вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2020 р. Справа № 480/2942/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (вул. Дегтярівська, 19, м. Київ - 119, 04119) про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України і просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України №231 від 06.04.2020.
Крім того, у своїй позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160 КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Із позовної заяви вбачається, що позивач просить поновити строк звернення до суду, однак, у позовній заяві не зазначено будь-яких обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду для оскарження наказу про результати службового розслідування.
Враховуючи викладене та з урахуванням того, що з позовної заяви неможливо встановити коли саме і як позивач дізнався про існування оскаржуваного наказу, позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку щодо оскарження наказу про результати службового розслідування, підтверджені належними доказами.
Також, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У порушення вказаних норм позивач не зазначив ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомі номери засобів зв'язку відповідача, а також офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.
Крім того, із позовної заяви вбачається, що, подана від імені ОСОБА_1 позовна заява, підписана представником позивача - Сердюк О.В.
Положеннями частини 6 статті 160 КАС України встановлено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У порушення вказаних норм, у позовній заяві представник позивача не зазначила власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Також, позивач у позовній заяві, у порушення вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, не зазначив відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд також зауважує, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати наказ про результати службового розслідування. У той же час, із наданої до позовної заяви копії оскаржуваного наказу вбачається, що вказаний наказ стосується не лише позивача, а й інших посадових осіб Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, частиною 5 ст. 160 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви, зокрема, про те, що в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Враховуючи наведене, позивачеві необхідно уточнити позовні вимоги, зазначивши які саме пункти наказу ним оскаржуються, або обґрунтувати яким чином порушуються права та інтереси позивача тими пунктами наказу, які стосуються інших посадових осіб Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Враховуючи викладене, позивачу пропонується подати до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначити: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; відомі номери засобів зв'язку відповідача; офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача; зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку щодо оскарження наказу про результати службового розслідування, підтверджені належними доказами, а також уточнити позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня завершення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
3. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Савицька