Справа № 640/14756/19
н/п 2/953/492/20
13 травня 2020 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Якуші Н.В.,
при секретарі судових засідань - Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Притули Михайла Валерійовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів за минулий час та додаткових витрат,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
25.07.2019 року позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача звернулась з позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за минулий час, а саме: з 16.06.2016 року по 23.07.2019 року в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.07.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на її користь фактично понесені додаткові витрати на дитину в розмірі 19 676,25 грн.; стягнути з відповідача на її користь половину передбачуваних додаткових витрат на дитину в твердій грошовій сумі в розмірі 627,40 грн., щомісячно, починаючи з 25.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову представник посилався на те, що 23 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу в сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_4 до ОСОБА_2 був розірваний. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15.06.2016 року зазначене рішення залишено без змін. З моменту розірвання шлюбу донька сторін проживає з ОСОБА_1 та перебуває повністю на її утриманні. Зазначив, що позивач неодноразово в усній формі зверталась до відповідача з проханням надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, однак в добровільному порядку згоди не досягнуто. Фактично з моменту розлучення відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться навчанням доньки, станом її здоров'я, хоча відповідачу достеменно відомо, що у дитини є проблеми із зором, не відвідує доньку та не проявляє жодного бажання спілкуватись з своєю дитиною. Відповідно до амбулаторної карти ОСОБА_3 , перше звернення до КНП «Міська поліклініка №10» до офтальмолога зі скаргою на погіршення зору у дитини було зафіксовано ще 23.01.2015 року. Подальші звернення до лікаря відбулися 07.02.2015, 30.03.2015, 10.04.2015 року, офтальмологом після огляду було виписано окуляри для короткозорості. 26.10.2015, 09.11.2015 року лікарем було поставлено діагноз спазм акомодації. Таким чином, відповідачу було відомо про діагноз дитини, ще в той час шлюб між сторонами розірвано не було. Зазначив, що у відповідача інших дітей, непрацездатних дружини, батьків на утриманні не має, він є працездатною, здоровою особою, має постійну роботу та заробіток, працює в ГУ НП в Харківській області на посаді старшого оперуповноваженого, а отже має змогу виплачувати аліменти. Починаючи з кінця 2018 року стан зору ОСОБА_3 погіршився, окулярів, які були виписані лікарем не вистачає. Тепер, майже кожного місяця позивач купує доньці спеціальні лінзи та розчин для них, що призводить до збільшення витрат на дитину. Починаючи з жовтня 2018 року по липень 2019 року позивачем на купівлю лінз та спеціального розчину до них було витрачено грошові кошти в загальному розмірі 9 388,50 грн. Окрім того, для підтримання належного стану здоров'я вимагається забезпечення дитини посиленим та вітамінізованим харчуванням, а також необхідні щорічні огляди у офтальмолога. Крім того, дитина з вересня 2017 року відвідує гурток танців. Відповідно до довідки, виданої танцювальним центром, який відвідує ОСОБА_3 за період з 20.09.2017 року по 10.07.2019 року позивач за відвідування дитиною гуртка танців сплатила грошові кошти в загальній сумі 17 464,00 грн. Також, нещодавно була організована поїздка членів гуртка танців до танцювального табору Болгарії, за яку позивач сплатила грошові кошти в розмірі 12500,00 грн. Таким чином, загальна сума додаткових витрат, сплачена позивачем за період з 20.09.2017 року по 10.07.2019 року становить 39 352,50 грн. Крім того, загальний розмір щомісячний додаткових витрат на дитину складає 1254,80 грн. Позивач забезпечує повне матеріальне забезпечення дитини та окрім необхідних щоденних витрат на одяг, взуття, харчування та інше, позивач самостійно в повному обсязі оплачує й додаткові витрати на дитину.
Ухвалою Київського районного суду м. Харків від 30 липня 2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін по справі.
10 квітня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями на підставі звільнення з посади судді ОСОБА_5 з посади судді у відставку (рішення Вищої ради правосуддя №924/0/15-20 від 09.04.2020 року «Про звільнення ОСОБА_6 з посади судді у відставку» ) відповідно до п.2.3.50 Положено про АСДС цивільна справа за вищевказаним позовом розподілена в провадження судді Якуші Н.В.
Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Притула М.В. надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, у своїй заяві просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином шляхом направлення йому судової повістки за адресою його місця реєстрації, причини неявки суду не повідомив.
Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов'язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує сторін належним чином користуватися своїми процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов'язки.
Враховуючи те, що клопотань, на розгляді яких наполягали сторони, матеріали справи не містили, а також з огляду на строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які не можуть перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження по справі, та те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд дослідив докази, які були своєчасно долучені сторонами,вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди представника позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Приймаючи рішення про ухвалення рішення, суд також зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язківцивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення і послався, щодо тривалості розгляду даної справи, яка пов'язана поведінки відповідача, спираючись на справу «Писатюк проти України», в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що «розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника».
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15.06.2016 року зазначене рішення залишено без змін.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження видане повторно, серії НОМЕР_1 від 16.02.2019 року). Згідно зазначеного свідоцтва про народження, позивачка зазначена матір'ю дитини, відповідач - батьком.
