Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 травня 2020 р. Справа№200/2825/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
11 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо не реєстрації заяви позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 09.01.2020 року в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію та неприйняття відповідного рішення;
- зобов'язати відповідача, відповідно до п. 4.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зареєструвати заяву позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 09.01.2020 року в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію, та відповідно до п. 4.3 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняти рішення щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, призначивши позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 09.01.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії по інвалідності, внаслідок трудового каліцтва. 09.01.2020 року позивач, засобами поштового зв'язку, звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, встановленої форми, що передбачена Додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додав усі необхідні документи, на що отримав лист Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.01.2020 року №2229/02/25, в якому відповідачем, з посиланням на п. 1.1 Розділу І Порядку № 22-1, було повідомлено про те, що для призначення пенсії, позивачеві необхідно звернутися до Управління з паспортом, оригіналом та копією трудової книжки, та надати заяву встановленого зразка (Додаток 1 до Порядку).
Посилаючись на те, що звернення позивача до пенсійного органу відбулось шляхом подання заяви встановленої форми, яка передбачена Додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1, та до якої були додані усі необхідні документи, натомість відповідач, в порушення вимог зазначеного Порядку № 22-1, в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію, його заяву не зареєстрував, та не прийняв відповідне рішення щодо переведення позивача з одного виду пенсії на інший, вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправно, у зв'язку із чим наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що 15.01.2020 року Управлінням, засобами поштового зв'язку, була отримана заява позивача про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, до якої були додані: копія довідки 4166 (1арк.); копія довідки про присвоєння РНОКПП (1арк); копія довідок МСЕК № 067553 та № 050810 (1арк). Посилаючись на положення п. 1.5 Розділу І Порядку № 22-1, вважає, що для призначення пенсі, ОСОБА_1 повинен особисто звернутися до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, або скористатися сервісом веб-порталу призначення пенсії «в один дотик», у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16 березня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Сторонами не заперечується, що позивач перебуває на обліку у Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії по інвалідності.
Згідно із записами у трудовій книжці позивача, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року був звільнений з посади гірничого робітника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим у шахті, на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я (а.с. 10-14).
Згідно із довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 067553, та довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, серія: 12 ААБ № 050810, за наслідками повторного огляду 31.05.2018 року, позивачеві встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом (а.с. 15).
Згідно із представленими позивачем супровідним листом та Заявою про призначення/перерахунок пенсії, 09.01.2020 року позивач, засобами поштового зв'язку, звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, за формою, передбаченою Додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додав:
- копію довідки 4166 - 1 примірник;
- копію довідки про присвоєння РНОКПП - 1 примірник;
- копію довідок МСЕК № 067553 та № 050810 на 1 арк. - 1 примірник (а.с. 20,21-23).
У відзиві відповідачем повідомлено, що 15.01.2020 року Управлінням, засобами поштового зв'язку, була отримана заява позивача про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, до якої були додані: копія довідки 4166 (1арк.); копія довідки про присвоєння РНОКПП (1арк); копія довідок МСЕК № 067553 та № 050810 (1арк).
Згідно із листом Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.01.2020 року №2229/02/25, наданим у порядку Закону України «Про звернення громадян», направленим на адресу позивача, в ньому, з посиланням на п. 1.1 Розділу І Порядку № 22-1, було повідомлено про те, що для призначення пенсії, позивачеві необхідно звернутися до Управління з паспортом, оригіналом та копією трудової книжки, та надати заяву встановленого зразка (Додаток 1 до Порядку). Також повідомлено, що позивач має можливість зареєструватися на веб-порталі електронних послуг ПФУ та записатися на прийом до спеціаліста на визначений час, або скористатися сервісом веб-порталу призначення пенсії «в один дотик» (а.с. 24, 24 з.б.).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розроблений Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IVякий визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно із ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок 22-1).
Згідно із п. 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п. 1.5 Порядку 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пунктом 1.7 Порядку 22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Пунктом 4.1. Порядку 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до 4.2 Порядку 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно із п. 4.3 Порядку 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Аналіз наведених законодавчих норм, зокрема положень п. 4.1 Порядку 22-1, дозволяє дійти висновку, що саме звернення особи із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, із відповідними документами, відповідно до затвердженого цим Порядком Додатку 3, і є підставою для розгляду органом, що призначає пенсію, питання про переведення з одного виду пенсії на інший.
Матеріали справи свідчать, що позивач, засобами поштового зв'язку, звернувся до відповідача із заявою від 09.01.2020 року про переведення з одного виду пенсії на інший за формою згідно із Додатком 3 до Порядку 22-1, до якої додав копії: довідки 4166, довідки про присвоєння РНОКПП, довідок МСЕК № 067553 та № 050810, яка була отримана органом, що призначає пенсію 15.01.2020 року.
Натомість, заяву позивача було розглянуто та надано відповідь (лист) у порядку Закону України «Про звернення громадян», що суперечить Закону № 1058-ІV та Порядку № 22-1. Рішення стосовно переведення позивача з одного виду пенсії на інший чи про відмову у такому переведенні, відповідачем не приймалося.
Водночас у листі зазначено про те, що для призначення пенсії позивач повинен звернутися до Управління із заявою встановленого зразка - (Додаток 1 до Порядку).
З приводу наведеного суд зазначає, що Додатком 1 до Порядку № 22-1 затверджена форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, у той час як форма заяви про переведення з одного виду пенсії на інший відповідає Додатку 3 Порядку № 22-1 (п. 4.1 Порядку № 22-1).
Отже звернення позивача до органу, що призначає пенсію, щодо переведення з одного виду пенсії на інший було вчинено шляхом подання заяви відповідного встановленого зразка, згідно із Додатком 3 Порядку № 22-1.
Суд зазначає, що доводи відповідача, викладені у листі від 30.01.2020 року №2229/02/25, про необхідність подання позивачем заяви про переведення з одного виду пенсії на інший особисто, є необґрунтованими, оскільки Порядком № 22-1 передбачена можливість подачі такої заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ виключно особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою. Натомість, відповідно до п. 1.7 р.1 Порядку № 22-1, якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивач правомірно звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до Додатку 3 до Порядку № 22-1, а відповідач, вважаючи, що позивачем подано заяву неналежного зразка та у неналежний спосіб, надаючи позивачеві відповідь у порядку Закону України «Про звернення громадян», без реєстрації заяви в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію, та ухвалення встановленого п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення, допустив протиправну бездіяльність, у зв'язку із чим, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не реєстрації заяви позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 09.01.2020 року в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію та неприйняття відповідного рішення, підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що не може підміняти собою пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на власний розсуд розраховувати пільговий чи страховий стаж особи.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення щодо призначення/перерахунку/переведення з одного виду пенсії на інший, тощо, та визначення підстав, за яких призначається, здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, тощо, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати відповідача зареєструвати заяву позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 09.01.2020 року в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію, та прийняти рішення за наслідками розгляду цієї заяви, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 09.01.2020 року, судом не можуть бути задоволені, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на власний розсуд розраховувати пільговий чи страховий стаж особи, та задоволення зазначених вимог свідчитиме про втручання до дискреційних повноважень пенсійного органу, що є неприпустимим. Натомість належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача розглянути його заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, з прийняттям відповідного рішення.
Крім того суд зазначає, що питання стосовно переведення позивача з одного виду пенсії на інший відповідачем не вивчалося, та жодного рішення стосовно переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, чи відмову у такому переведенні не приймалось, а отже позов у цій частині не може бути задоволений, оскільки задоволення позовних вимог в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 840,80 грн. (а.с. 5), які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
До позовної заяви позивачем додане клопотання про постановлення окремої ухвали, відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України.
Щодо зазначеного клопотання суд зазначає, що частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд зазначає, що не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, крім того, постановлення окремої ухвали є правом суду.
Суд вважає, що ухвалене у даній справі рішення належним чином поновлює порушене право та інтереси позивача, та суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, ЄДРПОУ: 42169323) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не реєстрації заяви ОСОБА_1 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 09 січня 2020 року в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію та неприйняття рішення за наслідками розгляду цієї заяви, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1.
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зареєструвати заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 09 січня 2020 року в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію, та прийняти рішення за наслідками розгляду цієї заяви, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, ЄДРПОУ: 42169323) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 18 травня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров