Справа№ 953/7382/20
н/п 2-а/953/324/20
про залишення позовної заяви без руху
"13" травня 2020 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до заступника командира 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Колодочка Валентина Сергійовича (м. Харків, вул. Шевченка 315 А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до заступника командира 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Колодочка Валентина Сергійовича про скасування постанови серії ДП №533674 від 01.05.2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.
Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами, суддя вбачає, що позовна заява подана з порушенням вимог КАС України.
Згідно з частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 122 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення по справі за згодою позивача може замінити належним відповідачем первісного відповідача.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, відповідачем у справі виступає посадова особа суб'єкта владних повноважень, а саме заступник командира 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Колодочка Валентин Сергійович.
Суддя зазначає, що в даних спірних правовідносинах ані Департамент патрульної поліції України, ані структурний підрозділ Управління патрульної поліції в Харківській області до участі у справі в якості належного відповідача позивачем залучені не були.
В даному випадку інспектор поліції або структурний підрозділ Національної поліції, в якому проходить службу такий інспектор поліції, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
В разі уточнення складу відповідачів - направити до суду уточнену позовну заяву із додатками у необхідній кількості примірників для їх вручення сторонам.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до положень статей3,5 Закону №3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК у Київському районі м. Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA678999980313151206000020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), у призначенні платежу платником повинно бути вказано: *;101; РНОКПП платника; слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
В частині 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 1 позовну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі на 01.01.2020 року 2102,00 грн., за подання даного позову підлягало сплаті 420,40 грн. судового збору.
Дослідивши матеріали справи, судом виявлено, що позивачем не долучено до позову оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2020 року становить 420,40 грн.
Наведені недоліки унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А тому, відповідно до приписів частини 1статті 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст. 160, 161,169 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до заступника командира 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Колодочка Валентина Сергійовича (м. Харків, вул. Шевченка 315 А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відлік означеного строку відраховується від дати отримання копії ухвали та продовжується на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від № 332 від 04.05.2020.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя -