Справа № 456/1186/20
Провадження № 1-кп/456/297/2020
про продовження строків тримання під вартою
13 травня 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019140130000948 від 07.08.2019 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів; застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду, а відтак слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів. Зазначив, що в провадженні іншого суду перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.162, ч.2 ст.369 КК України, що свідчить, що останній схильний до протиправної поведінки і може вчиняти інші злочини. Окрім цього, повідомив, що обвинувачений вчинив злочини в період відбування покарання з випробуванням, визначеного вироком суду від 20.02.2018 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив клопотання прокурора, просить суд обрати домашній арешт. Зокрема, вказав, що йому необхідно допомагати матері, яка не працює, та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна з яких хворіє ДЦП, окрім цього у нього є цивільна дружина та син, хоча він не вказаний батьком у свідоцтві про його народження. Бажає працевлаштуватися, щоб відшкодувати шкоду потерпілим.
Захисник ОСОБА_5 заперечив клопотання прокурора. Вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити інший, більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи; рекомендовані повідомлення повернулись на адресу суду з відміткою про вручення конвертів адресатам.
Суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, а в клопотанні обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_10 від 17.03.2020 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою до 15.05.2020.
Підставою для обрання запобіжного заходу стали достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від досудового слідства і суду; впливати на свідків та потерпілих, місце перебування яких йому відоме; продовжити злочинну діяльність; немає міцних соціальних зв'язків та будучи притягнутим до кримінальної відповідальності не виправився, а знову став на злочинний шлях.
Суд вважає, що з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а відтак може уникати кримінального переслідування. Окрім цього, суд враховує, що обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків; може впливати на свідків та потерпілих, місце перебування яких йому відоме; продовжити злочинну діяльність, оскільки будучи притягнутим до кримінальної відповідальності не виправився і знову став на злочинний шлях, окрім цього обвинувачується у вчиненні злочинів в період відбування іспитового строку, визначеного вироком суду від 20.02.2018 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України. Окрім цього, в провадженні іншого суду перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.162, ч.2 ст.369 КК України.
Оцінюючи тяжкість вчинених злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочинів в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 та тяжкості інкримінованих йому діянь, вік та стан його здоров'я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.
Разом з тим, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам зазначеним в ст. 177 КПК України.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження, при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було також визначено розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 105 100 /сто п'ять тисяч сто/ грн.
На думку суду, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно визначити розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 100 /сто п'ять тисяч сто/ грн., оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, а також те, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Крім цього, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до суду та прокурора за кожним його викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) утримуватись від спілкування із свідками, потерпілими по даному кримінальному провадженні, за винятком необхідності судового розгляду.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, в клопотанні обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, виходячи з наступного.
Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років; немає міцних соціальних зв'язків; застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 13 травня 2020 року до 11 липня 2020 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 50 /п'ятдесяти/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в гривневому еквіваленті 105 100 (сто п'ять тисяч сто) грн.
Роз'яснити ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування із свідками, по даному кримінальному провадженні, за винятком необхідності викликаної проведенням судового розгляду
6) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 липня 2020 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора ОСОБА_3 та суддю Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику ОСОБА_5 та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1