про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2020 року м. Рівне№460/3325/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.11.2019 №Ф-4875-50 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 10719,72 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, вимогами ст.122 КАС України чітко визначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як встановлено судом, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.11.2019 №Ф-4875-50 на суму 10719,72 грн.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).
Відповідно до абз.4, 5, 6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, положення ч.4 ст.25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок.
При цьому, правове регулювання, наведене у абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з податковим органом не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику єдиного соціального внеску.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. Оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI.
Висновки аналогічного характеру висловлені Верховним Судом у постанові від 08.08.2019 у справі №480/106/19.
Матеріалами позовної заяви підтверджується, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) була оскаржена позивачем в адміністративному порядку, за результатами чого Державною податковою службою України 06.04.2020 прийнято рішення про залишення скарги без розгляду.
У позовній заяві позивач вказує, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) нею отримано 21.02.2020, а рішення податкового органу про залишення скарги без розгляду - 29.04.2020.
При цьому, документального підтвердження отримання ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.11.2019 №Ф-4875-50 та рішення Державної податкової служби, за результатами її адміністративного оскарження, ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучає.
З даним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду позивач звернувся 12.05.2020, що підтверджується відтиском поштового штемпеля з датою подання позовної заяви до поштового відділення.
Отже, позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.11.2019 заявлена позивачем з пропуском визначеного абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI 10-денного строку.
Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску матеріали справи не містять.
Долучена до матеріалів справи заява ОСОБА_1 від 30.04.2020, адресована керівникові Рівненської дирекції "Укрпошта", в якій вона просить надати офіційний документ про підтвердження факту отримання нею рекомендованого листа №0405345618767 від Державної податкової служби України - 29.04.2020, не є належним доказом пропуску строку звернення до суду. Більше того, зазначення в такій заяві номера рекомендованого листа не дає можливості ідентифікувати його саме як такий, яким надсилалося рішення ДПС України від 06.04.2020.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду:
-заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з зазначенням підстав для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що у відповідності до п.3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня закінчення дії карантину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Борискін С.А.