14 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2089/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 20865,00 грн (5х4173,00 грн), а з 01 січня 2020 року в розмірі 23615,00 грн (5х4723,00 грн) без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та без обмеження пенсії граничним розміром і без урахування максимальної величини по заробітній платі, на яку нараховано та сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та ЄСВ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок та виплату з урахуванням попередніх виплат пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 20865,00 грн (5х4173,00 грн), а з 01 січня 2020 року в розмірі 23615,00 грн (5х4723,00 грн) без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та без обмеження пенсії граничним розміром і без урахування максимальної величини по заробітній платі, на яку нараховано та сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та ЄСВ /а.с. 1-8/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1982/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Цією ж ухвалою роз'єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі №440/1982/20 шляхом виділення у самостійне провадження позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат.
Позов у цій частині позовних вимог обґрунтований тим, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року законами України не було надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з цим, позивач звернувся до ГУ ПФУ у Полтавській області із заявою від 17 грудня 2019 року, в якій просив надати інформацію про розмір його пенсії по інвалідності, виплаченої за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №963-846/Г-03/8-1600/20 від 02 березня 2020 року позивачу повідомлено, що з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 січня 2012 року у справі №3-рп/2012, Кабінет Міністрів України має право регулювати порядок та розміри соціальних виплат в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік", та разом з тим вказаним законом не було передбачено видатків на виплату пенсій у зазначених заявником розмірах.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу № 440/2089/20, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 35/ зазначив, що з урахуванням положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Бюджетного кодексу України виплату пенсій позивачу проведено відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка прожовувала діяти протягом 2014 року. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) та інвалідом І групи, що підтверджується довідкою військової частини 61610 №43 від 26 листопада 1992 року, архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №41696 від 29 травня 2008 року, довідками сер. МСЕ 7-66ТЕ №0175291 від 29 червня 2011 року та серії 10ААА №017071 від 29 червня 2011 року, витягом з протоколу ЦВЛК №134 від 27 січня 2011 року, військовим квитком серії НОМЕР_1 та відповідними посвідченнями особи /а.с. 12-18, 41/.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та як інвалід І групи, каліцтво/захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), станом на 01 січня 2014 року отримував державну та додаткову пенсії по інвалідності, призначені відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсій) /а.с. 39, 42/.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 18 лютого 2020 року (вх.№846/Г-1600-20 від 18 лютого 2020 року) /а.с. 48/, в якій просив надати інформацію про розмір його пенсії по інвалідності, виплаченої за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №963-846/Г-03/8-1600/20 від 02 березня 2020 року /а.с. 49/ ОСОБА_1 повідомлено, що з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 січня 2012 року у справі №3-рп/2012, Кабінет Міністрів України має право регулювати порядок та розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок Держбюджету, в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік", однак вказаним Законом не було передбачено видатків на виплату пенсій у зазначених ним розмірах.
Розцінюючи цей лист як відмову у здійсненні перерахунку та виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом, просячи визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії за спірний період відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року /далі - Закон №796/.
Відповідно до статті 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною першою статті 50 Закону № 796 (в редакції від 09 липня 2007 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008) передбачено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: 100 процентів мінімальної пенсії за віком (для інвалідів I групи).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796 (в редакції від 09 липня 2007 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 10 мінімальних пенсій за віком (для І групи інвалідності).
Отже, базовою величиною розрахунку зазначених пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI від 04 червня 2011 року (набрав чинності 19 червня 2011 року) розділ VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
З метою реалізації вказаних положень закону постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року визначені мінімальні розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (набрав чинності 01 січня 2012 року) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (набрав чинності 01 січня 2013 року) встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
Законом України № 719-VII від 16 січня 2014 року "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (набрав чинності з 01 січня 2014 року) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Відтак, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01 січня 2014 року нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні були здійснюватись у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України № 1622-VII від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (набрав чинності 03 серпня 2014 року) розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, лише з 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року орган пенсійного фонду повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Вказаний висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №522/6810/17.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах мали місце протиправні дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року.
Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 9 та пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу /з урахуванням проведених виплат/ з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року пенсій по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, задоволенню не підлягає, оскільки із заявою про проведення відповідного перерахунку пенсій позивач не звертався та, як наслідок, дії щодо відмови у перерахунку пенсій відповідачем не вчинялися. Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №963-846/Г-03/8-1600/20 від 02 березня 2020 року позивачу лише повідомлено про розмір та порядок нарахування пенсії у спірний період на його заяву про надання інформації від 18 лютого 2020 року (вх.№846/Г-1600-20 від 18 лютого 2020 року).
З приводу посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про порушення свого права на обчислення пенсії в належному розмірі за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року позивач дізнався з листа відповідача вих. №963-846/Г-03/8-1600/20 від 02 березня 2020 року та з позовом до суду звернувся 14 квітня 2020 року /а.с. 1/, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач є інвалідом І групи та витрат по сплаті судового збору не поніс.
Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов'язання на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання судового рішення.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату /з урахуванням проведених виплат/ з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк