Справа № 638/15406/19
Провадження № 2/638/512/20
(заочне)
28 квітня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Омельченко К.О.,
за участю секретаря Юрченко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-
МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути на їх користь з відповідача сплачене страхове відшкодування у розмірі 43072,56 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.04.2016 року сталась ДТП винним в якій визнано ОСОБА_1 та позивач відшкодував завдані відповідачем збитки потерпілому у розмірі 42494,96 грн, також позивачем понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 577,60 грн., а відтак моторне (транспортне) страхове бюро України просить стягнути з відповідача в порядку регресу зазначений розмір страхового відшкодування.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка по справі в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома, відзив на позовну заяву не надала, будь-яких пояснень та заперечень до суду не направила.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
ДТП сталася 08.04.2016 року о 14-55 год. в м. Харкові за участю автомобілів ВАЗ державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Suzuki державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.06.2016 року (справа №638/8452/16-п) ОСОБА_1 визнано виним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..ст. 122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність потерпілої була застрахована (поліс №ЕА/9013036). Потерпіла звернулася з повідомленням про ДТП від 11.04.2016 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 10.08.2016 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілої склала 42494,96 грн., що підтверджується Звітом №16/04-А112 від 30.04.2016 року. Згідно платіжного доручення №7330рв від 27.09.2016 року ОСОБА_2 виплачено зазначену суму на підставі наказу №7330 від 26.09.2016 року.
Також позивачем було відшкодовано витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 577,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № сф-0000137 від 06.06.2016 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Відповідно до пп. а) п. 41.1.ст. 41 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок кошті в фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст. 22 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. а) п. 41.1ст. 41 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 42494,96 грн.
Тобто, МТСБУ виконало покладені на нього Законом обов'язок з відшкодування шкоди з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1ст. 38 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, зазначеним Законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди заподіяної потерпілій у ДТП особі, а саме: в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до пункту 34.4 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Пунктом 40.3 статті 40 Закону передбачено, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону, та необхідності перевірки дій страховика відповідно до пункту 36.3 статті 36 цього Закону.
Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до положень Конституції України і чинного цивільного законодавства фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування майнової шкоди особою, яка її завдала.
Пунктом 1 ч.2 ст.22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, відповідно до вимог Закону, залучено аварійного комісара для встановлення причин настання страхового випадку та розміру збитків, у зв'язку з чим понесено витрати в розмірі 577,60 гривень, які повинні бути відшкодовані винною особою.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 1191 ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83,95, 141, 263-264, 268, 280-282 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, МФО 322313, НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ) сплачене страхове відшкодування в розмірі 43072 (сорок три тисячі сімдесят дві) грн. 56 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення суду складено 28.04.2020 року.
Суддя: К.О. Омельченко