18 травня 2020 року Справа № 160/9543/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії, врахувати суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразових додаткових видів грошового забезпечення, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед його звільненням, а також надати довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед його звільненням.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у травні 2019 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, але у червні 2019 року отримав лист, яким було відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що додаткові види грошового забезпечення, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація, грошова винагорода та одноразова допомога при звільненні не носять постійного характеру та не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, для включення їх до складу грошового забезпечення, тому підстави для перерахунку відсутні. Позивач зазначає, що протягом останніх 24 місяців перед звільненням він також отримував додаткові види грошового забезпечення: за класну кваліфікацію, за доступ до державної таємниці, надбавку за службу в ЗСУ, але при нарахуванні пенсії йому не було враховано додаткові види грошового забезпечення та в перерахунку пенсії відмовлено, що порушує, як він вважає, вимоги законодавства щодо пенсійного забезпечення, тому він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.10.2019 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. Також, цією ухвалою суду було витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.
11.11.2019 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами не погодився та вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що ОСОБА_2 з 01.01.2007 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Оскільки одноразові додаткові види грошового забезпечення не носять постійного характеру та не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, підстави для включення їх до складу грошового забезпечення були відсутні. Зауважує, що на виконання вимог Постанови №355 військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим було надано довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.04.2012 року, де розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.04.2012 року визначено в сумі 3734,15 грн., тобто розмір пенсії відповідно до Постанови №355 позивача було обчислено як 80% від грошового забезпечення та став складати 2987,32 грн. Також, згідно з наданою довідкою позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови №355 та відбулося підвищення пенсії з 01.07.2012 року на 11% її основного розміру - 2292,92 грн. і дорівнювало 252,22 грн., з 01.09.2012 року підвищення було збільшено до 23% - 527,37 грн., а з 01.01.2013 року підвищення виплачувалось в максимальному розмірі - 694,40 грн. Розмір пенсії при цьому змінювався з 01.07.2012 року - 3049,34 грн., з 01.09.2012 року - 3324,49 грн. та з 01.01.2013 року - 3519,02 грн. Відповідач наголошує, що він не наділений повноваженням визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка.
Також, відповідач зауважив, що постановою КМУ №103 не змінено регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначено порядок виплати перерахованих пенсій. Зазначена постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, тому позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року за чинною на цю дату редакцією Закону №2262-XII, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. На підставі довідки, яка була надана Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом, позивачу проведено перерахунок пенсії з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу - 5070,00 грн.; окладу за військовим званням - 1410,00 грн.; 50% надбавки за вислугу років - 3240,00 грн., всього грошове забезпечення: 9720,00 грн. Основний розмір пенсії 70% складає 6804,00 грн. До основного розміру пенсії позивачу виплачуються наступні надбавки та підвищення: підвищення учаснику бойових дій в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 363,00 грн.; цільова грошова допомога учаснику бойових дій - 40,00 грн.; пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 435,60 грн. Загальний розмір пенсійної виплати складає 7642,60 грн. Отже, розмір пенсії до перерахунку складав 3825,92 грн., розмір підвищення пенсії складає 7642,60 грн. - 3825,92 грн. = 3816,68 грн. З 01.01.2018 року відповідно до пункту 2 Постанови №103 підвищення виплачувалося в розмірі 50%, а саме: 3816,68 грн. 50% = 1908,34 грн. Загальний розмір пенсії з 01.01.2018 року складав: 3825,92 грн. + 1908,34 грн. = 5734,26 грн. 17.09.2018 року позивачем була надана заява та копія орденської книжки про нагородження орденом «Червоної Зірки», на підставі якої з 01.10.2018 року перераховано розмір надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною з 30% до 34% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсійної виплати при цьому став складати 5792,34 грн. З 01.12.2018 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність збільшився до 1497,00 грн., тому розмір підвищення учаснику бойових дій та пенсію за особливі заслуги перед Україною було перераховано і розмір пенсії з 01.10.2018 року складав 5792,23 грн. З 01.12.2018 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність збільшився до 1497,00 грн. і розмір підвищення пенсії позивача з 01.12.2018 становив 5818,89 грн. З 01.01.2019 року відповідно до пункту 2 Постанови №103 підвищення виплачується в розмірі 75% та загальний розмір пенсійної виплати складав 6773,06 грн.
Також відповідач зазначив, що 30.05.2019 року до відповідача надійшло рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року, яким ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зобов'язано провести позивачу з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії згідно із ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ, постанови КМУ №103, виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, на виконання якого проведено перерахунок і основний розмір пенсії склав 7776,00 грн. До основного розміру пенсії станом на 01.06.2019 року нараховуються наступні надбавки та підвищення: підвищення учаснику бойових дій в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 374,25 грн.; цільова грошова допомога учаснику бойових дій - 40,00 грн.; пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 34% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб - 508,98 грн. Загальний розмір пенсійної виплати складає 8699,23 грн. Розмір пенсії до перерахунку складав 3825,92 грн. Розмір підвищення пенсії складає 8699,23 грн. - 3910,55 грн. = 4788,68 грн. З 01.01.2019 року відповідно до п.2 Постанови №103 підвищення виплачується в розмірі 75% та загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.06.2019 року складав 7502,06 грн. Доплата за рішенням суду за період з 01.01.2018 року по 09.05.2019 року в сумі 8959,65 грн. буде виплачена позивачу за нормами Постанови №649. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правомірними, оскільки управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19.11.2019 року ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив, в якій як і в позові зазначив, що при перерахунку пенсії йому не було враховано додаткові види грошового забезпечення, що він отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням: за класну кваліфікацію, за доступ до державної таємниці та надбавку за службу в ЗСУ. Вважає, що дії відповідача щодо не врахування при перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення є протиправним, тому просить суд зобов'язати здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії.
Ухвалою суду від 19.12.2019 року судом було зупинено провадження у адміністративній справі №160/9543/19, до набрання чинності рішенням Верховного Суду від 13.03.2019 року у зразковій справі №240/6263/18.
Ухвалою суду від 08.04.2020 року поновлено провадження у адміністративній справі, враховуючи, що рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2019 року у зразковій справі №240/6263/18 набрало законної сили, тобто, усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у адміністративній справі №160/9543/19.
Станом на 18.05.2020 року до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інпшх осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Позивач 23.05.2019 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільнешіям та надати довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
У листі від 11.06.2019 №4147/У-09 «Про надання відповіді» ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивачу, що йому була призначена пенсія за 30 років вислуги відповідно до Закону №2262-ХІІ, у редакції, яка діяла на момент призначення пенсії. Оскільки одноразові додаткові види грошового забезпечення не носять постійного характеру та не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, для включення їх до складу грошового забезпечення підстави були відсутні. 23.04.2012 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №355 щодо встановлення підвищення пенсій з 01.07.2012 року, тому позивачу було збільшено її розмір до 35 відсотків. При цьому, розмір підвищення пенсій, встановлений Постановою №355, обчислювався виходячи з основного розміру пенсії, обчисленого за вимогами Постанови КМУ №1294 і в свою чергу не може перевищувати розміру пенсії розрахованого з грошового забезпечення, визначеного уповноваженим органом станом на 01.04.2012 року. 21.02.2018 року КМУ прийнято Постанову №103, яка стала підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ, а саме проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року і максимальний розмір призначеної пенсій за вислугу років обмежився 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі довідки, яка надана Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом, позивачу було проведено перерахунок пенсії. 30.05.2019 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року проведено з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії, згідно із ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення та погашення заборгованості з пенсійних виплат буде виплачуватись відповідно до Порядку, після взяття судових рішень на облік в окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення Комісією ПФУ з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Згідно з пунктом 4 Порядку, черговість виконання рішень визначається датою надходження до боржника.
Не погоджуючись із отриманим листом щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції від 24.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений Постановою №45.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктом 1 якоїзобов'язав перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Відповідно до пункту 7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку №45.
Також Постановою №103 було внесено ряд змін до Порядку №45, зокрема: пункт 5 викладено в новій редакції; додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою №103 (у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом відповідачу було надано довідку №ФД 112055 від 12.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, в якій визначено ОСОБА_1 : посадовий оклад - 5070,00 грн.; оклад за військовим званням (підполковник) - 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3240,00 гр. Усього 9720,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії, позивачу з 01.04.2018 року було перераховано пенсію, на виконання Постанови КМУ №103, та до основного розміру пенсії, зазначеного у довідці №ФД 112055 від 12.03.2018 року визначено інші види підвищення або надбавки до пенсії, зокрема: за бойові дії в інших країнах - 363,00 грн.; учасник бойових дій - 40,00 грн.; особливі заслуги (30%) - 435,60 грн., що за підсумками пенсії (з надбавками) становило 7642,60 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 3825,92 та підвищення 1908,34 грн.(50% від 3816,68) - 5734,26 грн.
