14 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2214/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Держпраці у Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,
29.04.2020 Управління Держпраці у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 17.04.2020 ВП №60952115, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова прийнята державним виконавцем з порушенням строку та процедури, встановлених частиною четвертою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
12.05.2020 відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа №816/954/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 13.12.2019 про зобов'язання Територіальне управління Держпраці в Полтавській області провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_1 від 19.04.2016 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні (а.с.32), державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) винесено постанову від 14.01.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №60952115 (а.с.9).
17.04.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн (а.с.112-113).
Не погоджуючись з вказаною постановою про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина п'ята статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
А частина шоста вказаної статті передбачає, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, вже під час відкриття виконавчого провадження визначається виконавчий збір.
Згідно частини першої статті 27 "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 "Про виконавче провадження").
Частиною четвертою вказаної статті Закону встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Матеріали справи свідчать, що 14.01.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60952115 (а.с.9).
У пункті 3 резолютивної частини вказаної постанови зазначено: "Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 18892 гривня (UAH)".
Разом з тим, як свідчать обставини справи, при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору. Натомість, спірна постанова прийнята відповідачем лише 17.04.2020, тобто з порушенням строку прийняття.
Водночас, суд зазначає, що статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання строків прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.
Відповідно до пункту 3 частини 5 цієї статті порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Таким чином, прийняття 17.04.2020 постанови про стягнення виконавчого збору не впливає на правомірність спірного рішення.
Частиною третьою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, із вказаної норми Закону слідує, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема, після закінчення виконавчого провадження, здійснюється державним виконавцем в тому випадку, якщо виконавчий збір стягнуто не було.
Натомість, прийняття відповідачем спірної постанови після відкриття виконавчого провадження і до його закінчення, на переконання суду, не свідчить про порушення процедури прийняття такого рішення.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Таким чином, у задоволені позовних вимог Управління Держпраці у Полтавській області слід відмовити.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволені позову Управління Держпраці у Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.В. Костенко