12 травня 2020 р. Справа № 804/129/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Богарт Буд» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення -рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Богарт Буд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) щодо складання, з порушенням встановленого порядку, Акту позапланової документальної перевірки з викладеними в ньому суб'єктивними припущеннями та недійсним (скасувати) податкове повідомлення - рішення №0016951404 від 12.10.2017 року на суму 191210 грн. 00 коп. (сто дев'яносто одна тисяча двісті десять гривень 00 коп.), з яких 152968 грн. 00 коп. (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень 00 коп.) - за податковими зобов'язаннями; 38242 грн. 00 коп. (тридцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями як таке, що прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі Акту 21 вересня 2017 року за №12702/04-36-14-04/35987296, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству;
- визнання протиправними дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо складання, з порушенням встановленого порядку, Акту позапланової документальної перевірки з викладеними в ньому суб'єктивними припущеннями та недійсним (скасувати) податкове повідомлення - рішення №0016961404 від 12.10.2017 року на суму 172088 грн. 75 коп. (сто сімдесят дві тисячі вісімдесят вісім гривень 75 коп.), з яких 137671 грн. 00коп.(сто тридцять сім тисяч шістсот сімдесят одна гривня 00 коп.) - за податковими зобов'язаннями; 34417 грн. 75 коп. (тридцять чотири тисячі чотириста сімнадцять гривень 75 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями як таке, що прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі Акту 21 вересня 2017 року за №12702/04-36-14-04/35987296, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству.
Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богарт Буд» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
У пункті 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до положень пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 2 порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, згідно з яким - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.
Дії щодо складання акту перевірки не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані зі складанням акту перевірки є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер. Сам по собі факт складання акту перевірки, не породжує обов'язкових юридичних наслідків.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому дії щодо його складання не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 року по справі №811/119/13-а та від 13.12.2018 року по справі №810/6689/14.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою ( п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (ст. 55 Конституції України).
Суд зазначає, що поняття спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 22 березня 2018 року по справі № П/9901/135/18.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, з урахуванням ст.170 КАС України, суддя прийшов до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богарт Буд» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій по складанню акта 21 вересня 2017 року за №12702/04-36-14-04/35987296 перевірки ТОВ «Богарт Буд» необхідно відмовити.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богарт Буд» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій по складанню акту документальної позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Богарт Буд» по взаємовідносинам з ТОВ «Укроргенергогаз» за період вересень 2014 року від 21 вересня 2017 року за №12702/04-36-14-04/35987296.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Єфанова