13 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4507/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, Управління) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії із 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов'язання перерахувати його пенсію з 01 січня 2016 року у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та із 2003 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яка була призначена у розмірі 79 процентів від суми відповідного грошового забезпечення. У квітні 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача із 01 січня 2016 року, зменшивши її основний розмір до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач вважає дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення протиправними, оскільки відсутні правові підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яка обчислювалася при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 0300-0802-7/8744 від 10 квітня 2020 року (арк. спр. 21-26) позовних вимог не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII) законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а положення цієї статті застосовуються як при призначенні пенсії, так і при її перерахунку. Крім того, зазначив, що позивач пропустив встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячний строк звернення до суду, тому відповідно до статті 123 КАС України позов підлягає залишенню без розгляду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін (арк. спр. 18).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, при цьому пенсію за вислугу років йому було призначено із січня 2003 року у розмірі 79 процентів від суми грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії за вислугу років від 21 грудня 2002 року (арк. спр. 10).
У квітні 2018 року позивач дізнався, що із 01 січня 2016 року його пенсію перераховано, виходячи із розміру 70 процентів грошового забезпечення. При цьому, пенсія обчислена із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2 470 грн, оклад за спеціальне звання - 1 000 грн., надбавка за стаж служби 50 процентів - 1 735 грн, премія (1, 35%) - 70 грн 27 коп., усього - 5 275 грн 27 коп. Відтак розмір перерахованої пенсії складає 3 692 грн 69 коп. (арк. спр. 13, 14).
Позивач 28 лютого 2020 року звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 79 процентів від грошового забезпечення із 01 січня 2016 року, однак ГУ ПФУ у Волинській області листом (арк. спр. 16) повідомило його про те, що перерахунок пенсії з урахуванням 70 процентів грошового забезпечення здійснено за чинною редакцією Закону №2262-XII та, фактично, відмовило у перерахунку розміру такої пенсії до 79 % відповідного грошового забезпечення.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) передбачено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Як убачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено із січня 2003 року у розмірі 79 процентів від суми грошового забезпечення. У подальшому, позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, при цьому при здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у наступному.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Щодо строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, суд виходить із наступного.
За результатами судового розгляду даного спору установлено протиправність дій (рішень) пенсійного органу, що спричинило неотримання особою виплат пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час.
На переконання суду, строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку із непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
За таких обставин, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №806/1952/18.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу із 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку з 01 січня 2016 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, на виконання Постанови №103 у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп., сплачений відповідно до квитанції № 23 від 25 березня 2020 (арк. спр. 6).
Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 із 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку із 01 січня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 79 (сімдесят дев'ять) процентів відповідних сум грошового забезпечення, починаючи із 01 січня 2016 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 13 травня 2020 року.