Справа № 405/307/20
Провадження №2/405/36/20
12 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гершкул М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/307/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.06.2015 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 407.
В обґрунтування позову зазначила, що 20 червня 2015 року між нею (позивачем) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 407. Від даного шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що останнім часом у неї з відповідачем значно погіршилися відносини, постійно виникали сварки, вони не можуть знайти спільної мови з різних питань, що негативно впливає на виховання сина. Позивач вважає, що їх сім'я розпалась, фактичні шлюбні відносини припинені восени 2019 року, спільне господарство не ведуть, у зв'язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення з відповідачем.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Крім того, ухвалою суду від 02 березня 2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання подала заяву, яка зареєстрована в суді за вх. № 10798 від 12.05.2020 року про розгляд справи без її участі, позовні вимоги про розірвання шлюбу з підстав та за обставин, зазначених в позові, підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а саме: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, а також відзив на позов відповідач не подавав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях, та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.
В свою чергу, судом відзначається, що відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною.
Окрім того, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
З огляду на викладене вище, суд вважає можливий судовий розгляд даної цивільної справи та оцінивши при цьому наявні докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству, яке регулює сімейні правовідносини, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони зареєстрували шлюб 20 червня 2015 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 407 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, намірів відновлювати їх не мають, проживають окремо.
Крім того, судом встановлено, що від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За вказаних вище обставин та підстав позову, зазначених позивачем причин для розірвання шлюбу з відповідачем, серед яких позивач зазначила постійні сварки та відсутність порозуміння, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя, збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, і, зокрема, позивача, якою пред'явлено позов до суду про розірвання шлюбу з відповідачем.
При цьому, судом відзначається, що наполягання позивача на розірванні шлюбу з відповідачем є її волевиявленням, а будь-яке примушування до шлюбу, до проживання її разом з відповідачем, не передбачено Законом і, зокрема, ст. 56 СК України, крім того, як встановлено судом під час судового розгляду справи сторони не вчиняли дій, які б свідчили про можливість досягнення між ними примирення та збереження шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Крім того, судом відзначається, що добровільність шлюбу, - одна з основних його засад. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
При цьому, судом під час судового розгляду справи з наявних у справі доказів не встановлено наявності обставин, визначених ч. 2 ст. 110 СК України, за яких позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За викладених обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, припинення сторонами шлюбно-сімейних відносин та небажання сторін їх відновлювати, дійсні причини пред'явлення позову про розірвання шлюбу, волевиявлення позивача припинити шлюбні відносини, про що свідчить подана позивачем заява, враховуючи також ту обставину, що рішення позивача про розірвання шлюбу та пред'явлення з цього приводу позову до суду прийнято з усвідомленням нею його наслідків, відповідачем до суду не подано будь-яких заперечень щодо пред'явлених позивачем позовних вимог про розірвання шлюбу, виходячи при цьому також з відсутності у взаєминах сторін морально-правової основи шлюбу, до якої належать почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння, довіри, підтримки та піклування, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу та шлюбно-сімейних відносин суперечить інтересам подружжя, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, а також права та інтереси їх малолітньої дитини, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, які складаються із судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., що документально підтверджується квитанцією від 16.01.2020 року, стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 197, 200, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 20 червня 2015 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 407.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати по справі, які складаються із судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України процесуальний строк апеляційного оскарження визначений ст. 354 ЦПК України, продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова