14 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4912/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Метекс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
12.12.2019 Приватне підприємство "Метекс" (надалі - ПП "Метекс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2019 №000399501 та №000400501.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що податковою перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЙЛ ПРОДАКШН", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 142725,00 грн., в т.ч. за півр.2018 року в розмірі 142725,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 251512,00 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2017 року - 92928,00 грн., лютий 2018 року - 53699,00 грн., березень 2018 року - 46182,00 грн., квітень 2018 року - 19085,00 грн., травень 2018 року - 39618,00 грн. У той же час, позивач покликається на те, що порушення вимог Податкового кодексу України, описані у акті, не мали місця у дійсності, оскільки реальний характер та достовірність вчинених господарських операцій підтверджується змістом первинних документів (податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, документи, що підтверджують транспортування товару, його переміщення в межах виробничих циклів підприємства та ін.). Зазначає про те, що до перевірки надані документи, які були достатніми для однозначного висновку про те, що господарські операції з продавцем товару ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" спрямовані на настання реальних наслідків, мають легітимну економічну мету, повністю доводять виконання сторонами умов договірних зобов'язань та їх добросовісну поведінку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
15.01.2020 до суду надійшов відзив на позов (а.с.176-177 т.1), у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, про безпідставність формування ПП "Метекс" витрат та податкового кредиту за результатом господарських операцій з ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" з огляду на безтоварність проведених операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків з огляду на те, що у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" за 2017 та 2018 роки по ланцюгу постачання відсутнє придбання такої номенклатури нафтопродуктів, як Бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 з кодом УКТЗЕД 2710124135. Також, зазначено, що у зв'язку з тим, що у наданих до перевірки видаткових накладних, ТТН не зазначено номер та дату довіреностей отримувача товарно-матеріальних цінностей, посади, прізвища ім'я та по-батькові отримувача товарно-матеріальних цінностей, дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника, дата і час прибуття до вантажоодержувача, дата і час виїзду від вантажоодержувача, не зазначена повна адреса пункту розвантаження, не зазначено посвідчення водія, тому дані документи не можуть вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності, тому господарські операції по придбанню товару, а саме Бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 з кодом УКТЗЕД 2710124135 ПП "Метекс" у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" є нереальними. До перевірки не надані сертифікатів виробника, паспортів якості або інших підтверджуючих документів щодо виробництва даної продукції, актів приймання-передачі. Таким чином, перевіряючими зроблено висновок про нереальність придбання товару, а саме Бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 з кодом УКТЗЕД 2710124135 у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН", введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу від попередніх суб'єктів господарювання.
06.02.2020 позивачем надано до суду відповідь на відзив (а.с.186-190 т.1), у якому, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, вказував, що первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН". Звертає увагу на те, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Зазначив, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача, суд виходить з того, що відповідачем не обґрунтовано необхідність відкладення розгляду справи, не повідомлено про наявність доказів, які мають значення для розгляду справи по суті та які можуть бути надані ним безпосередньо в судовому засіданні та не можуть бути надані суду засобами поштового зв'язку, а також не надано відомостей, які б свідчили про існування перешкод для розгляду справи за його відсутності.
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ПП "Метекс" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31847834.
Видами діяльності ПП "Метекс" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є зокрема: Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; Код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
У період з 26.09.2019 по 08.10.2019 року фахівцями ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Метекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019.
За результатами перевірки складений акт від 23.10.2019 №1292/16-31-05-01-10/31847834 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Метекс" (а.с.14-25 т.1).
У відповідності до розділу 4 Акта перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області зроблено, на думку платника, хибні висновки про встановлені порушення:
- п.44.1. ст.44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом МФУ від 07.02.2013р. №73, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджених Наказом МФУ від 31.12.1999 №318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 142725,00 грн., в т.ч. за півр.2018 року в розмірі 142725,00 грн.;
- п.198.1., 198.3. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 251512,00 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2017 року - 92928,00 грн., лютий 2018 року - 53699,00 грн., березень 2018 року - 46182,00 грн., квітень 2018 року - 19085,00 грн., травень 2018 року - 39618,00 грн.
Висновки акту перевірки зводяться до того, що надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не доводять факт поставки товарів позивачу від ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН", оскільки наявні документи оформлені формально і не підтверджують реальність господарських операцій, з огляду на те, що у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" за 2017 та 2018 роки по ланцюгу постачання відсутнє придбання такої номенклатури нафтопродуктів, як Бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 з кодом УКТЗЕД 2710124135. Також, в акті зазначено, що у зв'язку з тим, що у наданих до перевірки видаткових накладних, ТТН не зазначено номер та дату довіреностей отримувача товарно-матеріальних цінностей, посади, прізвища ім'я та по-батькові отримувача товарно-матеріальних цінностей, дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника, дата і час прибуття до вантажоодержувача, дата і час виїзду від вантажоодержувача, не зазначена повна адреса пункту розвантаження, не зазначено посвідчення водія, тому дані документи не можуть вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності, тому господарські операції по придбанню товару, а саме Бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 з кодом УКТЗЕД 2710124135 ПП "Метекс" у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" є нереальними. До перевірки не надані сертифікатів виробника, паспортів якості або інших підтверджуючих документів щодо виробництва даної продукції, актів приймання-передачі. Таким чином, перевіряючими зроблено висновок про нереальність придбання товару, а саме Бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 з кодом УКТЗЕД 2710124135 у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН", введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу від попередніх суб'єктів господарювання.
Не погодившись з висновками перевірки, ПП "Метекс" було подано заперечення до Акту перевірки від 23.10.2019 №1292/16-31-05-01-10/31847834.
Однак, листом від 20.11.2019 №10573/10/16-31-05-01-18 ГУ ДПС у Полтавській області повідомило, що висновки акту перевірки від 23.10.2019 №1292/16-31-05-01-10/31847834 залишаються без змін, а подане заперечення без задоволення.
На підставі складеного акту перевірки від 23.10.2019р. №1292/16-31-05-01-10/31847834, ГУ ДПС у Полтавській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 000399501 від 25.11.2019 відповідно до якого ПП "Метекс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 178406,25 грн., з яких 142725,00 грн. за основним платежем та 35681,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26 т.1);
- № 000400501 від 25.11.2019 відповідно до якого ПП "Метекс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 314390,00 грн., з яких 251512,00 грн. за основним платежем та 62878,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.28 т.1).
Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області, ПП "Метекс" звернулось до суду з цим позовом.
Оцінивши наведені доводи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1 ст.198 ПК України).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.
Судом встановлено, що між ПП "Метекс" (Покупець) та ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" (Постачальник) було укладено Договір поставки нафтопродуктів від 16.05.2017 №ОП-167 (а.с.30 т.1).
Поставка нафтопродуктів за вказаним договором відбувалася на протязі 2017-2018 років.
На виконання умов зазначеного договору ПП "Метекс" придбало у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4, згідно наданих ПП "Метекс" заявок про майбутнє відвантаження бензину автомобільного Forward A-80, Євро 4: від 14.05.2018р. вих.№14/1, від 24.05.2018р. вих.№24/1, від 26.04.2018р. вих.№26/1, від 28.03.2018р. вих.№28/1, від 21.02.2018р. вих.№21/1, від 15.05.2017р. вих.№15/1 (а.с.215-220 т.1).
Господарські операції з поставки підтверджуються видатковими та податковими накладними:
- видаткові накладні: №4707 від 25.05.2018, № 4261 від 15.05.2018, №3786 від 27.04.2018, №2711 від 29.03.2018, № 1475 від 22.02.2018, 2941 від 16.05.2017 (а.с.36-41 т.1)
- податкові накладні: № 171 від 25.05.2018, № 81 від 15.05.2018, №200 від 27.04.2018, № 170 від 29.03.2018, №129 від 22.02.2018, №174 від 16.05.2017 (а.с.42-53 т.1)
Вищевказані видаткові та податкові накладні містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб, печатки, відображені в бухгалтерському обліку ПП "Метекс" та не викликають у суду сумнівів у їх достовірності. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Факт реєстрації податкових накладних відповідач не спростовує.
Розрахунки за поставлений товар відбувалися у безготівковій формі, згідно наступних рахунків на оплату та платіжних доручень: Рахунок №616 від 16.05.2017р., Платіжне доручення №36 від 16.05.2017р. на суму 557571 грн., Рахунок №146 від 21.02.2018р., Платіжне доручення №598 від 22.02.2018 на суму 322192,80 грн., Рахунок №263 від 28.03.2018р., Платіжне доручення №674 від 29.03.2018 на суму 277090,60 грн., Рахунок №383 від 27.04.2018р., Платіжне доручення №770 від 27.04.2018 на суму 114510,0 грн., Рахунок №435 від 15.05.2018р., Платіжне доручення №811 від 15.05.2018 на суму 120865,0 грн., Рахунок №477 від 25.05.2018р., Платіжне доручення №837 від 25.05.2018 на суму 116842,50 грн., а також наданими банківськими виписками (а.с.69-77 т.1). Факт оплати за товар відповідач не спростовує.
Транспортування (поставка) товару (бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4) здійснювалась через автоперевізників залученими ПП "Метекс" на договірній основі, що підтверджується договорами про надання послуг перевезення укладених з ФО-П ОСОБА_1 (Договір №14/2017-П від 23.03.2017, Договір №07/2018-П від 16.02.2018) та з ФО-П ОСОБА_2 (Договір №26/05-17 від 26.05.2017, Договір №19 від 29.03.2018), товарно-транспортними накладними від 16.05.2017 №5367, від 22.02.2018 №5488, від 29.03.2018 №8686, від 27.04.2018 №5835, від 15.05.2018 №5856, від 25.05.2018 №6043 (а.с.54-68 т.1).
Також, на підтвердження перевезення товару даними перевізниками, позивачем надано первинні документи, які підтверджують оплату послуг перевезення та відображення даних послуг в бухгалтерському обліку, а саме: по ФОП ОСОБА_1 : рахунок-фактура №СФ-0000148 від 16.05.2017, акт №ОУ-0000148 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.05.2017, податкова накладна №16 від 16.05.2017, рахунок-фактура №СФ-0000057 від 27.04.2018, акт №ОУ-0000057 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.04.2018, податкова накладна №17 від 27.04.2018, рахунок-фактура №СФ-0000066 від 15.05.2018, акт №ОУ-0000066 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.05.2018 податкова накладна №6 від 15.05.2018, рахунок-фактура №СФ-0000070 від 25.05.2018, акт №ОУ-0000070 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.05.2018, податкова накладна №10 від 25.05.2018; по ФОП ОСОБА_2 : рахунок на оплату №18 від 22.02.2018, акт надання послуг №18 від 22.02.2018, податкова накладна №7 від 22.02.2018, рахунок-фактура №СФ-0000049 від 29.03.2018, акт №ОУ-0000049 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.03.2018; банківські виписки по рахунку ПП "Метекс".
Обліку руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство відображено на рахунку 281 "Товари на складі" (а.с.78-79 т.1).
Також, судом встановлено, що ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" були надані ПП "Метекс" на бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 сертифікати відповідності та паспорти якості (а.с.80-83 т.1), а саме:
- Сертифікат відповідності на бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 терміном дії з 28.12.2016 до 27.12.2017 (зареєстровано в реєстрі за №UA1.174.0041976-16);
- Сертифікат відповідності на бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4 терміном дії з 26.12.2017 до 25.12.2018 (зареєстровано в реєстрі за №UA1.174.0021008-17);
- Паспорт якості №5 від 23.01.2017 виданий Випробувальною лабораторією "Універсалнафтохім" ТОВ "ВТІІ";
- Паспорт якості №5 від 23.01.2018 виданий Випробувальною лабораторією "Універсалнафтохім" ТОВ 2ВТІІ".
Зазначені документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 ) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, які узгоджуються між собою.
Судом встановлено, що Придбаний у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4, використано ПП "Метекс" в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, що узгоджується з основними видами господарської діяльності Підприємства. Так, придбаний у ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4, було продано ТОВ "Радіалгруп", що підтверджується наданими суду наступними документами: Договором поставки нафтопродуктів №16051 від 16.05.2017; Специфікаціями №1 від 16.05.2017, №11 від 22.02.2018, №12 від 29.03.2018, №13 від 27.04.2018, №14 від 15.05.2018, №15 від 15.05.2018; Рахунками-фактур №5 від 16.05.2017, №11 від 22.02.2018, №23 від 29.03.2018, №22 від 27.04.2018, №11 від 15.05.2018, №16 від 25.05.2018; Банківськими виписками про отримання коштів від ТОВ "Радіалгруп"; ТТН №007 від 16.05.2017, №012 від 22.02.2018, №023 від 29.03.2018, №027 від 27.04.2018, №010 від 15.05.2018, №016 від 25.05.2018; Видатковими накладними №5 від 16.05.2017, №10 від 22.02.2018, №19 від 29.03.2018, №19 від 27.04.2018, №9 від 15.05.2018, №12 від 25.05.2018; Податковими накладними №5 від 16.05.2017, №11 від 22.02.2018, №20 від 29.03.2018, №20 від 27.04.2018, №11 від 15.05.2018, №17 від 25.05.2018 (а.с.84-131 т.1)
Згідно наданої позивачем бухгалтерської довідки №79 від 30.10.2019 "Щодо отриманого прибутку", прибуток від продажу склав 21290,38 грн (а.с.132 т.1).
Покликання відповідача на те, що до перевірки не надані сертифікати виробника, паспорти якості або інших підтверджуючих документів щодо виробництва даної продукції спростовується наданими позивачем до суду сертифікатів відповідності та паспортів якості на бензин автомобільний Forward А-80, Євро 4. Суд звертає увагу на те, що сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок.
Так само суд не погоджується з доводами відповідача стосовно спірності питання перевезення товару від ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН", так як у ТТН не зазначено номер та дату довіреностей отримувача товарно-матеріальних цінностей, посади, прізвища ім'я та по-батькові отримувача товарно-матеріальних цінностей, дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника, дата і час прибуття до вантажоодержувача, дата і час виїзду від вантажоодержувача, не зазначена повна адреса пункту розвантаження, не зазначено посвідчення водія, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17.04.2018 р. (справа №815/2578/16), від 23.10.2018р. (справа №815/2946/13) згідно з якою сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Доводи контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача певних активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій, не підтверджені жодними доказами. Суд встановив, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, доказів протилежного відповідачем не надано.
Разом з тим, щодо інформації з АІС "Податковий блок" на яку посилався контролюючий орган в акті перевірки суд зазначає, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної фіскальної служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації.
Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо реальності, а тому законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентами товари не постачались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків (що мають наслідком збільшення податковим органом податкових зобов'язань цього платника) податкової інформації не є належним способом діяльності суб'єкта владних повноважень позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України.
В межах розгляду даної справи податковим органом не надано беззаперечних доказів здійснення позивачем та його контрагентом узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди.
Крім того, слід також зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 року у справі №815/2946/13-а , від 17.04.2018 року у справі №820/475/17.
Суд зазначає, що при вирішенні податкових спорів суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас таких доказів податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій позивача з контрагентами не спростовано. ГУ ДПС в Полтавській області не наведено також жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договорів не виконувались.
Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про наявність таких порушень з боку ПП "Метекс", а також про відсутність у позивача, як покупця послуг, права на здійснення господарських витрат та формування податкового кредиту з ПДВ, а тому не позбавляють позивача права на їх відображення у податковому обліку.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року ("Булвес АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбачуваним і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
Будь-яких доказів того, що позивач діяв без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість, представниками відповідача до суду не надано.
Зокрема, в акті перевірки відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку із ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам контрагентам за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Ними також не надано доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентами недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб'єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності.
Слід також зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано: рішень суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили та які б були прийняті в порядку ст. 55-1 ГК України ("Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання"); рішення суду, прийняті в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішеннями суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.
На підставі вищезазначеного, враховуючи надання позивачем всіх первинних документів, що стосуються господарських операцій за участі контрагента ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН", які фактично підтверджують їх реальне здійснення - придбання товару для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів та послуг в господарській діяльності, суд доходить висновку, що висновок перевіряючих щодо заниження заниження податку на прибуток на загальну суму 142725,00 грн., в т.ч. за півр.2018 року в розмірі 142725,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 251512,00 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2017 року - 92928,00 грн., лютий 2018 року - 53699,00 грн., березень 2018 року - 46182,00 грн., квітень 2018 року - 19085,00 грн., травень 2018 року - 39618,00 грн., є помилковим, а тому прийняті з підстав вказаних порушень податкові повідомлення-рішення від 25.11.2019 №000399501 та №000400501 є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сум 7391,94 грні, що підтверджується платіжним дорученням №2358 від 05.12.2019 (а.с.4).
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 7391,94 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Приватного підприємства "Метекс" (пров. Лубенський, 40, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 31847834) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 25 листопада 2019 року №000399501 та №000400501.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) на користь Приватного підприємства "Метекс" (пров. Лубенський, 40, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 31847834) витрати зі сплати судового збору в розмірі 7391,94 (сім тисяч триста дев'яносто одна гривня дев'яносто чотири копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.В. Костенко