Судом встановлено, що дитина проживає з матір'ю.
Відповідач проживає окремо, є працездатною особою, відповідно до довідки про доходи, станом на 29.07.2019 року працює на посаді старшого оперуповноваженого ГУ НП в Харківській області.
Відповідно до рекомендації лікаря ОСОБА_7 від 19.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 рекомендується використовувати контактні лінзи «CooperVision Biofinity» (а.с.24).
Також, судом встановлено, що в період з жовтня 2018 року по липень 2019 року позивачем були витрачені грошові кошти на придбання лінз та розчину до них на загальну суму 9388,50 грн., що підтверджено видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с.20-23).
Крім того, згідно довідки керівника танцювальної школи «» ІНФОРМАЦІЯ_2 », виданої ОСОБА_3 вбачається, що вона є учнем танцювального центру All Stars Dance Centre за адресою: вул. Героїв АДРЕСА_1 7 і в період з 20.09.2017 року по 10.07.2019 року оплатила абонементи на загальну суму 17 464,00 грн. (а.с.25).
Також, згідно довідки керівника танцювальної школи «»All ІНФОРМАЦІЯ_2 », виданої ОСОБА_3 вбачається, що вона є учнем танцювального центру All Stars Dance Centre за адресою: вул. Героїв Праці 7 і в період з 17.06.2019 року по 24.06.2019 року відвідала танцювальний табір DMF Dance Fest в Болгарії вартістю 12500 грн. (а.с.25).
В матеріалах справи міститься виписка з амбулаторної карти ОСОБА_3 з зверненнями до лікаря -офтальмолога зі скаргами на погіршення зору.
Як вбачається з довідок про доходи відповідача ОСОБА_2 загальна сума доходу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 р. становить 94 512,60 грн., з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. становить 138 745,28 грн., з 01.01.2018 року по 31.12.2018 р. становить 145 275,40 грн., з01.01.2019 року по 30.06.2019 р. -86 196,52 грн.
Домовленості між батьками щодо способу утримання дітей не досягнуто.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст.182 СК України та роз'ясненнями, які містяться в п.17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз'яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною 2 ст.18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 - ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров'я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, наявність на праві власності, володіння та / або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Згідно з ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Аналіз положень ст.185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину, суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат. Лише при наявності цих умов і їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.
До особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначаються за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ч.2 ст.185 СК України).
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч.3 ст.185 СК України).
У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що участь у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Законом передбачено, що як матір, так і батько дитини повинні приймати участь, окрім сплати аліментів, у додаткових витратах на дітей, які пов'язані з лікуванням, при цьому, не є обов'язковим, що б це лікування було пов'язане з каліцтвом чи тяжким захворюванням.
При визначенні розміру компенсації, що підлягає стягненню з відповідача, суд за аналогією до вимог ст.182 СК України, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені тільки при наявності підстав, установлених законом. Позивач повинен надати суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їхньої сплати. Ухилення від сплати аліментів полягає у винних навмисних діях (бездіяльності) відповідача.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позиція суду та висновки суду за результатами розгляду справи.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров'я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, наявність на праві власності, володіння та / або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна.
Отже, суд, враховуючи відсутність даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину, прийшов до висновку про існування обов'язку у відповідача матеріально утримувати свою дитину.
При визначенні розміру аліментів на дитину суд враховує, що відповідач є здоровою, працездатною особою, на час ухвалення рішення судом працює старшим оперуповноваженим ГУ НП в Харківській області, інших осіб на своєму утриманні не має.
Разом з тим, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, має регулярний дохід, суд задовольняє позовні вимоги та визначає розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.
Також, суд вважає доведеним та підтвердженим доказами, що відповідач свідомо прагнув ухилитися від виконання обов'язку по утриманню та відмовлявся від надання утримання, а також підтверджено, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача за минулі роки, тому суд задовольняє вимоги про стягнення аліментів за минулий час з 16.06.2016 року по 23.07.2019 року в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, судом встановлено та підтверджено доказами, що з відповідача підлягає стягненню половина фактично понесених додаткові витрати за період з 20.09.2017 року по 10.07.2019 року в розмірі 19 676,25 грн. та додаткові витрати, в твердій грошовій сумі в розмірі 627,40 грн., щомісячно, починаючи з 25.07.2019 року, але до часу існування підстав для їх понесення, але не більше ніж до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.7, 8, 12, 13, 141, 258-259 ЦПК України, ст.ст.180,181,182,184,192 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Притули Михайла Валерійовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів за минулий час та додаткових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти за минулий час з 16.06.2016 року по 23.07.2019 року в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 половину фактично понесених додаткових витрат на дитину за період з 20.09.2017 року по 10.07.2019 року в розмірі 19 676,25 грн.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 половину передбачуваних додаткових витрат на неповнолітню дитину ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 627,40 грн. щомісячно, починаючи з 25.07.2019 року і до часу існування підстав для їх понесення, але не більше ніж до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
Представник позивача -адвокат Притула Михайло Валерійович, адреса для листування: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська 84/22
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 13.05.2020 року.
Суддя-