13 травня 2020 року № 320/3975/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2 892 401,06 грн. за шкоду, заподіяну державі.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2019 № 2307 про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі технічних засобів та майна продовольчої служби на продовольчому складі № 1 військового містечка військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 винесена сувора догана. Встановлено, що ним завдано збитки на суму 266373,96 грн., які підлягають стягненню.
Також, наказом тимчасово виконуючого обв'язки командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2019 № 2446 про результати службового розслідування за фактом нестачі технічних засобів та майна продовольчої служби встановлено, що майором ОСОБА_1 було втрачене майно на загальну суму 2 835 498,99 грн. Вказана сума підлягає поверненню.
Судом з наданих до позовної заяви документів встановлено, що майора ОСОБА_1 , начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 , звільнено наказом командувача військ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (по особовому складу) від 28 вересня 2019 року № 265 у запас відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу” за підпунктом “б” частини п'ятої (за станом здоров'я).
З 30.01.2020 майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського ОМВК Київської області, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2020 № 32.
Позивач вказує, що до звільнення відповідач добровільно відшкодовував збитки завдані державі. Тому, станом на 10.04.2020 заборгованість становить 2 892 401,06 грн.
Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX визначено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 Закону від 03.10.2019 № 160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону від 03.10.2019 № 160-IX встановлено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Тобто, обов'язковою умовою для відшкодування шкоди завданої державі в судовому порядку є відмова особи від її добровільного відшкодування.
При цьому, звертаючись до суду позивач не посилається у позові та не надає суду жодного доказу того, що ОСОБА_1 відмовився від добровільного відшкодування заборгованості в сумі 2 892 401,06 грн. за шкоду, заподіяну державі.
Разом з тим, частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що позивач не посилається у позові та не надає жодного доказу того, що ОСОБА_1 відмовився від добровільного відшкодування заборгованості в сумі 2 892 401,06 грн., у суду, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, відсутня можливість перевірити дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду, відлік якого починається з моменту відмови відповідача від добровільного відшкодування заборгованості.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- належним чином завірених доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від добровільного відшкодування заборгованості в сумі 2 892 401,06 грн. за шкоду, заподіяну державі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова