про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
12 травня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1689/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастон" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким просить суд визнати протиправними дії/бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) при винесенні постанов: про стягнення виконавчого збору по ВП №61522152 від 12.03.2020 р. за наслідком протиправних при відкриті ВП №61522152 від 12.03.2020р., та Постанови про розмір мінімальних витрат ВП №61522152 від 12.03.2020р. та акту про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі від 02.04.2020 р. в межах ВП № 61522152 та скасувати зазначені процесуальні документи.
Відповідно до ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
12 березня 2020 року старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу ДВС центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №61522152 при примусовому виконанні виконавчого документа, Наказу №902/862/15 виданого 25.02.2020 року Господарським судом Київської області.
Того ж дня, старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу ДВС центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено дві постанови:
- про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №61522152 на виконання виконавчого документу, Наказу №902/862/15 виданого 25.02.2020 року Господарським судом Київської області;
- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №61522152 на виконання виконавчого документу, Наказу №902/862/15 виданого 25.02.2020 року Господарським судом Київської області.
В подальшому, 02 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу ДВС центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено Акт про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, у виконавчому провадженні №61522152 при примусовому виконанні виконавчого документа, Наказу №902/862/15 виданого 25.02.2020 року Господарським судом Київської області.
Зазначені документи є предметом оскарження у даній адміністративній справі.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби встановлено статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», частиною першої якої встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Процесуальні відносини, пов'язані із оскарженням рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, одночасно регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій.
Так, відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.5 ст.287 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Згідно ч.1 ст.339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що чинним законодавством, за приписами ст. 287 КАС України та ст. 339 ГПК України, чітко врегульовано, що даний спір повинен розглядатися місцевим загальним судом, який видав виконавчий документ.
Крім того, спір у даній справі стосується також питання передачі майна позивача (боржника) - стягувачу, передача якого відбулася на підставі оскаржуваного Акту про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі від 02.04.2020 року, винесеного у ВП №61522152 старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу ДВС центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при примусовому виконанні виконавчого документа, Наказу №902/862/15 виданого 25.02.2020 року Господарським судом Київської області.
Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, шо випливають із цивільних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 340/25/19.
Зважаючи на викладене, враховуючи той факт, що позивач є стороною виконавчого провадження №61522152 з примусового виконання наказу Господарського суду Київського області у справі №902/862/15, виданий 25.02.2020 року, компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд, який видав виконавчий документ, а саме Господарський суд Київської області.
Згідно п. 24 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, фраза "встановленого законом" викладена в частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…".
З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
При цьому, суд зазначає, що у випадку розгляду справи Закарпатським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч.6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Таким чином, поданий адміністративний спір підлягає розгляду Господарським судом Київської області, відповідно до приписів ст. 287 КАС України та ст. 339 ГПК України, який в даній справі є повноважним судом, в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись ст. 169, 170, 171, 287, 256 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк