13 травня 2020 року м. Кропивницький
справа № 389/3496/19
провадження № 22-ц/4809/851/20
Кропивницький апеляційний суд у складі головуючого судді Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 березня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми внаслідок невиконання умов договору, -
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 березня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача кошти, надані за договором про співпрацю в сумі 170 000,00 грн.
Не погодившись із рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 березня 2020 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга відповідачем подана через підсистему «Електронний суд» 12 квітня 2020 року та зареєстрована Кропивницьким апеляційним судом 13 квітня 2020 року.
Відповідно ч. 7 ст. 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
У ч.ч. 5, 7 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що здійснення правосуддя з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або інших засобів електронної ідентифікації вчиняється в порядку, встановленому законом. Результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг повинні визнаватися в усіх державних установах та іншими користувачами цих послуг.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).
Оскільки апеляційну скаргу скріплено електронним підписом ОСОБА_1 , апеляційну скаргу подано особою, яка має право на апеляційне оскарження та у строки визначені законом.
Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху за наступного.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги викладені у ст. 356 ЦПК України.
Так, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення або ухвала, що оскаржуються.
Всупереч викладеному, скаржником не зазначено необхідну інформацію щодо позивача, а також у преамбулі апеляційної скарги неправильно зазначено дату судового рішення, яке ним оскаржується (вказано - 15 березня 2020 року, фактично рішення у справі ухвалено судом 16 березня 2020 року).
Крім того, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства, враховуючи предмет та ціну позову, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі відповідачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2 550,00 грн. (1700,00 грн. х 150% = 2 550,00 грн.).
Однак, доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку і розмірі скаржником до суду не надано.
Разом з тим, апеляційна скарга містить клопотання скаржника про відтермінування сплати судового збору на розумний строк з метою забезпечення права відповідача на судовий захист і доступ до правосуддя. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що не має на даний момент жодного джерела доходів. Вказує на те, що не в змозі негайно сплатити судовий збір також через епідемію коронавірусної хвороби.
Апеляційним судом враховано, що п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду за клопотанням сторони, враховуючи її майновий стан, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, норми ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Як зазначив ЄСПЛ у своїх рішеннях «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року (п. 44) та «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року (п.п. 63-64), оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що передумовою та обов'язковою підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є скрутний майновий стан учасника, на якого Законом покладено обов'язок сплати судового збору. Такий майновий стан особи, який не дозволяє без значного погіршення фінансового становища здійснити сплату судового збору, доказується учасником справи у загальному порядку. Тож особа, яка заявляє клопотання на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», повинна навести доводи і подати відповідні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог процесуального закону щодо доказів і доказування, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Разом з тим, скаржником не надано до суду доказів щодо свого майнового стану (довідку органу ДПС України, інформацію про наявність або відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, яка підтверджена витягами з відповідних державних реєстрів тощо).
До того ж, враховуючи, що відстрочення сплати судового збору є можливим лише на певний період, тривалість якого у будь-якому випадку обмежується ухваленням судового рішення у справі, скаржником не надано до суду апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували фінансову спроможність останнього сплатити суму судового збору протягом встановленого законом строку розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, докази, які у своїй сукупності свідчили б про об'єктивну неможливість або утруднення, пов'язане зі значним погіршенням фінансового становища, сплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку і розмірі, в матеріалах апеляційного оскарження відсутні.
Враховуючи наведене, скаржником не дотримано вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені судом обставини та вимоги процесуального законодавства, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України,апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 березня 2020 року, - залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 у десятиденний термін з дня отримання копії ухвали надати до Кропивницького апеляційного суду:
- належно оформлену апеляційну скаргу, в якій вказати визначену процесуальним законом інформацію про позивача та правильну дату рішення, що оскаржується;
- докази сплати судового збору у розмірі 2 550,00 грн. за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду або належні докази на підтвердження скрутного майнового стану скаржника.
Роз'яснити скаржнику, що в силу вимог Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України з доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», встановлений апеляційним судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
У разі невиконання скаржником у цей строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.М. Дьомич