справа № 380/2239/20
щодо залишення позову без розгляду та поновлення
строку звернення до адміністративного суду
13 травня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55.
В позовній заяві позивач щодо строку звернення до суду вказує, що строк на оскарження вимоги про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55 пропущений з поважних причин, а саме в зв'язку з тим, що відповідач не надіслав оскаржуваної вимоги позивачу. Вимогу про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55 ОСОБА_1 отримав у виконавчій службі 10.03.2020, таким чином просить поновити строк на оскарження вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55 в зв'язку із поважними причинами його пропуску.
Ухвалою від 06.04.2020 відкрито спрощене позовне провадежння в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Представник відповідача подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду від 16.04.2020 (вх. № 20263). В обгрунтування клопотання зазаначає, що оскаржувану вимогу позивачем отримано 03.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно абацу дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Таким чином, звернувшись до суду лише 17.03.2020 з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Оскільки представником відповідача долучено до заяви про залишення позовної заяви без розгляду, на підтвердження отримання оскаржуваної вимоги позивачем 03.12.2019, копію рекомендованого повідомлення, ухвалою від 06.05.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали поданню позову та свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
08.05.2020 представник позивача подав до суду заперечення на заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 23501). Зазначає, що 03.12.2019 ОСОБА_1 не отримував поштового відправлення, оскільки підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не є підписом позивача, що підтверджується копією паспорта позивача, копією заяви позивача начальнику Городоцького районного відділу виконавчої служби від 10.03.2020, копією трудової книжки, довіреністю від 11.03.2020. Просить відмовити в задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 19.11.2019 № Ф-3822-55. Оскаржувана вимога винесена відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI),
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно абз. 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження і таке оскарження здійснюється протягом десять днів.
Аналогічного правового висновку щодо десятиденного строку для оскарження вимоги, винесеної відповідно до Закону № 2464-VI, дійшов Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі № 0740/1050/18, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19.
Представник відповідача зазначає, що вимога Головного управління ДПС у Львівській області про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55 отримана позивачем 03.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, суд зазначає, що згідно з долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням (а.с. 51), не є можливим встановити, кому було відправлено поштове відправлення рекомендованим повідомленням, а також що саме відправлено таким поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням. Окрім того, згідно з відміткою про вручення відсутнє прізвище та ініціали особи, яка отримала рекомендоване повідомлення.
На підставі наведеного, суд зазначає, що долучене до матеріалів справи представником відповідача рекомендоване повідомлення, не є належним доказом того, що ОСОБА_1 03.12.2019 отримано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55.
Суд також зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі Golder проти Сполученого Королівства ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.
У Справі Пономарьов проти України Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Згідно з відміткою на заяві до Городоцького районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) позивач 10.03.2020 отримав вимогу про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55.
На підставі наведеного, суд зазначає, що звернувшись 17.03.2020 до суду із позовною заявою про скасування вимоги про слату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-3822-55, позивачем не пропущено встановлений законом десятиденний строк звернення до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись ст. 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Костецький Н.В.