Справа № 588/556/20
провадження № 3/588/221/20
12 травня 2020 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Державної екологічної інспекції у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тростянець Сумської області, громадянина України, який не працює, одружений, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 30.07.2019 органом № НОМЕР_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною 2 статті 85 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.04.2020 №012826, складеного відносно ОСОБА_2 об 11 год. 40 хв. 03 квітня 2020 року у м.Тростянець згідно постанови старшого слідчого слідчого відділення Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області Адексенко В.І. про закриття кримінального провадження № 1201920270000355 зафіксовано факт незаконного добування кози у мисливських угіддях ТОВ «Тростянецьке спеціалізоване мисливське господарство» 10 листопада 2019 року, що є порушенням вимог статей 14, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Указане діяння державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 2 статті 85 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судовому засіданні вину не визнав, вказав, що не здійснював незаконного добування кози, а знайшов тушу кози біля дороги поблизу с.Печини, повертаючись приблизно о 04 год. 30 хв. з полювання. Мав при собі рушницю, нею напередодні вдень стріляв, але нічого не добув. Під час досудового розслідування надав слідчому інші пояснення, оскільки на нього тиснули, він злякався, і підписав складені від його імені пояснення. Працівники поліції зазначали, щоб брав вину на себе, за це йому нічого не буде.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Тютюнник В.В. просив закрити справу за відсутності у діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 85 КУпАП. Викладена у протоколі фабула взагалі не містить обставин, що саме вчинив ОСОБА_4 , зокрема не установлено час, місце вчиненого діяння, немає доказів того, що саме з рушниці ОСОБА_4 вчинено постріл, не виявлено слідів полювання. Захисник Тютюнник В.В. вважав, що не можна брати до уваги письмові пояснення ОСОБА_2 , які отримувались під психологічним тиском, були надруковані від його імені, могли бути підписані не читаючи.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, виходячи з таких мотивів.
Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 85 КУпАП настає за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина 1 статті 256 КУпАП).
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного.
При формулюванні суті адміністративного правопорушення мають бути розкриті шляхом викладення конкретних обставин події всі елементи складу правопорушення (суб'єкт, суб'єктивна сторона (форма вини), об'єктивна сторона (дата, час, місце, суть діяння).
Всупереч вимогам статті 256 КУпАП державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Фрик ОСОБА_5 , яким складено протокол від 03.04.2020 №012826 стосовно ОСОБА_2 , не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 85 КУпАП, останній лише обмежився посиланням на зафіксований у постанові слідчого факт незаконного добування кози у мисливських угіддях і без твердження про вчинення відповідних дій ОСОБА_2 .
Не зазначено у протоколі від 03.04.2020 №012826 точне місце вчиненого діяння (конкретного єгерського обходу, наближеність до відповідних населених пунктів), не наведено відомостей про те в чому саме проявилось порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин), яке призвело до добування тварини.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), яке визнається джерелом права в України, Європейський суд з прав людини установив, серед іншого, порушення частини 3 статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
З огляду на вимоги КУпАП, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, суддя позбавлений можливості самостійно відредагувати фабулу правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.04.2020 №012826, оскільки це не належить до повноважень суду, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в такому випадку буде позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Протокол про адміністративне правопорушення згідно КУпАП є комплексним джерелом доказової інформації і має істотне значення для правильного вирішення справи. При цьому протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає як обов'язковий юридичний документ (процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати) про порушення справи про адміністративне правопорушення, тому займає ключове (основне) положення серед інших джерел (доказів).
Отже, у цій справі суддя зогляду на зміст протоколу не має можливості перевірити і встановлювити винність ОСОБА_2 у діянні, передбаченому частиною 2 статті 85 КУпАП, ураховуючи відсутність належним чином викладених у протоколі, складеному відносно нього місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення.
Оцініюючи додані до протоколу матеріали, слід зазначити таке.
Постанова старшого слідчого слідчого відділення Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області Алексенко В.І. про закриття кримінального провадження № 1201920270000355 є лише остаточним у кримінальному провадженні рішенням уповноваженої особи, яким установлена відсутність у діяння ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 248 КК України. Проте указана постанова слідчого немає для суду преюдиційного значення і не є джерелом доказів обставин, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 85 КУпАП, які мають доводитись у загальному порядку з наданням до суду протоколів слідчих дій, висновків експертів тощо.
Письмові пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не містять відомостей про те, що указані особи були очевидцями вчинення ОСОБА_2 діяння, передбаченого частиною 2 статті 85 КУпАП.
У рішенні від 25.04.2013 у справі «Еркапіч проти Хорватії» (Erkapic v. Croatia), заява № 51198/08 Європейський суд з прав людини зазначив, що за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції.
Надруковані слідчим пояснення від імені ОСОБА_2 , ураховуючи інші за змістом пояснення надані останнім під час судового засідання за участі захисника, що мають більше значення, не можуть бути взяті до уваги і покладені в основу висновку про його винуватість.
Протокол огляду місця події від 11.11.2019 року, за змістом якого було вилучено під час указаної слідчої дії у ОСОБА_2 рушницю та тушу кози, підтверджує лише факт перевезення тварини останнім і поза розумним сумнівом не доводить факт незаконного її добування саме ОСОБА_2 .
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, викладене дає підстави для висновку про необхідність закриття провадження у цій справі згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 85 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.04.2020 №012826.
На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 284 КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 85 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М. В. Щербаченко