Згідно постанови КМУ №103, відповідно до якої позивачу було здійснено перерахунок пенсії, а саме, підвищення пенсії склало 3816,68 грн., з яких виплачується:
- з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 1908,34 грн.;
- з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення - 2862,51 грн.;
- з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення - 3816,68 грн.
Тобто, проведений відповідачем на підставі довідки перерахунок пенсії позивача привів до збільшення її розміру.
Суд також зауважує, що на виконання рішення суду позивачу було проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення та основний розмір пенсії склав 7776,00 грн. До основного розміру пенсії станом на 01.06.2019 року нараховано наступні надбавки та підвищення: підвищення учаснику бойових дій в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 374,25 грн.; цільова грошова допомога учаснику бойових дій - 40,00 грн.; пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 34% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб - 508,98 грн. Загальний розмір пенсійної виплати складає 8699,23 грн. Розмір пенсії до перерахунку складав 3825,92 грн. Розмір підвищення пенсії складає 8699,23 грн. - 3910,55 грн. = 4788,68 грн. З 01.01.2019 відповідно до пункту 2 Постанови №103 підвищення виплачується в розмірі 75% та загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.06.2019 року складав 7502,06 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 3 пункту 10 розділу І Закону №1774-VIII частина четверта статті 63 Закону №2262-XII викладена у новій редакції, відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Зазначені положення Закону №1774-VIII набрали чинності з 1 січня 2017 року та рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними), не визнавались.
Суд враховує, що у пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).
У Рішенні від 02 березня 1999 року №2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.
Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень пункту 1 Постанови №103, перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), здійснюється із урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 позов ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання постанови протиправною та нечинною в частині задовольнив: визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45; зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Згідно із ч.2 ст.255 КАС України, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За практикою ЄСПЛ дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства», заява № 36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (див. рішення від 21 лютого 1997 року у справі «Ван Раалте проти Нідерландів») (пункти 48 - 49 рішення від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України», заява № 10441/06).
Аналогічний підхід у своїх рішеннях застосовує й Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об'єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац сьомий пункту 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI, прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таке поводження за змістом пункту 2 частини першої статті 1 цього ж Закону може полягати, в тому числі, в обмеженні у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами у будь-якій формі.
Як убачається зі змісту пункту 1 Постанови №103 (у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивачу), цим нормативно-правовим актом було прийнято рішення про перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським). При цьому такий перерахунок було проведено відповідно до статті 63 Закону №2262-XII особам, які станом на 28 лютого 2018 року перебували на пенсійному обліку в органах ПФУ та отримували пенсію, призначену відповідно до цього Закону.
Отже, суд робить висновок, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством були по-різному визначені вимоги для первинного обчислення пенсії особам, які мають право на її отримання відповідно до Закону №2262-XII, та вимоги щодо перерахунку раніше призначених пенсій за цим Законом, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії.
Судом встановлено, що відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону №2262-ХІІ, Постанови №103, Порядку №45, і такий підхід до застосування вказаних правових норм не порушує принцип рівності перед законом.
Разом з тим, суд зазначає, що Порядок №45 в редакції до внесення змін Постановою №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням ПФУ. Головні управління ПФУ здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форму довідки, в тому числі складові грошового забезпечення, наведено в додатку 2 до Порядку № 45. Відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
Відповідно до п.5 Постанови №45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Згідно з п.6 зазначеної Постанови, відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Відповідно до п.7 Постанови №45, особам із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу державних органів колишнього Союзу РСР, громадянам інших держав із числа військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу державних органів, утворених відповідно до законодавства таких держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та членам їх сімей довідки видаються державними органами за відповідними посадами на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 9 Постанови №45 чітко встановлено, що Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок.
Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в межах повноважень лише має право перевіряти правильність складення довідок, та не наділене повноваженнями надавати такі довідки про розмір щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Тобто, права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, ПФУ та його головні управління не мають.
Суд вважає, що питання врахування у складі грошового забезпечення щомісячних і одноразових сум додаткових видів грошового забезпечення має бути предметом спору про визнання протиправними дій та зобов'язання Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед його звільненням, та не може бути розглянуто в межах цієї адміністративної справи, де відповідачем є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) провадження № 11-366заі19, яка згідно з ч.3 ст.291 КАС України, враховується при ухваленні рішення у типовій справі, що відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко