13 травня 2020 року
Київ
справа №299/1103/19
адміністративне провадження №К/9901/7326/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 299/1103/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовом до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.01.2019 №12 про відмову в призначенні пенсії, в частині не зарахування періоду роботи з 23.07.1986 по 29.07.1991 на посаді фельдшера шкіл і дитсадків 0,5 ставки і 0,5 ставки медсестри Т-Реметівської селищної лікарні Перечинської райлікарні, та в частині не зарахування періоду роботи з 28.08.1989 по 31.12.1998 на посаді санітарки в Аптеці № 110 с. Шаланки, до загального трудового стажу;
- зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 23.07.1986 по 29.07.1991 на посаді фельдшера шкіл і дитсадків 0,5 ставки і 0,5 ставки медсестри Т-Реметівської селищної лікарні Перечинської райлікарні, та періоду роботи з 28.08.1989 по 31.12.1998 на посаді санітарки в Аптеці №110 с. Шаланки, провівши перерахунок призначеної пенсії по віку з 17.12.2018 , тобто з дня звернення за призначенням пенсії.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.04.2019 позов передано на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 замінено первісного відповідача на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 від 21.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 апеляційну скаргу позивачки задоволено частково:
- скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, оформлене протоколом від 28.01.2019 №12 про відмову в призначенні пенсії в частині не зарахування періоду роботи позивачки з 23.07.1986 по 29.07.1991 на посаді фельдшера шкіл і дитсадків й медсестри Т-Реметівської селищної лікарні Перечинської районної лікарні, та в частині не зарахування періоду роботи з 28.08.1989 по 31.12.1998 на посаді санітарки в аптеці №110 с. Шаланки до загального трудового стажу;
- зобов'язано відповідача зарахувати до загального трудового стажу позивачки періоди роботи: з 23.07.1986 по 29.07.1991 на посаді фельдшера шкіл і дитсадків й медсестри Т-Реметівської селищної лікарні Перечинської районної лікарні; з 28.08.1989 по 31.12.1998 на посаді санітарки в аптеці № 110 с. Шаланки та призначити пенсію за віком з 07.12.2018;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16.03.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 10.03.2020, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 і залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом сплати судового збору та наведення підстави касаційного оскарження визначеної статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання вимог ухвали від скаржника 27.04.2020 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з платіжним дорученням від 16.04.2020 № 564.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши заяву про усунення недоліків касаційної скарги відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, станом на 13.05.2020 недоліки касаційної скарги не усунуті.
В контексті вимог частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 КАС України, якщо скаржник не усунув недоліки, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
Згідно з частиною другою статті 332 та частиною восьмою статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 299/1103/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С. М. Чиркін
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Шарапа