Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження №1-в/641/150/2020 Справа №641/2326/20
12 травня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання засудженої, в якому вона просить зарахувати їй строк попереднього ув'язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року № 838-VIIІ) та з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року.
Засуджена ОСОБА_4 надала до суду заяву про розгляд її клопотанні про зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України за її відсутності.
Представник ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» - ОСОБА_5 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував, та зазначив, що строк попереднього ув'язнення в період з 13.08.2016 року по 15.08.2016 року в порядку ч. 5 ст. 72 КК України щодо засудженої ОСОБА_4 підлягає зарахуванню, в іншій частині клопотання просив залишити без задоволення.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Судом встановлено, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.10.2016 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 70, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України та признано покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.08.2017 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено ОСОБА_4 для відбування покарання, призначеного за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.10.2016 року за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на три роки один місяць.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.11.2017 року доповнено резолютивну частину ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.08.2017 року абзацом 5: «На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період з 15.08.2016 року по 10.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні відбування покарання».
Крім того, з довідки № 101-03112017/63200 від 15.11.2017 року вбачається, що 13.08.2016 року ОСОБА_4 була затримана та з 13.08.2017 року утримувалася під вартою.
Згідно п.14 ч.1 ст.537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Частиною 1 ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
24 грудня 2015 року набрала чинності нова редакція ч. 5 ст.72 КК України, викладена Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року №838-VІІІ. Зазначеною нормою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а у разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, - також передбачено переведення строку попереднього ув'язнення у строк позбавлення волі за вищезазначеним співвідношенням та переведення визначеного строку позбавлення волі в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного ч. 1 ст.72 КК України.
Як вбачається з правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі №663/537/17 (провадження №13-31кс18) щодо застосування норми права, передбаченої ст.72 ч.5 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), згідно якої якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону №838-VIII (пряма дія Закону №838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переважаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ст.5 ч.2 КК України не допускається.
ОСОБА_4 на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.11.2017 року, яку було доповнено ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.08.2017 року, зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період з 15.08.2016 року по 10.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні відбування покарання.
Як вбачається з наданої до суду інформації по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_4 трималася в місцях попереднього ув'язнення з 13.08.2016 року (дата взяття під варту). Тобто, при вирішенні питання щодо зарахування в строк відбування покарання в ухвалі Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.11.2017 року не було враховано період знаходження ОСОБА_4 під вартою з 13.08.2017 по 15.08.2017 року.
З приводу посилань ОСОБА_4 про застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі №663/537/17 (провадження №13-31кс18) щодо застосування норми права, передбаченої ст.72 ч.5 КК України, суд зазначає, що клопотання ОСОБА_4 підлягає задоволенню в частині періоду з 13.08.2016 року (дата взяття під варту) по 15.08.2016 року.
Як вбачається з правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі №663/537/17 (провадження №13-31кс18) якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переважаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ст.5 ч.2 КК України не допускається.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, суд зауважує, що положення ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону №838-VIII з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року, не підлягають застосуванню щодо ОСОБА_4 у період часу після набрання вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.10.2016 року законної сили, оскільки затримання ОСОБА_4 21.09.2017 року було здійснено в порядку виконання вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.10.2016 року, який набрав законної сили, та у вказаний період до неї не було застосовано попереднє ув'язнення в розумінні положень Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за правилами передбаченими ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року №838-VIIІ, необхідно зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у період з 13.08.2016 року (дата взяття під варту) по 15.08.2016 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 72 КК України, суд -
Клопотання засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України - задовольнити частково.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року № 838-VIIІ) засудженій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання визначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.10.2016, зарахувати строк попереднього ув'язнення з 13 серпня 2016 року до 15 серпня 2016 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.
В іншій частині клопотання засудженої ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя- ОСОБА_1