15 травня 2020 рокум. Ужгород№ 260/135/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не здійснення із 05.03.2019 р. виплати позивачу нарахованих з 01.01.2018 р. сум 100% підвищення пенсії, що призвело до невиплати позивачу підвищеної суми пенсії в розмірі 50 відсотків щомісячного підвищення ( по 447,84 грн. за кожний місяць) за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та 25 відсотків щомісячного підвищення пенсії (по 223,92 грн. за кожний місяць) з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року; 2) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , викладену у листі-відмові за вих. № 921/М-99-01 від 28.12.2019 р., щодо відсутності підстав для виплати нарахованої з 01.01.2018 р. та невиплаченої суми пенсії в розмірі 50 відсотків щомісячного підвищення пенсії позивача (по 447,84 грн. за кожний місяць) за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та в розмірі 25 відсотків щомісячного підвищення пенсії позивача (по 223,92 грн. за кожний місяць) з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити однією сумою позивачу нараховані з 01.01.2018 р. та не виплачені суми пенсії в розмірі 50 відсотків щомісячного підвищення пенсії позивача (по 447,84 грн. за кожний місяць) за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та у розмірі 25 відсотків щомісячного підвищення пенсії позивача (по 223,92 грн. за кожний місяць) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року; 4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати доходу, яка передбачена Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, у зв'язку з порушенням строків виплати невиплаченої суми пенсії в розмірі 50 відсотків щомісячного підвищення пенсії позивача (по 447,84 грн. за кожний місяць) за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та в розмірі 25 відсотків щомісячного підвищення пенсії позивача (по 223,92 грн. за кожний місяць) з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01 січня 2018 року, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, при цьому протиправно зменшено її розмір з 100% підвищення пенсії до 50% у 2018 році та 75% у 2019 році. Вважає, що в період з 05.03.2019 р. наявна бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті пенсії в повному обсязі, а також бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячних сум підвищення пенсії за період з 01.01.2018 р. Також, вважає протиправною відмову відповідача у невиплаті щомісячних сум підвищення пенсії (50% за кожний місяць у 2018 році та 25% за кожний місяць у 2019 році).
До Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема, зазначив, що Постановою № 103 передбачено умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Зазначеною постановою передбачено, що виплата перерахованих пенсій здійснюється поетапно, починаючи з 01 січня 2018 року в таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Виплата пенсії позивачу проводиться відповідачем відповідно до постанови № 103, яким встановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї Постанови підвищених пенсій з 01 січня 2018 року у зазначених вище розмірах. Звертає увагу, що визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 р. по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 р., не може мати наслідком визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо перерахунку пенсії та виплати перерахованих з 01.01.2018 року коштів, які були вчинені Головним управлінням до визнання нечинною Постанови № 103. Крім того, звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України «деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14.08.2019 р. № 804 визначено, що станом на 01 березня 2018 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.
01 травня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), з урахуванням довідки від 06.04.2018 р. № 138 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року.
Згідно з Постановою № 103 підвищення пенсії позивача складає 895,67 грн., з них виплачується:
- з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення - 447,84 грн.;
- з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення - 671,75 грн;
- з 01.01.2020 р. 100% щомісячно від підвищення - 895,67 грн.
На звернення позивача від 17.12.2019 р. щодо виплати за період з 01 січня 2018 року по теперішній час суми нарахованого підвищення пенсії в повному обсязі (100 % підвищення пенсії) загальною сумою, з урахуванням вже виплачених відсотків даного підвищення, пенсійний орган листом № 921/М-99-01 від 28.12.2019 р. повідомив, що Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 103, якою, зокрема, визначено умови, порядок проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними, п.п. 1,2 Постанови № 103. Після прийняття вищезазначеного рішення суду інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку та виплати пенсій Урядом не приймалось. Крім того, 14 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою передбачено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до Постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 р.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно із ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 1 Порядку № 45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідно до пункту 1 якої (чинного на час здійснення перерахунку пенсії) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 цієї ж постанови передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Отже, з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців на підставі ст. 63 Закону № 2262-XII та п. 4 Порядку № 45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до Постанови № 103.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, в силу приписів ч. 2 ст. 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Разом з тим, у позовній заяві позивач просить визнати протиправною відмову та бездіяльність відповідача щодо не здійснення із 05.03.2019 р. виплати позивачу нарахованих з 01.01.2018 р. сум 100% підвищення пенсії, що призвело до невиплати підвищеної суми пенсії в розмірі 50 % щомісячного підвищення за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та 25 % щомісячного підвищення пенсії з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
З цього приводу суд звертає увагу позивача на те, що на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року пункти 1 та 2 Постанови № 103 були чинними та не скасованими. При цьому, пунктом 2 Постанови № 103 встановлено проводити виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01 січня 2018 року у розмірі 50 відсотків, а з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення виплати позивачу перерахованої відповідно до пункту 1 Постанови № 103 підвищеної пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року у розмірі 50 відсотків та з 01 січня 2019 року по 05 березня 2019 року у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року не можуть вважатися протиправними, оскільки здійснення такої виплати за вказаний період проведено відповідачем на виконання пункту 2 Постанови № 103, який був чинним та не скасованим до 05 березня 2019 року.
Водночас, суд відповідно до норм до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у даній справі враховує викладений у рішенні у зразковій справі № 160/3586/19 правовий висновок Верховного Суду, відповідно до якого "у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії".
Так, як підтверджується матеріалами справи, згідно з Постановою № 103 підвищення пенсії позивача складає 895,67 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 447,84 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 671,75 грн; з 01.01.2020 у 100% щомісячно від підвищення - 895,67 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.
При цьому, суд враховує, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 р. прийнято постанову № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019 р.
Згідно з даною постановою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Отже, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, у відповідача, починаючи з 05.03.2019 р. виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення. Проте, з 04.09.2019 р. набрала чинності постанова № 804 від 14.08.2019 р., яка є чинною та підлягає обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 06.08.2019 р. у зразковій справі № 160/3586/19, встановлені фактичні обставини справи, а також беручи до уваги Постанову № 804, яка набрала чинності 04.09.2019 р., суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача, викладеної у листі-відмові, щодо відсутності підстав для виплати нарахованої з 01.01.2018 року та невиплаченої суми пенсії в розмірі 25 % щомісячного підвищення пенсії позивача за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року, а тому позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, відповідно до прохальної частини позову позивач також просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення із 05.03.2019 р. виплати позивачу нарахованих з 01.01.2018 р. сум 100% підвищення пенсії, що призвело до невиплати підвищеної суми пенсії в розмірі 50 % щомісячного підвищення за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. та 25 % щомісячного підвищення пенсії з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р.
У той же час, відповідачем фактично допущено протиправні дії щодо відмови у виплаті нарахованої з 01.01.2018 року та невиплаченої суми пенсії в розмірі 25 % щомісячного підвищення пенсії позивача за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року, які вчинені у спосіб надання відповіді листом від 28.12.2019 р. № 921/М-99-01.
Отже, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Відносно вимоги позивача виплатити суми недоплаченої частини пенсії однією сумою, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду в межах даної справи, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Відповідно підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Разом з тим, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відтак, з огляду на висновок суду про протиправність відмови відповідача, викладеної у листі-відмові, щодо відсутності підстав для виплати нарахованої з 01.01.2018 року та невиплаченої суми пенсії в розмірі 25 % щомісячного підвищення пенсії позивача за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року, позовна вимога про зобов'язання відповідача виплатити однією сумою позивачу нараховані з 01.01.2018 р. та не виплачені суми пенсії в розмірі 50 % щомісячного підвищення пенсії позивача за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та у розмірі 25 % щомісячного підвищення пенсії позивача за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року підлягає задоволенню частково у спосіб: зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу нараховані з 01.01.2018 р. та не виплачені суми пенсії в розмірі 25 % щомісячного підвищення пенсії позивача за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року.
Водночас, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
При цьому, ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
У той же час, п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159 встановлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Таким чином, суд зауважує, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
При цьому, слід враховувати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Таким чином, обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11 липня 2018 року по справі за № 487/6923/16-а.
В даному випадку, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Слід також зазначити, що у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі № 404/6317/16-а, від 18.09.2018 по справі № 522/535/17, від 25.10.2018 по справі № 420/1410/17 зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, враховуючи їх передчасність, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Отже, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 77, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, викладену у листі-відмові № 921/М-99-01 від 28.12.2019 року, щодо відсутності підстав для виплати ОСОБА_1 нарахованої з 01.01.2018 року та невиплаченої суми пенсії в розмірі 25 % щомісячного підвищення пенсії за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) нараховані з 01.01.2018 року та не виплачені суми пенсії в розмірі 25 % щомісячного підвищення пенсії за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець