справа№380/2806/20
14 травня 2020 року
м. Львів, вул. Чоловського,2
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
14.04.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії у розрахунку 76% від розміру грошового забезпечення відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації (Додаток 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103)) з 01.01.2018, здійснивши при цьому виплату пенсії із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат. Виплату заборгованої суми пенсії здійснити одним платежем у визначений законом термін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII); пенсію призначено з 08.05.2004 в розмірі 76% від грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103) відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018. З отриманих від відповідача документів позивач дізнався, що в процесі перерахунку пенсії відповідач протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії, з 76% до 70%. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області, позов не визнав, 07.05.2020 за вх. №23174 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що згідно зі статтею 13 Закону №2262, із змінами, максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому ГУ ПФУ у Львівській області діяло правомірно, коли при перерахунку з 01.01.2018 пенсії ОСОБА_1 на підставі Постанови №103 визначило її максимальний розмір виходячи з 70% розміру грошового забезпечення позивача, оскільки саме такий розмір встановлено Законом станом на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив внутрішню службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Позивач є пенсіонером, пенсію за вислугу років призначено з 08.05.2004 у розмірі 76% грошового забезпечення.
На виконання вимог статті 63 Закону №2262-XII та Постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції видало довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до котрої визначено розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.03.2018 (а.с.23).
На виконання Постанов Кабінету Міністрів України №№704,103 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, при цьому основний розмір пенсії визначило в розмірі 70% від суми грошового забезпечення.
Позивач не погоджується з такими діями ГУ ПФУ у Львівській області, вважає їх протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та грубо порушують право позивача на пенсійне забезпечення.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2262-XII, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з пунктом а) частини першої статті 13 Закону №2262-XII, у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, цифри "90" замінено цифрами "80" (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI). Пунктом 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, внесено змін и у частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” цифри “ 80” замінено цифрами "70" (пунктом 23 розділу II Закону №1166-VII).
Статтею 63 Закону №2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до частини 4 цієї статті усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1, 2 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку №45).
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103). Цією постановою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”
Згідно з пунктом 2 Постанова №103 визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
04.02.2019 Верховний Суд прийняв рішення в зразковій адміністративній справі №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18) за позовом позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. Верховний Суд зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. У цій зразковій справі Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Верховний Суд виділив такі ознаки типової справи:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та залишила рішення від 04.02.2019 без змін.
Таким чином, аналіз наведених вище норм Закону №2262-XII та Постанови №45 дає підстави стверджувати, що при призначенні пенсії за вислугу років її відсотковий розмір визначається чинною на момент прийняття відповідного рішення редакцією частини другої статті 13 Закону №2262-XII.
ОСОБА_1 з 08.05.2004 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-XII як особа, що має достатній для призначення цього виду пенсії стаж служби; пенсію призначено в розмірі 76% від грошового забезпечення. При прийнятті в 2004 році рішення про призначення пенсії за вислугу років її основний розмір визначено в розмірі 76% від суми грошового забезпечення заявника. Чинна на той момент редакція частини другої статті 13 Закону №2262-XII обмежувала основний розмір пенсії максимальною величиною, що складала 90% відповідних сум грошового забезпечення. Надалі ця норма двічі зазнала змін щодо встановлення (зменшення) граничного розміру пенсії за вислугу років - спочатку з 90 до 80 (2011), а надалі - до 70 відсотків грошового забезпечення (2014).
Ця справа є типовою, тому суд при її вирішенні враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18) від 04.02.2019.
Стаття 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (перерахунку пенсії) визначала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Водночас суд зауважує, що порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців урегульований не статтею 13 Закону №2262-XII, а іншими нормами права, а саме: статтею 63 Закону №2262-XII, Порядком №45 (з урахуванням змін, внесених Постановою №103).
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, який регламентується різними нормами права. При цьому норми, що регламентують порядок проведення перерахунку пенсії за вислугу років, не передбачають зміни (зменшення) відсоткового розміру основного розміру пенсії при проведенні її перерахунку. Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії.
Оскільки норма частини другої статті 13 Закону №2262-XII врегульовує правовідносини щодо призначення нових, а не здійснення перерахунку раніше призначених пенсій за вислугу років, то застосування відповідачем цієї норми при перерахунку пенсії ОСОБА_1 в квітні 2018 року є помилковим; таке помилкове правозастосування свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки спричинило отримання позивачем пенсії у розмірі, суттєво меншому за визначений Законом. Оскільки при перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 відповідач невірно визначив (занизив) її основний розмір (70% від суми грошового забезпечення за відповідною посадою замість 76%), то суд дійшов висновку про порушення права позивача на належне соціальне забезпечення (у розмірі, визначеному Законом №2262-XII).
Щодо вимоги про виплату позивачу недоотриманої пенсії однією сумою, суд зазначає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, з огляду на те, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання виплатити суму недоотриманої пенсії буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. При цьому суд звертає увагу, що кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії, з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести 01.01.2018 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розрахунку 76% від розміру грошового забезпечення відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, здійснивши при цьому виплату пенсії із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
В задоволенні позовних вимог про виплату заборгованої суми пенсії одним платежем у визначений законом термін відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 841 (вісімсот сорок одна) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повне рішення суду складене та підписане 14.05.2020
Суддя Грень Н.М.