Справа № 639/878/17
Провадження № 2/639/497/20
12 травня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Єрьоміна О.А., Панікарук В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/878/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір,
14 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила постановити рішення, на підставі якого стягнути з відповідача аліменти на її користь в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку/доходу/ щомісячно на утримання непрацездатної матері.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 2000 року є пенсіонером за віком. ЇЇ джерелом доходу є пенсія, якої не вистачає на придбання ліків, продуктів харчування. Вона знаходиться у тяжкому матеріальному становище і змушена вишукувати будь-які можливості для економії, щоб вижити.
Позивач зазначає, що відповідач є працездатною особою, має трьох дітей, вихованням яких не займається, оскільки вони знаходяться у притулку.
Відповідач відмовляється у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу своїй матері, яка постійно хворіє, а тому позивач вимушена була звернутися до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 14.02.2017 року і до зміни матеріального чи сімейного становища сторін.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).
25 листопада 2019 року заявник ОСОБА_3 в особі свого представника - адвоката Кравцова С.О., звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2017 року у цивільній справі № 639/878/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір.
УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 06 грудня 2019 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2017 року у цивільній справі № 639/878/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір - задоволено.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2017 року у цивільній справі № 639/878/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір - скасовано.
Цивільну справу № 639/878/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір призначено до розгляду в судове засідання.
УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів цивільній справі №639/878/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір - задоволено.
Витребувано у Центрального управління Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, пр. Науки, б. 9) відомості про доходи ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 02 березня 2020 року клопотання позивача про витребування доказів - задоволено.
Витребувано у Центрального управління Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, пр. Науки, б. 9) відомості про доходи ОСОБА_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач всудовому засіданні заявлений позов підтримала, просила суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача - адвокат Ваштарева Є.А., яка діє на підставі ордеру серії ХВ № 1952 від 23.12.2019 року, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що позивач на теперішній час працює, а отже не є непрацездатною. Відповідач до 18 років проживала в інтернаті та перебувала на державному забезпеченні. На теперішній час відповідач не працює та має на утриманні трьох дітей.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с. 3)
Як пояснила в судовому засіданні позивач по справі, на теперішній час вона є пенсіонером за віком, коштів які вона отримує є недостатньо для забезпечення нормального життєвого рівня. Діти позивача добровільно їй не допомагають, у зв'язку з чим вона була вимушена була звернутися до суду з позовом.
Відповіднодо ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Статтею 51 Конституції України визначено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз вказаних положень закону дає підстави дійти до висновку, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
Стаття 205 СК України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі, лише, коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 204 СК України.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст.202СК України ), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК України).
Таким чином, право на утримання від повнолітніх дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін
Згідно ч.2 ст.205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що на теперішній час відповідач по справі офіційно не працює, регулярного доходу немає, що підтверджується довідкою про доходи. (а.с. 119-120)
До досягнення відповідачем 18 років, вона доволі часто перебувала у школах-інтернатах та знаходилася на державному забезпеченні, що, на її думку, є свідченням неналежного виконання позивачем своїх батьківських обов'язків.
Так, як вбачається з Довідки Комунального закладу «Харківська загальноосвітня школа інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради» від 08.10.2019 року № 226, ОСОБА_3 , дійсно навчалася у комунальному закладі «Харківська загальноосвітня школа інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради», з 01.09.1985 року по 31.08.1989 рік (з 1 по 6 клас) та з 17.09.1991 року по 09.06.1994 року (з 7 по 9 клас). ОСОБА_3 проживала в закладі з понеділка по п'ятницю кожного тижня (за винятком канікул) та знаходилась на неповному державному утриманні. (а.с.45)
Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за утримання і турботу, надану батьками дитині. В нормальних умовах діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них. Окрім того, однією з основних цілей регулювання сімейних відносин відповідно до ч. 2 ст. 1 Сімейного кодексу України є утвердження почуття обов'язку перед батьками.
Також, судом було встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в Жовтневому районі та отримує пенсію за віком, є ветераном праці, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 . (а.с. 5)
Окрім того, ОСОБА_1 офіційно працює та отримує заробітну плату близько 3 200, 00 грн. (а.с. 87-88)
Отже, загальний сукупний дохід ОСОБА_1 складає близько 5 500, 00 грн.
Даний факт підтвердила в судовому засіданні і сама позивач.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір доходів позивача не дозволяє їй забезпечувати нормальний рівень свого життя та того що позивач потребує сторонньої матеріальної допомоги, суду надано не було.
З огляду на викладене, та враховуючи той факт, що відповідач по справі офіційно не працює, не має регулярного доходу, на її утриманні знаходиться троє дітей, а також враховуючи те, що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 48, 51 Конституції України, ст. ст. 202, 204, 205 СК України, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В силу пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354 (строки апеляційного оскарження) продовжуються на строк дії такого карантину.
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 15.05.2020 року.
Суддя В. В. Труханович