навчання на курсах УКК ВО Торезантрацит за професією гірничого робітника підземного); робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року в Ордена Леніна шахта «Міусська» на посаді гірничого робітника підземного з повним робочим днем у шахті;
- з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року в Ордена Леніна шахта «Восход» Торезького ВО з видобутку антрациту «Торезантрацит» на посаді гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року в Ордена Леніна шахта «Восход» Торезького ВО з видобутку антрациту «Торезантрацит» на посадах: гірничого робітника підземного (з 21.02.1994 року по 18.05.1994 року - навчання на курсах за професією прохідника); прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року у шахті «Зоря» ВО «Торезантрацит» на посаді гірничого робітника по ремонту гірничих виробок 4 розряду;
- з 15.11.1999 року по 23.12.2001 року у шахті «Схід» ВО «Сніжнеантрацит» на посаді гірничого робітника по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею;
- з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року у ТОВ «Юнион-Углегазодобича» на посаді гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею;
- з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року у ТОВ «Юнион-Углегазодобича» на посаді гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею;
- з 13.02.2006 року по 01.12.2016 року у ВП шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит» на посадах: гірничого робітника по ремонту гірничих виробок 4 розряду; гірничого робітника очисного забою 4 розряду (а.с. 20-28).
Згідно із копією довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній № 3152/27, виданої 29.01.2020 року «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит», у м. Сніжне Донецької області, ОСОБА_1 працював повний робочий день у Шахті «Восход» виробничого об'єднання «Торезантрацит»:
У період з 17.02.1992 року по 17.05.1992 року учнем машиніста підземних установок підземним з повним підземним робочим днем у шахті Список 1 розділ 1 пункт 1);
У період з 18.05.1992 року по 14.07.1992 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1);
У період з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1010100а);
У період з 06.12.1993 року по 14.12.1994 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1010100а) ( у.т.ч. навчався на курсах з 21.02.1994 року по 18.05.1994 року);
У період з 15.12.1994 року по 01.02.1997 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1010100а);
У період з 15.11.1999 року по 23.12.2001 року гірничим робітником по ремонту гірничих виробок підземним з повним підземним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1010100а). Що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1; 1010100а - підстава Постанова КМУ № 1173 від 22.08.1956; Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 року (а.с. 29).
Згідно із копією архівної виписки з Наказу по Шахті «Восход» виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 10.02.1996 року № 30 «Про затвердження переліку професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням», виданої «Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області 29.01.2020 року за № 3153/27, за результатами проведення атестації робочих місць, затверджений Список 1: 1010100а - гірничий робітник підземний; 1010100а - прохідник підземний; 1010100а - гірничий робітник по ремонту гірничих виробок підземний (а.с. 30).
Згідно із копією архівної виписки з Наказу по Шахті «Восход» виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 22.01.2001 року № 20 «Про затвердження переліку професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням», виданої «Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області 29.01.2020 року за № 3154/27, за результатами проведення атестації робочих місць, затверджений Список 1: 1010100а - гірничий робітник по ремонту гірничих виробок підземний (а.с. 31).
Згідно із копією довідки про перейменування та реорганізацію шахти «Восход», виданої Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області, на підставі наказу МУП УССР від 23.07.1997 року № 309 «Про створення виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Сніжнеантрацит» Ордена Леніна шахта «Восход» увійшла до складу виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит». 18.10.2001 року Міністерством палива та енергетики України виданий наказ про № 499 «Про ліквідацію шахти «Восход». На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 23.12.2002 року № 744 ДП «Сніжнеантрацит» визначалось правонаступником архівних документів шахти «Восход» (а.с. 32).
Згідно із копією довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній № 3149/27, виданої 29.01.2020 року «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит», у м. Сніжне Донецької області, ОСОБА_1 працював повний робочий день у Шахті «Міуська» виробничого об'єднання «Торезантрацит»:
У період з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року гірничим робітником підземним з повним підземним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1010100а), що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1; 1010100а - підстава Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 року. У додаткових відомостях зазначено: Прогул: 1 д. (03.93 р.), 2д. (05.93р.), 3д. (06.93р.), 5д. (07.93р.). Відпусток без збереження заробітної плати не має (а.с. 33).
Згідно із копією архівної виписки з Наказу по Шахті «Міуська» виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 06.01.1995 року № 21, виданої «Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області 29.01.2020 року за № 3150/27, за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці, до Списку 1 для отримання пенсії включена професія/посада: 1010100а - гірничий робітник підземний (а.с. 34).
Згідно із копією довідки про перейменування та реорганізацію шахти «Міуська», виданої Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області, на підставі наказу МУП УССР від 23.07.1997 року № 309 «Про створення виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Сніжнеантрацит», шахта «Міуська» увійшла до складу виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит». 24.07.2001 року Міністерством палива та енергетики України виданий наказ про № 399 «Про ліквідацію шахти «Міуська». З 01.08.2001 року шахти «Міуська» включена у склад Торезької дирекції по ліквідації шахт. На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 23.12.2002 року № 744 ДП «Сніжнеантрацит» визначалось правонаступником архівних документів шахти «Міуська» (а.с. 35).
Згідно із копією довідки про підтвердження фактичного трудового стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній № 01-19-10/399, виданої 10.02.2020 року «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит», у м. Сніжне Донецької області, ОСОБА_1 працював повний робочий день у ВП «Шахта «Зоря» ДП «Торезантрацит», зокрема:
У період з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року гірничим робітником по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1010100а, Постанова КМУ від 11.03.1994 року № 162 );
У період з 13.02.2006 року по 02.09.2007 року гірничим робітником по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1.1 а, Постанова КМУ від 16.01.2003 року № 36 );
У період з 03.09.2007 року по 13.06.2016 року гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем у шахті (Список 1 розділ 1 пункт 1.1 а, Постанова КМУ від 16.01.2003 року № 36 ) (а.с. 36).
Згідно із копією виписки з Наказу по Шахті «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 26.01.1995 року № 9 «Про пільгове пенсійне забезпечення», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит», за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначений перелік робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням. Затверджений Список 1 виробничих робіт, професій та посад на підземних роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, до якого включено: 1010100а - гірничий робітник по ремонту гірничих виробок (а.с. 38).
Згідно із копією виписки з Наказу по ВП «ШУ «Зоря-Північна» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», МУП України м. Сніжне від 14.02.2005 року № 84 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит», за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначений перелік робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням. Затверджений Список 1 виробничих робіт, професій та посад на підземних роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, до якого включено: 1.1а - гірничий робітник по ремонту гірничих виробок; 1.1а - гірничий робітник очисного забою (а.с. 39).
Згідно із копією виписки з Наказу по Шахті «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит», МУП України м. Сніжне від 12.01.2010 року № 11/к «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит», за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначений перелік робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням. Затверджений Список 1 виробничих робіт, професій та посад на підземних роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, до якого включено: 1.1а - гірничий робітник очисного забою; 1.1а - гірничий робітник підземний (а.с. 40).
Згідно із копією виписки з Наказу по Шахті «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит», МУП України м. Сніжне від 13.01.2015 року № 63 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці за Списком 1», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит», за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначений перелік робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням. Затверджений Список 1 виробничих робіт, професій та посад на підземних роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, до якого включено: 1.1а - гірничий робітник очисного забою; 1.1а - гірничий робітник підземний (а.с. 41).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Нормами статті 114 Закону № 1058 визначається порядок та умови призначення пенсі за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до п. 1 цієї статті, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно із п. 1) пункту 2 ст. 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
За приписами ч. 4 ст. 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788(статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Отже, правова норма статті 62 Вказаного Закону, передбачає, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка і лише при її відсутності, або відповідних записів у ній, стаж підтверджується згідно із Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 637.
З приводу наведеного суд зазначає, що записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що ОСОБА_1 , працював, зокрема у періоди:
- з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит» на посадах: учня машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею; (з24.03.1992 року по 17.05.1992 року - навчання на курсах УКК ВО Торезантрацит за професією гірничого робітника підземного); робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року в Ордена Леніна шахта «Міусська» на посаді гірничого робітника підземного з повним робочим днем у шахті;
- з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року в Ордена Леніна шахта «Восход» Торезького ВО з видобутку антрациту «Торезантрацит» на посаді гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року в Ордена Леніна шахта «Восход» Торезького ВО з видобутку антрациту «Торезантрацит» на посадах: гірничого робітника підземного (з 21.02.1994 року по 18.05.1994 року - навчання на курсах за професією прохідника); прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року у шахті «Зоря» ВО «Торезантрацит» на посаді гірничого робітника по ремонту гірничих виробок 4 розряду;
- з 15.11.1999 року по 23.12.2001 року у шахті «Схід» ВО «Сніжнеантрацит» на посаді гірничого робітника по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею;
- з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року у ТОВ «Юнион-Углегазодобича» на посаді гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею;
- з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року у ТОВ «Юнион-Углегазодобича» на посаді гірничого робітника підземного по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею;
- з 13.02.2006 року по 01.12.2016 року у ВП шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит» на посадах: гірничого робітника по ремонту гірничих виробок 4 розряду; гірничого робітника очисного забою 4 розряду (а.с. 20-28).
Таким чином, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці.
Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності періоду та характеру роботи позивача не має можливості з тих підстав, що первинні документи підприємств знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Разом з тим, суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв'язку із проведенням АТО та неможливістю проведення перевірки періодів роботи/навчання, тощо, з підстав розташування підприємств, установ, організацій, закладів, тощо, на тимчасово окупованій території України). Неможливість проведення перевірки даних на підприємстві, установі, організації, які розташовані на тимчасово окупованій території, не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи, при його підтвердженні записами в трудовій книжці, та не може позбавляти особу її конституційного права на соціальний захист.
Так, щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки", в яких зазначено про те, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).
Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більш того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України, - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Суд зазначає, що в даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмета позову, через неможливість перевірки достовірності періоду та характеру його роботи з тих підстав, що підприємства в яких він працював, наразі перебувають на території яка тимчасово непідконтрольна українській владі.
Суд також зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії. Аналогічна позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №127/1849/17.
В обґрунтування правомірності відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи: з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року, та з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року у ТОВ «Юнион-Угледобича», відповідачем зазначено, що означені періоди не були включені до пільгового стажу позивача з тих підстав, що ТОВ «Юнион-Угледобича» перереєстроване на підконтрольній українській владі території, однак позивачем не надані пільгові довідки та довідки про підземні спуски з шахт на яких працював позивач.
У контексті наведеного, суд наголошує, що як вже зазначалося вище, орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Разом з тим, відповідачем, на виконання ч. 2 ст. 77 КАС України не надано доказів того, що з метою повноти вирішення питання вирахування пільгового стажу позивача, ним, як органом, що призначає пенсію, було вжито відповідних заходів та використано право на отримання/витребування/вимоги від зазначеного підприємства, відповідних документів, уточнюючої інформації, що передбачено ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, та Порядком № 22-1, поклавши обов'язок стосовно надання уточнюючих документів виключно на позивача.
Отже Пенсійний фонд не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б встановити/пересвідчитися у наявності відповідного пільгового стажу позивача.
Натомість, трудова книжка позивача містять усі необхідні записи про спірних період роботи, із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає також за можливе застосувати вказані загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, які видані на непідконтрольній українській владі території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне, а в деяких випадках і вирішальне значення для реалізації відповідних прав людини.
Вирішуючи питання щодо допустимості та належності доказів у сенсі глави 5 КАС України, суд приймає до уваги наявні в матеріалах справи досліджені судом: копію довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній № 3152/27, виданої 29.01.2020 року «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит», у м. Сніжне Донецької області (а.с. 29); копію архівної виписки з Наказу по Шахті «Восход» виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 10.02.1996 року № 30 «Про затвердження переліку професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням», виданої «Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області 29.01.2020 року за № 3153/27 (а.с. 30), копію архівної виписки з Наказу по Шахті «Восход» виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 22.01.2001 року № 20 «Про затвердження переліку професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням», виданої «Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області 29.01.2020 року за № 3154/27 (а.с. 31); копію довідки про перейменування та реорганізацію шахти «Восход», виданої Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області (а.с. 32); копію довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній № 3149/27, виданої 29.01.2020 року «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит», у м. Сніжне Донецької області (а.с. 33); копію архівної виписки з Наказу по Шахті «Міуська» виробничого об'єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 06.01.1995 року № 21, виданої «Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області 29.01.2020 року за № 3150/27 (а.с. 34); копію довідки про перейменування та реорганізацію шахти «Міуська», виданої Шахта «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» у м. Сніжне Донецької області (а.с. 35); копію довідки про підтвердження фактичного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній № 01-19-10/399, виданої 10.02.2020 року «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит», у м. Сніжне Донецької області (а.с. 36); копію виписки з Наказу по Шахті «Зоря» виробничого об'єднання «Торезантрацит» МУП України м. Сніжне від 26.01.1995 року № 9 «Про пільгове пенсійне забезпечення», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит» (а.с. 38); копію виписки з Наказу по ВП «ШУ «Зоря-Північна» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», МУП України м. Сніжне від 14.02.2005 року № 84 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит» (а.с. 39), та копію виписки з Наказу по Шахті «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит», МУП України м. Сніжне від 12.01.2010 року № 11/к «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит» (а.с. 40); копію виписки з Наказу по Шахті «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит», МУП України м. Сніжне від 13.01.2015 року № 63 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці за Списком 1», виданої «Шахта «Зоря» ВП «Торезантрацит» (а.с. 41).
Приймаючи до уваги зазначені докази, суд також враховує, що у тому становищі, в якому опинився позивач, він був позбавлений можливості отримати офіційні документи щодо періоду та характеру своєї роботи, а тому звертаючись до суду, надав усі можливі докази, які міг надати у цій ситуації.
Крім того, суд наголошує, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про спірні періоди роботи, із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права. Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, Закону № 1058, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.
Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносно атестації робочого місця суд також вважає за необхідне зазначити, що така атестація здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, яка випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків, йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Судом не приймаються доводи відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи: з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року, з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року, з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року на підприємстві Ордена Леніна шахта «Миусская»; з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року на підприємстві шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит»; з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року на підприємстві шахта «Схід» ВО «Сніжнеантрацит»; з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 31.10.2015 року на підприємстві ДП «Сніжнеантрацит», з підстав відсутності атестації робочих місць, у зв'язку із тим, що проведення атестації робочих місць за вказані періоди знаходить своє підтвердження у представлених позивачем та досліджених судом копіях довідок про підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній, копіях архівних виписок з Наказів по підприємствам, що «Про затвердження переліку професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням», «Про результати атестації робочих місць за умовами праці за Списком 1», тощо.
Посилання відповідача на неможливість врахування періодів роботи позивача до його пільгового стажу через відсутність даних про атестацію в спеціальних відомостях про застраховану особу, суд також не приймає, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації і, відповідно, її документальне оформлення, покладається на керівника підприємства чи організації.
За наведених обставин, відбувається ситуація за якої пенсійний орган фактично перекладає відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації на працівника (позивача), що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), у зв'язку із чим, зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Щодо не врахування до пільгового та страхового стажу періодів роботи позивача: з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 року по 31.01.2015 року у ДП «Сніжнеантрацит», - у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату щомісячних страхових внесків за ці періоди, суд зазначає наступне, що згідно із представленими суду індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, сформованими станом на 02.10.2019 року, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 , відображені дані про суми заробітку позивача та кількість відпрацьованих місяців у ДП «Сніжнеантрацит» (ЄДРПОУ: 31906124) з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 по 31.01.2015 року. За вказані періоди містяться відомості про нарахування заробітної плати, однак відомості про сплату роботодавцем страхових внесків за вказані періоди - відсутні.
Суд зазначає, що згідно із абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).
За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно із ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Згідно із ч.1 ст.16 Закону №1058, застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.
Отже позивач має право на включення до пільгового стажу періодів його роботи з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 по 31.10.2015 року у ДП «Сніжнеантрацит», та до страхового стажу періодів роботи з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 по 31.01.2015 року у ДП «Сніжнеантрацит».
Суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу на підземних роботах, періоди роботи по 30.06.2014 року. Визначаючи розмір позовних вимог позивач посилається на суперечності та розбіжності у тексті рішення відповідача стосовно зарахованих та не зарахованих періодів його роботи, у зв'язку із чим, обсяг періодів роботи які мають бути зараховані до його пільгового стажу, ним самостійно визначені виходячи з таблиці розрахунку пільгового стажу.
З приводу наведеного суд зазначає, що з огляду на наявні розбіжності в оскаржуваному рішенні відповідача, яким було відмовлено у призначенні позивачеві пенсії, судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідача було зобов'язано представити суду відомості про те, які конкретно періоди роботи позивача не були зараховані (а також які зараховані) до його пільгового та страхового стажу, під час розгляду заяви позивача від 27.09.2019 року № 2571, та з яких причин.
З поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, вбачається, що окрім періодів роботи позивача, які охоплюються йог позовними вимогами, до пільгового стажу позивача не були зараховані також періоди його роботи з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 по 31.10.2015 року у ДП «Сніжнеантрацит».
Також відповідачем повідомлено, що до страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 по 31.01.2015 року у ДП «Сніжнеантрацит».
З огляду на встановлені у справі обставини та висновки суду, спираючись на положення частини 2 статті 9 КАС України, суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, при ухваленні рішення у даній справи, слід вийти за межі позовних вимог.
Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Як вже було зазначено вище, відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналіз вищезазначених положень свідчить про те, що для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи.
Підсумовуючи наведене, з урахуванням представлених суду письмових доказів, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо не врахування під час вирішення питання про призначення позивачеві пільгової пенсії, спірних періодів його роботи. На переконання суду, відповідач, користуючись, зокрема, наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різних способів та засобів для дотримання своїх зобов'язань, протиправно не врахував під час вирішення питання про призначення позивачеві пенсії, відповідно до його заяви від 27.09.2019 року № 2571 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», записи в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, та записи в якій підтверджують періоди роботи позивача, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема: з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року в Ордена Леніна шахта «Міуська»; з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року, та з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року у шахті «Зоря» ВО «Торезантрацит»; з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року у шахті «Схід» ВО «Сніжнеантрацит»; з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року, та з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року у ТОВ «Юнион-Углегазодобича»; з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 року по 31.10.2015 року у ВП шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит», у зв'язку із чим, рішення відповідача № 1905 від 05.10.2019 року про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, суд визнає протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що не може підміняти собою пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на власний розсуд розраховувати пільговий чи страховий стаж особи.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.09.2019 року № 2571 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо врахування під час вирішення питання про призначення позивачеві пенсії записів у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, та записи в якій підтверджують періоди роботи позивача, зокрема: з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року в Ордена Леніна шахта «Міуська»; з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року, та з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року у шахті «Зоря» ВО «Торезантрацит»; з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року у шахті «Схід» ВО «Сніжнеантрацит»; з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року, та з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року у ТОВ «Юнион-Углегазодобича»; з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 року по 31.10.2015 року у ВП шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит».
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача на підземних роботах, спірні періоди роботи, судом не можуть бути задоволені, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на власний розсуд розраховувати пільговий чи страховий стаж особи, та задоволення зазначених вимог свідчитиме про втручання до дискреційних повноважень пенсійного органу, що є неприпустимим. Натомість належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 840,80 грн. (а.с. 10), які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ: 41247274) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1905 від 05 жовтня 2019 року про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 вересня 2019 року № 2571 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо врахування під час вирішення питання про призначення пенсії ОСОБА_1 записів у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, та записи в якій підтверджують періоди роботи ОСОБА_1 зокрема: з 17.02.1992 року по 14.07.1992 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.11.1992 року по 01.08.1993 року в Ордена Леніна шахта «Міуська»; з 04.10.1993 року по 03.12.1993 року, та з 06.12.1993 року по 01.02.1997 року в Ордена Леніна шахта «Восход» ВО «Торезантрацит»; з 17.02.1997 року по 08.09.1998 року у шахті «Зоря» ВО «Торезантрацит»; з 15.11.1999 року по 30.06.2000 року у шахті «Схід» ВО «Сніжнеантрацит»; з 03.01.2002 року по 25.02.2004 року, та з 08.04.2004 року по 30.01.2006 року у ТОВ «Юнион-Углегазодобича»; з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, та з 01.10.2014 року по 31.10.2015 року у ВП шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ: 41247274) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 18 травня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров