Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/683/20
Номер провадження: 3/511/413/20
"13" травня 2020 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванова О. В. розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої в Щербанській ЗОШ І - ІІІ ступенів, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
18.04.2020 року за місцем мешкання гр. ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків, в результаті чого її син ОСОБА_2 , 2004 р.н. перебував в барі ПП «Пугач» в с. Щербанка до 04:00 год. Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, була належним чином повідомлена про день та час слухання справи судовою повісткою, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, ігнорування ОСОБА_1 виклику до суду, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується:
-реєстрацією Роздільнянським ВП ГУНП в Одеській області зі служби 102 телеграми за № 2263 від 18.04.2020 року, про те, що в барі утримується група дітей більше 10 осіб, зачинені в приміщені бару. Власниця бару зачинила приміщення та пішла;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.04.2020 року, в яких вона поясняла, що її син ОСОБА_3 , 2004 року народження пішов гуляти з другом та в подальшому повідомив, що залишиться у друга ночувати. Близько о 04.00 годин, син подзвоним батькові та повідомив, що він перебуває у барі в с. Щербанка та наразі там перебувають і працівники поліції. З нею провели бесіду профілактичного характеру з метою недопущення ухилення від виконання батьківських обов'язків;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , від 18.04.2020 року, який також розповів яким чином він потрапив у бар, в якому його та його друзів зачинила власниця бару.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивною стороною даного правопорушення є ухилення (умисне або необережне) батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 18.04.2020 року встановлено, що 17.04.2020 року близько 21:30 год. він прийшов до бару в с. Щербанка, з товаришем де зустрів друзів та вони сиділи в приміщенні бару після чого власниця бару їх зачинила та пішла додому.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року,№789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений уст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При притягненні до відповідальності та визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини та майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження, що буде достатнім для її виправлення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Судовий збір по справі згідно з Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року становить 420,40 грн, який слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, 130, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 420,40 грн на користь держави.
Реквізити для зарахування до державного бюджету:
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області.
Суддя: О. В.
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Строк пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.