3/441/330/2020 441/567/20
12.05.2020 р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , фізичну особу-підприємця,
за ст. 44-3 КУпАП, -
За протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 524081 від 20.03.2020 р., продавець магазину будівельних товарів ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 20.03.2020 р. о 13 год. 30 хв., по АДРЕСА_2 , здійснював реалізацію товарів, чим порушив правила щодо карантину людей, а саме пп.3 п. 2 постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 р. Його дії кваліфіковано за ст. 44-3 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, через канцелярію суду подав письмову заяву, в якій факт вчинення ним адміністративного правопорушення заперечив, вказав, що займається підприємницькою діяльністю та являється фізичною особою-підприємцем, магазин був відкритим, однак реалізація товару не здійснювалась, жодного покупця у магазині не було, він перебував в магазині, оскільки привіз товар. З урахуванням наведених вище обставин, просив провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, а справу розглядати без його участі (а.с. 10-11).
Оглянувши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 , вивчивши докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона, інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення за ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
За п. 1 Постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020 року на всій території України з 12 березня 2020 р. до 11 травня 2020 р. установлено карантин.
Згідно пп. 3 п. 2 Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року (із змінами внесеними постановою №215 від 16.03.2020, що діяла на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення) встановлено: заборонити з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства приходжу до висновку, що об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає в діях, направлених на здійснення господарської діяльності, яка передбачає приймання відвідувачів.
Разом з тим, під час розгляду справи переконливі докази вчинення ОСОБА_1 таких дій суду не надані.
Згідно рапорту ДОП СППП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Галківського Ю. від 20.03.2020 р., Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, здійснює реалізацію згідно переліку видів господарської діяльності першої та другої груп таких товарів: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с. 4, 5).
Однак, за протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 524081 від 20.03.2020 р. та доданої до нього фото таблиці, вбачається, що в приміщенні магазину відвідувачі, які намагались придбати будь-який товар були відсутні, будь-яких доказів здійснення реалізаці будівельних товарів до матеріалів справи не долучено.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ. (ст. 251 КУпАП).
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Основними засадами судочинства, визначенимист.129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, за вказаних обставин, суд не має права, з власної ініціативи, у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Вказані положення Конституції України поширюються і на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Так, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАП, а тому провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому згідно ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.62 Конституції України, п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ст. 44-3 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Перетятько О.В.