Справа № 639/2485/16-ц
Провадження № 2-р/639/2/20
13 травня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Гаврилюк С. М.,
секретар судового засідання - Пивоварова Т.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» - адвоката Посметної Майї Миколаївни про роз'яснення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 по справі № 639/2485/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Н. А., про визнання правочинів недійсними,
встановив:
ПАТ «ПУМБ» через свого представника - адвоката Посметну М. М., яка діє на підставі довіреності, звернулося до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про роз'яснення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 по справі № 639/2485/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Н. А. про визнання правочинів недійсними.
Представник позивача просить роз'яснити рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 року в наступних питаннях: чи є недійсним договір купівлі-продажу від 11.06.2015 року , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А. за реєстровим № 779; чи підлягає скасуванню запис про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 року по справі № 639/2485/16- ц.
Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд заяви про роз'яснення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 без участі представника Банку.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Н. А. у судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частин 3, 4 статті 271 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Суд зазначає, що відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсним нікчемного правочину купівлі-продажу від 11 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н. А., зареєстрованого у реєстрі за № 779, Жовтневий районний суд м. Харкова , з висновками якого погодився Апеляційний суд Харківської області та Верховний Суд, виходив з того, що на час укладення зазначеного правочину житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував під забороною відчуження на підставі договору іпотеки від 30 серпня 2007 року № 5646912, укладеного між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2 , іпотекодержатель ПАТ «ПУМБ» згоди на відчуження переданого в іпотеку майна не давав, а тому такий правочин є недійсним в силу закону (нікчемним) і окреме визнання його недійсним, судом не вимагається.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 № 909/968/16 (12-97гс18).
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до суду з позовними вимогами про скасування вказаного вище рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 .
Отже відсутні підстави щодо скасування запису про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 року по справі № 639/2485/16- ц.
Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідними позовними вимогами у загальному порядку.
Керуючись ст.271 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» - адвоката Посметної Майї Миколаївни про роз'яснення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 по справі № 639/2485/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Н. А., про визнання правочинів недійсними- задовольнити.
Роз'яснити рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 по справі № 639/2485/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салига Н. А., про визнання правочинів недійсними.
Роз'яснити заявнику, що відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсним нікчемного правочину купівлі-продажу від 11 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н. А., зареєстрованого у реєстрі за № 779, Жовтневий районний суд м. Харкова , з висновками якого погодився апеляційний суд Харківської області та Верховний суд, виходив з того, що на час укладення зазначеного правочину житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував під забороною відчуження на підставі договору іпотеки від 30 серпня 2007 року № 5646912, укладеного між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2 , іпотекодержатель ПАТ «ПУМБ» згоди на відчуження переданого в іпотеку майна не давав, а тому такий правочин є недійсним в силу закону (нікчемним) і окреме визнання його недійсним, судом не вимагається.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.
Позивач не звертався до суду з позовними вимогами про скасування вказаного вище рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 . Отже відсутні підстави щодо скасування запису про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2017 року по справі № 639/2485/16- ц.
Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідними позовними вимогами у загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Одночасно відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя С. М. Гаврилюк